83. Особливості здійснення податкового контролю при спрощеній системі оподаткування

Особливості податкового контролю за умови спрощеної системи оподаткування полягають у здійсненні контрольних заходів за такими основними напрямами: 1) перевірка правомірності переходу суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних та фізичних осіб) на спрощений порядок оподаткування. При цьому контролюється: а)правильність визначення дати подання до податкового органу письмової заяви для отримання свідоцтва про і право сплати єдиного податку (не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного періоду); б)достовірність наведених у заяві даних та їхня відповідність умовам переходу на спрощену систему оподаткування (для юридичних осіб: середньооблікова кількість працюючих — не більше 50 чоловік, обсяг виручки від реалізації продукції -— до 1 млн. грн., інші умови передбачені Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва»); в)відсутність  у  подавця  заяви  заборгованості  перед  бюджетом; 2)перевірка стану обліку доходів і витрат за звітними періодами. Перевіряється, чи є на підприємстві книга обліку доходів і витрат, яку обов'язково має вести платник єдиного податку і яка реєструється в податковому органі одночасно з видачею свідоцтва про право сплати єдиного податку. Книга заводиться на один рік, її сторінки повинні бути пронумеровані та прошнуровані, завірені підписом  керівника та печаткою податкового органу. Перевіряється достовірність даних, відображених у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг), книзі обліку придбання товарів, книзі обліку доходів і витрат у хронологічному порядку на основ первинних документів (методи логічної і зустрічної документальної перевірки); 3)перевірка правильності складання та своєчасності подання до органів ДПІ звіту у формі розрахунку єдиного податку, визначеного за звітний період за даними про фактично отримані виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та доходи від іншої операційної діяльності. При цьому основна увага звертається на правильність застосування ставки єдиного податку й обчислення суми податку, що підлягає до сплати (методи аналізу й порівняння даних, нормативно-правової перевірки, формальної перевірки первинних документів); 4)перевірка правомірності звільнення платника єдиного податку від сплати інших податків та зборів (у тому числі податку на прибуток, комунального податку, збору на обов'язкове соціальне страхування та ін.); 5)у разі переходу підприємства на загальну систему оподаткування, обліку та звітності протягом звітного року перевіряється правильність такого переходу, зокрема, чи не порушено вимоги, що ставляться до платників єдиного податку (перехід необхідно здійснювати з початку року, завчасно подавши про це заяву до ДПІ); 6)перевірка  правильності  відображення єдиного  податку  в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності (у ф.-2 «Звіт про фінансові результати» у складі інших операційних витрат).

84. Основні напрями перевірки нарахування податку на прибуток

Перевіряючи розрахунки з оплати податку на прибуток, треба мати на увазі, що платники податку самостійно визначають суму податку на прибуток та подають до податкового органу декларацію про прибуток.

Джерелами інформації для контролю є: декларації про прибуток, що складаються за видами валових доходів і валових витрат, кожен з яких показується окремо та детально розшифровується у відповідних додатках; дані податкового обліку відносно видів валових доходів і валових витрат; дані бухгалтерського обліку за рахунками 64, рахунками 7, 9 класу та ін.

Основні напрями документальної перевірки розрахунків зі сплати податку на прибуток: 1.Оцінка стану таких розрахунків. Для цього в податковому органі на підставі особової справи платника податку на прибуток, що заводиться для обліку платників, ознайомлюються з даними про відкриття платником рахунків в установах банків, зі звітними документами за попередні періоди, результатами попередніх перевірок тощо. 2.Контроль правильності визначення бази оподаткування податком на прибуток передбачає перевірку таких основних питань: 1)правильності визначення обсягів валових доходів і валових витрат; 2)правильності нарахування амортизаційних відрахувань; 3)правильності визначення обсягу прибутку до оподаткування та застосування ставки податку на прибуток; 4)правильності відображення суми нарахованого та сплаченого податку на прибуток у податковій звітності; 5)обґрунтованості збитків підприємства.

Згідно зі ст. 4 закону про прибуток датою збільшення валового доходу є дата в податковому періоді, протягом якого першою відбувається одна з подій — дата зарахування коштів від покупців (замовників) на банківський рахунок чи в касу, отриманих в оплату товарів (робіт, послуг), або дата відвантаження товарів чи надання результатів робіт (послуг). За даними бухгалтерського обліку на рахунках 70—75, записи на яких мають бути підтверджені первинними документами (рахунками-фактурами, актами здавання-приймання робіт (послуг), касовими та банківськими документами тощо), перевіряється правильність визначення обсягів сукупного валового доходу, що охоплює: доходи від продажу продукції (робіт, послуг), від операцій із цінними паперами, валютними цінностями й борговими зобов'язаннями, від операцій з основними фондами, нематеріальними активами та інші види доходів.