Реакція дифузійної преципітації (рдп)
Ця реакція вважається чутливою та ефективною в імунології. Замість рідкої фази преципітація протікає в гелі очищеному, освітленому (частіше1%) агарі. Стерильність якого забезпечується консервантом (мертиолят або фенол).
Метод подвійної (зустрічної) двомірної дифузії по Оухтерлоні (1948) найчастіше застосовують у лабораторній практиці. Реакцію проводять в чашках Петрі або на предметних скельцях залитих розплавленим 1% нейтральним агаром. Спеціальним штампом або металевою трубочкою у застиглому агарі роблять лунки діаметром 3 мм, одну в центрі і 5 по периферії на відстані 4 мм. Для запобігання підтікання антигену та сироватки під агар, в лунки закапують по краплі розплавленого агару. Тонкою піпеткою Пастера в центральну лунку вносять преципітуючу сироватку, а у периферичні досліджувані антигени (окремими піпетками), а також контрольний антиген. Чашки Петрі або скельця поміщають в ексикатор (вологу камеру) і залишають при кімнатній температурі на 24–48 год. Якщо реакція проходить при 37°С результати враховують через 6–12 год.
У позитивних випадках на місці контакту антигенів та антитіл утворюється молочно-біла лінія преципітату (рис. 10).
Позитивними якостями РДП в агаровому гелі є можливість її використання для реакції з відносно мутними антигенами, а також простота техніки. Недоліками цих методик є довготривалість реакції, неможливість кількісного аналізу (особливо при дослідженні токсину) та слабка чутливість у відношенні деяких бактерійних токсинів (рис. 11).
Реакція нейтралізації токсинів(рн) за Ерліхом
РН використовують для визначення видової належності бактерійних токсинів у досліджуваному матеріалі та активності антитоксичної сироватки. У вірусології її застосовують для ідентифікації деяких вірусів або відповідних антитіл.
Для типізації бактерійного токсину у пробірки з антигеном (невідомим токсином) в 1 мл вносять такий же об’єм специфічної антитоксичної сироватки. Суміш токсин-антитоксин ставлять у термостат на 1-2 год, потім вміст пробірки вводять лабораторним тваринам (частіше морським свинкам). Тварини, які одержали суміш, де відбулась нейтралізація токсину (у випадку їх гомологічності), виживають. Якщо ж токсин не був гомологічний антитоксичній сироватці, то тварини гинуть.
З метою визначення активності антитоксичної сироватки (використовується для лікування токсикоінфекцій) у пробірки з однаковою кількістю антигену (наприклад, 1000 смертельних доз токсину правцю) вносять такий же об’єм специфічної антитоксичної протиправцевої сироватки, з кожною пробіркою поступово зменшуючи її концентрацію. Суміш токсин-антитоксин ставлять у термостат на 1 – 2 години, потім вміст кожної пробірки вводять лабораторним тваринам (з розрахунку одне розведення на дві тварини). Тварини, які одержали суміш, де відбулась нейтралізація токсину, виживають, решта гинуть. Найменшу кількість сироватки, яка нейтралізує токсин, приймають за одиницю активності антитоксичної сироватки (АО).
Питання для самоконтролю:
Суть реакції преципітації та її практичне значення.
Постановка та врахування результатів кільцепреципітації.
Постановка та врахування результатів дифузійної преципітації.
4. Суть та постановка реакції нейтралізації токсинів.