18.Розробка управлінських рішень за результатами проведеного аналізу.

Управлінське рішення – це найдоцільніший варіант дій з багатьох можливих у певних умовах управлінської діяльності. Це конструктивний, збалансований комплекс конкретних, взаємопов’язаних і взаємообумовлених заходів, спрямованих на вирішення проблеми, завдань державного управління та управлінської діяльності взагалі.

За резултатами дослідження можна розробити управлінські рішення щодо покращення існуючої системи фінансування,а саме:

• збільшення нормативу при плануванні видатків на утримання бюджетних установ, що поліпшить умови фізичного, розумового, духовного розвитку особистості;

• оптимізація мережі загальноосвітніх навчальних закладів (насамперед у сільській місцевості), шляхом максимальної доступності освітніх послуги для всіх категорій населення через спрямування коштів бюджетів на розвиток сучасної освітньої інфраструктури;

• раціональне використання кадрового потенціалу педагогічних працівників навчальних закладів та підвищення рівня оплати їх праці відповідно до навантаження, педагогічного стажу та ін.;

• створення умов для здобуття учнями і студентами освіти світового рівня в Україні, що сприятиме їх адаптації в умовах ринкової економіки;

• забезпечення доступу до якісної освіти групам населення, що потребують особливої уваги в умовах ринкової економіки (діти малозабезпечених родин, бездомні, люди з особливими потребами);

• відповідність освітніх послуг вимогам ринкового середовища та демократичного суспільства;

• вивчення і запровадження у навчально-виховний процес нових прогресивних форм і методів роботи (особливий акцент при цьому має робитися на запровадження інтерактивних методів навчання, подальшої гуманізації навчально-виховного процесу);

• покращення соціального забезпечення вчителів, незадовільність якого негативно впливає на якість освіти, оскільки педагогічні працівники змушені шукати додаткові джерела заробітків і т.д.

Щодо рекомендацій для перспективного розвитку фінансування системи освіти, можна досягти:

1. Шляхом до більш ефективного управління фінансами школи та посилення публічного контролю за діяльністю освітніх установ є формування легітимних органів публічного контролю за станом справ в освіті з числа представників місцевої громади, зокрема шкільних рад.

2. В ході організації роботи шкільних рад мають бути розроблені нові механізми публічного контролю і звітності, які стануть органічною складовою оновленого бюджетного процесу загальній середній освіті.

3. Впровадження нових механізмів публічного контролю і звітності, а також формування легітимних органів такого контролю з числа представників місцевої громади має відбуватися поетапно, в ході пілотного проекту, з належним аналітичним і дослідницьким забезпеченням .Оприлюднення результатів пілотного проекту і широке громадське обговорення ходу такого поступового впровадження дозволить підготувати на основі цих обговорень проекти державних документів і урядових рішень, що стануть основою ефективної освітньої політики України.

Мало дослідженими є проблеми економіки освіти. Необхідно створити науковий фундамент для здійснення радикальних змін у фінансуванні освіти, забезпечення фінансово-економічної діяльності закладів освіти в умовах ринку, створення сучасної системи нормування і оплати праці в освіті.

Аналіз обсягів і динаміки фінансування загальної середньої освіти чітко показує негативні тенденції в розвитку даної галузі, оскільки відбувається різке зменшення видатків на загальну середню освіту при одночасному збільшенні видатків на апарат Міністерства освіти і науки України.

В Україні практика державного фінансування освіти, хоча і зазнає значно трансформації, потребує вдосконалення. Визначення обсягів фінансування ґрунтується на принципі «досягнутого рівня», коли на потреби освіти просто виділяється певна сума з бюджету (незалежно від потреб), а основним орієнтиром при цьому є рівень фінансування минулих років, що не повинен бути меншим. Проте життєво необхідним є визначення об'єктивних потреб суспільства в освіті. При цьому сам механізм планування фінансування видатків на освіту свідчить про те якого значення надається суспільством освіті, яка відводиться їй роль у забезпеченні суспільного розвитку.

Протилежним нормативному типу асигнування державних ресурсів є фінансування на основі результатів діяльності, що пов'язується з поточною і плановою результативністю діяльності навчальних закладів та кількістю випускників. Такий підхід до фінансування освіти набуває дедалі більшого поширення в багатьох країнах світу.

48