V. Основні організаційні заходи реформування Служби

Для покращення і закріплення результатів від реалізації заходів з розвитку основних напрямів діяльності Служби передбачається здійснити наступні організаційні заходи в діяльності Служби:

запровадити систему управління якістю (ISO 9001:2000);

створити навчальний центр (центр підвищення кваліфікації) для працівників органів державного і комунального сектору з питань внутрішнього контролю, ревізорів державної контрольно-ревізійної служби, відомчих ревізорів, державних аудиторів, внутрішніх аудиторів державного і комунального сектору;

удосконалити єдину інформаційно-аналітичну систему ДКРС, що забезпечить інформаційне та аналітичне супроводження контрольно-ревізійної роботи на всіх стадіях її здійснення та ефективне використання всіх інформаційних ресурсів Служби;

створити систему оперативного обміну інформацією між суб’єктами державного внутрішнього фінансового контролю та забезпечити універсальність використання реєстрів і баз даних;

реформувати ДКРС у Службу фінансового контролю України із створенням у її складі Державної фінансової інспекції, Державного агентства централізованого аудиту і Департаменту гармонізації внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту.

V. Очікувані результати

Реалізація визначених цією Стратегією завдань повинна забезпечити:

адаптацію правового поля та практики здійснення державного внутрішнього фінансового контролю в Україні до норм і правил такого контролю в країнах Європейського Союзу;

зміцнення фінансової дисципліни, оперативне реагування на виникнення або загрозу виникнення фактів неефективного використання державних ресурсів та фінансових шахрайств;

отримання обґрунтованої інформації про діяльність органів державного сектору щодо ефективності та законності використання ними державних ресурсів;

розвиток програмно-технічної інфраструктури інформаційної системи органів ДКРС;

вдосконалення діяльності органів ДКРС, підвищення загальної культури та ефективності управління ресурсами Служби;

оптимізацію фінансових витрат на забезпечення функціонування ДКРС шляхом підвищення ефективності використання наявних можливостей.

44. Наведіть класифікаційні ознаки документів у ревізії.

45. Наведіть класифікаційні ознаки недоброякісних документів.

Недоброякісні документи можна поділити на дві групи: недо­броякісні за формою і недоброякісні по суті відображених у них операцій. До недоброякісних документів за формою належать недооформлені або неправильно оформлені документи, але за умови, що вони відображають справді здійснені господарські операції в реальному вигляді й обсязі. До недоброякісних

документів по суті відображених в них операцій належать документи, які містять випадкові помилки; відображають неза­конні операції; підроблені документи. Документи, які мають, на перший погляд, випадкові помилки, наприклад перекру­чену назва підприємства або організації, яким адресований документ, неправильно вказані ініціали одержувача готівко­вих грошей або товарно-матеріальних цінностей, повинні під­лягати ретельній перевірці, щоб можна було впевнитись, що ці помилки допущені ненавмисно і за ними не криються факти обману.

Документи, які відображають незаконні операції, не є фаль­сифікованими, але суть операції не відповідає стандартам і правилам ведення бухгалтерського обліку.

Підроблені документи поділяються на дві групи. Перші — документи з матеріальними підробками, наприклад, платіжна відомість з підробленою розпискою в отриманні по ній грошей. Друга — документи з інтелектуальними підробками. Вони пра­вильно оформлені, але містять заздалегідь неправдиву інфор­мацію щодо характеру й обсягу операції (наприклад, платіжна відомість із заздалегідь завищеними підсумками сум). Такі документи поділяються на безтоварні і безгрошові (повністю або частково). Безтоварними вважаються такі документи, якими оформлено рух (надходження і витрачання) будь-яких матеріальних цінностей, у той час як ці цінності викрадені або залишились без руху. Аналогічними будуть безгрошові доку­менти, якими оформлені операції з грошовими коштами (напри­клад, платіжна відомість, надана при авансовому звіті підзвіт­ною особою, на оплату грошей приватним особам за виконану ними роботу, в той час як у дійсності робота не виконувалася, гроші не виплачувались, а були привласнені підзвітною особою, яка і надала безгрошовий документ).

У практиці зустрічаються частково безтоварні і частково безгрошові документи. До перших можуть бути віднесені лімітно-забірні картки, акти-вимоги на заміну (додатковий від­пуск) матеріалів або накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, у яких поряд з дійсно відпущеними матеріалами значаться і такі, які списуються за домовленістю між комірником і одержувачем (начальником цеху, прорабом, бригадиром) з метою їх привласнення. Частково безгрошовим є,

наприклад, видатковий касовий ордер на суму дійсних витрат і готівкових грошей, викрадених з каси.

Недоброякісні документи за формою або які містять випад­кові помилки практично не перекручують достовірність фінан­сової інформації. Але наявність таких документів свідчить про недбалість і неохайність у роботі окремих відповідальних осіб, а за певних умов вони можуть слугувати речовим доказом поса­дових зловживань (наприклад, халатності), які здійснені поса­довими особами.

Аудиторська практика показує, що часто документи мають необумовлені виправлення, перекреслення, підчистки, нечіткі відбитки печатки, штампу, що дозволяє окремим особам чинити зловживання. Аудитор повинен звертати увагу на такі доку­менти.