23. Правова соціальна держава та її основні принципи.

Правова держава – це держава, в якій забезпечуються права та свободи громадян, участь народу у формуванні та здійсненні влади (безпосередньо чи через представників). Така держава передбачає високий рівень правової та політичної культури, існування розвинутого громадянського суспільства, можливість пропагувати і відстоювати власні погляди і переконання. Правова держава – це політична організація влади, режим здійснення якої ґрунтується на верховенстві права, самообмеженні державної влади, взаємній відповідальності громадян і держави. У правовій державі існує багатопартійність, широке коло громадських організацій, ідеологічний та політичний плюралізм, свобода слова та засобів масової інформації.

Основними ознакам правової держави є:

• верховенство закону у всіх сферах суспільного життя;

• розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову;

• все загальність права, правова рівність всіх громадян, пріоритет прав людини над законами держави;

• взаємна відповідальність особистості і держави;

• конституційні гарантії прав і свобод громадян, їх правова і соціальна захищеність;

• політичний та ідеологічний плюралізм (багатопартійність, легалізація діяльності не тільки правлячих, але й опозиційних партій та рухів);

• стабільність законності та правопорядку в суспільстві, подолання правового нігілізму;

- існування розвинутого громадянського суспільства;

- обмеження сфер діяльності держави (захист прав і свобод громадян, охорона следит за полем деятельности законодательной и исполнительной власти громадського порядку, створення умов для господарської діяльності тощо);

Правова держава реалізує такі юридичні принципи як верховенство закону, зв’язаність держави, всіх її органів, посадових осіб і громадян правом, самообмеження державної влади, взаємна відповідальність держави і громадян. Саме це і відрізняє таку державу від неправової. В той же час правова держава має всі інші ознаки державності: державну владу як засіб проведення внутрішньої і зовнішньої політики, чітку організаційну структуру, що спирається на відповідні соціально-економічні підвалини, державний механізм, адміністративно-територіальний поділ, суверенітет, податкову систему тощо.

Правовий характер держави забезпечується і тим, що держава, яка видає закони, сама повинна поважати ці закони і не порушувати їх. Якщо ж на сьогодні в Україні більшість законів не діє, то це свідчить про те, що держава не виконує покладені на неї функції.

Особливе значення у правовій державі має юридична захищеність особи, що відображається у презумпції невинності: демократична правова держава визнає, що всі питання, які стосуються вини чи невинності громадян у скоєні того чи іншого злочину слід вирішувати тільки через суд.

Соціальна держава – це правова держава з гарантовано високим рівнем забезпечення більшості населення, що досягається через розвинуту систему соціального забезпечення. Соціальна держава - тип організації державного і громадського життя, заснованого на пріоритеті соціальних цінностей, насамперед права людини на “гідне життя”.

Соціальна держава перш за все вирішує питання соціального захисту населення і соціальної справедливості (узгоджує податкову систему, формує соціально орієнтований державний бюджет, забезпечує можливу рівність, демократію в суспільстві і в державі, організує фінансування соціальних програм, заохочення благодійної діяльності, вплив на процес ціноутворення), гарантуючи тим самим забезпечення гідних умов життя громадян. При цьому така держава не тільки дає людям основні права і можливості їх захисту, але й допомагає їх захищати тим, хто сам не може, не хоче або ж не вміє цього зробити.

Серед основних ознак соціальної держави можна виділити те, що кожен член суспільства повинен бути забезпечений прожитковим мінімумом (спеціалісти вважають прожитковий мінімум одним з показників, за яким визначають рівень соціальності суспільства) і ця держава забезпечує політичну стабільність суспільства. Соціальна держава намагається підтримувати малозабезпечених та середні верстви населення, роблячи основні акценти на вирішенні питань працевлаштування, освіти, медичного обслуговування, меншою мірою – житлових проблем.

Отже, принципи соціальної держави дещо суперечать принципам правової держави, оскільки правова держава, гарантуючи права і свободи громадян, їх безпеку і достойне існування, все ж не передбачає втручання в систему розподілу матеріальних благ і забезпечення добробуту громадян, гарантуючи, так би мовити, рівні можливості. Для соціальної ж держави ці питання є основними. Проблемою завжди є тільки те, щоб у процесі забезпечення соціальних гарантій держава не стимулювала соціального паразитизму і не втрачала ознак правової держави, контролюючи не тільки “справедливий” перерозподіл благ, а й усе суспільство в цілому, як за радянських часів.

Слід також зазначити, що умовою існування соціальної держави виступає високий рівень її економічного розвитку. Соціальна основа соціальної держави - розвинуте громадянське суспільство, наявність розгалуженої системи громадських організацій, сучасної соціальної інфраструктури.

Конституція України зазначає, що Україна є правовою і соціальною державою, що на сьогодні означає скоріше напрям, перспективи її розвитку, аніж реальний стан речей.