- •Формування інституту дізнання в митних органах України.
- •Митні органи як суб’єкти доказування в справах про контраб.
- •Департамент боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції як орган дізнання та суб’єкт доказування в справах про контрабанду.
- •Начальник митниці, регіональної, спеціалізованої митниці як орган дізнання і суб’єкт доказування в справах про контрабанду.
- •Інспектор відділу дізнання служби боротьби з контрабандою регіональної, спеціалізованої митниці, митниці як особа, що проводить дізнання, і суб’єкт доказування в справах про контраб.
- •Слідчий сбу як суб’єкт доказування в справах про контраб.
- •Предмет доказування в справах про контрабанду.
- •Доказування події злочину в справах про контрабанду.
- •Доказування винності обвинувач. І встановлення мотивів контрабанди як обставин, що підлягають доказуванню.
- •Доказування обставин, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставин, що характеризують особу винного, пом’якшують та обтяжують покарання, в справах про контрабанду.
- •Доказування характеру і розміру шкоди, завданої злочином, а також розміру витрат закладу охор. Здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в справах про контрабанду.
- •Встановлення причин та умов вчинення контрабанди як елемент предмету доказування.
- •Поняття, зміст та складові елементи процесу доказування в справах про контрабанду.
- •Роль версій у процесі доказування у справах про контрабанду та їх перевірка.
- •Використання досягнень науки і техніки в доказуванні контрабанди.
- •Поняття збирання доказів в справах про контрабанду.
- •Слідчі дії як основний спосіб збирання доказів в справах про контр.
- •Слідчий огляд та його значення в доказуванні при розслідуванні кримінальних справ про контрабанду.
- •Фіксація ходу та результатів слідчого огляду при розслідуванні кримінальних справ про контрабанду.
- •Обшук як спосіб збирання доказів при розслідуванні кримінальних справ про контрабанду.
- •Фіксація ходу та результатів обшуку при розслідуванні кримінальних справ про контрабанду.
- •Оперативно-розшукова діяльність та її роль у доказуванні при розслідуванні кримінальних справ про контрабанду.
- •Поняття перевірки доказів в справах про контрабанду.
- •Поняття оцінки доказів в справах про контрабанду.
- •Поняття доказу і джерела доказів. Докази, які найчастіше використовуються при розслідуванні справ про контрабанду.
- •Показання свідка як джерело доказів в справах про контрабанду.
- •Особи, які найчастіше допитуються в якості свідків при розслідуванні кримінальних справ про контрабанду.
- •Особливості одержання свідоцьких показань від осіб, які користуються дипломатичним імунітетом, від оперативних працівників митниць та сбу.
- •Показання підозрюваного як джерело доказів в справах про контрабанду.
- •Показання обвинуваченого як джерело доказів в справах про контрабанду.
- •Свідоцький імунітет.
- •Речові докази в справах про контрабанду.
- •Протоколи слідчих дій як джерела доказів в справах про контрабанду.
- •Документи як джерела доказів в справах про контрабанду.
- •Додатки до протоколів слідчих дій та їх доказове значення.
- •Протоколи з відповідними додатками, складені уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, як джерела доказів в справах про контрабанду.
- •Відмінність документа і документа як речового доказу.
- •Висновок експерта як джерело доказів.
- •Експертизи, які найчастіше призначаються в справах про контрабанду.
- •Спеціаліст, його відмінність від експерта. Використання консультант. Допомоги спеціаліста при проведенні дізнання у справах про контрабанду.
Слідчі дії як основний спосіб збирання доказів в справах про контр.
Слідчі дії — це регламентовані кримінально-процесуальним законом дії, що спрямовані на збирання, фіксацію та перевірку доказів. Їх значення полягає в тому, що вони є основним способом збирання доказів і звідси — основним засобом всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінальної справи, досягнення завдань кримінального судочинства.
Закон передбачає проведення таких слідчих дій: - допит; - очна ставка;
- пред'явлення для впізнання; - обшук;
- виїмка; - накладення арешту на кореспонденцію; - зняття інформації з каналів зв'язку; - огляд; - освідування;
- відтворення обстановки і обставин події;
- призначення та проведення експертизи.
Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд вправі викликати будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій. Докази можуть бути подані підозрюваним, обвинуваченим, його захисником, обвинувачем, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем і їх представниками, а також будь-якими громадянами, підприємствами, установами і організаціями.
З метою швидкого та повного розкриття злочинів слідчий (дізнавач, прокурор) проводять багато різноманітних за своїм характером дій. Усі ці дії ґрунтуються на кримінально-процесуальному законі, тому їх називають процесуальними. Але серед усіх процесуальних дій особливе значення мають дії, які спрямовані на збирання, фіксацію, перевірку доказів. Такі дії іменуються слідчими і характеризуються певними положеннями, за допомогою яких можна відмежувати слідчі дії від інших процесуальних. Слідчі дії мають пізнавальну спрямованість, тобто вони завжди спрямовані на збирання, фіксацію і перевірку доказів. Проведення слідчих дій істотно зачіпає права і законні інтереси осіб, у зв'язку з чим деякі з них можуть бути проведені тільки після дачі згоди на те суду або з санкції прокурора.
Слідчий огляд та його значення в доказуванні при розслідуванні кримінальних справ про контрабанду.
В процесі розслідування контрабанди важливе знач. має своєчасне виявлення, фіксація та вилучення предметів, документів, слідів злочину, що досягається проведенням слідчого огляду. Його проведення дозволяє слідчому правильно організувати пошук злочинця та проведення інших оперативно-розшукових заходів. Загальними положеннями слідчого огляду є його:
невідкладність (своєчасність);
об’єктивність, повнота, всебічність;
цілеспрямованість;
використання науково-технічних засобів та допомоги спеціалістів;
дотримання правил поводження з об’єктами, дослідження яких проводиться;
централізоване керівництво оглядом.
В залежності від об’єкта виділяють слідчий огляд: 1) місця події; 2) докум.; 3) предметів контрабанди; 4) трансп. засобів; 5) тварин; 6) освідування.
Проведенню слідчого огляду передують заходи підготовчого характеру, зокрема, вжиття невідкладних заходів по охороні місця злочину, збереженню його первинного вигляду. При необхідності слідчий може залучити до участі в огляді спеціалістів (товарознавців, ювелірів, митників, банківських працівників). При огляді трансп. засобів варто залучати інженерів транспорту. Ефективність проведення слідчого огляду в багатьох випадках пов’язана з необхідністю застосування науково-технічних засобів. В залежності від мети проведення слідчого огляду науково-технічні засоби можна поділити на три основних групи. 1) засоби, що використовуються для пошуку контрабанди підчас митного контролю (рентгенапарати, металошукачі, доглядові дзеркала, галогенові акумуляторні ліхтарі, ультрафіолетові ліхтарі). 2) засоби ідентифікації предметів контрабанди (електронні ваги досліджуваного зразка, детектори діамантів, детектор наркотиків, детектор валюти, дозиметри, каратоміри, комплекти хімічних реактивів). 3) засоби контролю аудіовізуальних матеріалів, що використовуються при проведенні дізнання (відео- та аудіомагнітофон, слайдоскопи, кінопроектори, засоби стирання магнітних записів).