37. Класифікація основних засобів.

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адмі­ністративних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року. Основні засоби за функціональним призначенням та видом діяльності поділяють на такі класи: виробничі – основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню; невиробничі – основні засоби, що не беруть безпосередньої участі у процесі діяльності і призначенні здебільшого для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих; Згідно із спеціальною класифікацією основні засоби поділяються за галузями народного господарс­тва: промисловість; будівництво; сільське господарство; зв’язок; транспорт. За натурально-речо­вими ознаками основні засоби поділяються на окремі види: земля, будови, споруди, передавальне об­ладнання, машини й устаткування та ін. За використанням основні засоби поділяються на: діючі; не­діючі; запасні. Основні засоби поділяються за ознакою належності: власні; орендовані.

38. Оцінка основних засобів.

В економічних розрахунках використовують 5 видів оцінювання основних засобів: первинну, переоцінену, залишкову, справедливу і ліквідаційну. Первинна вартість – це історична собівартість спорудження, виготовлення, придбання об’єкту, включаючи витрати на доставку і установку. Дорівнює фактичній сумі затрат підприємства на придбання, за вирахуванням наданих торговельних знижок; мито, інші податки, що не відшкодовуються підприємству; транспортування, монтаж, та інші витрати, що безпосередньо пов’язані з їх придбанням; затрати на побудову і спорудження основних засобів. Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки. Переоцінка основних засобів здійснюється на 31 грудня. Якщо переоцінка основних групи засобів проведена підприємством, то надалі вона повинна здійснюватись щорічно. У разі переоцінки об’єкту основних засобів здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи, до якої належить цей об’єкт. Залишкова вартість – первинна вартість основних засобів за вирахуванням суми зносу, нарахованої за час експлуатації. Вона є показником реальної вартості основних засобів на звітну дату. Під справедливою розуміють суму за якою може бути здійснений обмін активи або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними та зацікавленими сторонами. Під ліквідаційною вартістю розуміють суму грошових коштів або вартість інших активів, яку під-во очікує одержати від реалізації або ліквідації до закінчення строку їх корисного використання з урахуванням витрат, пов’язаних з реорганізацією або ліквідацією. У бухгалтерському обліку основні засоби оцінюють також і за балансовою вартістю. В її складі можуть бути: а)первинна вартість побудови або придбання; б)відновлювальна вартість осно­вних засобів, які переоцінені раніш на різні дати; в)облікова вартість основних засобів, що надійшли безкоштовно за даними обліку передаючої сторони разом із затратами одержувача на установлення.