19. Конотативні та денотативні х-ки

Характеристики конотативного значення. В їх центрі виявляється поняття конотативного значення. У вітчизняній психології виокремлюють два функціональних рівні представлення об´єктів в індивідуальній свідомості. Більш поверхневий шар когнітивної категоризації опосередкований системою денотативних значень, а рівень глибинної семантики - конотативними або афективними значеннями, де механізмом універсального оцінювання слугує синестезія.

У цьому трактуванні конотативне значення має кілька важливих характеристик. Насамперед воно має емоційно-оцінний характер і пов´язане зі ставленням суб´єкта до об´єктів та явищ навколишнього світу. Є. Ю. Артем´єва припускає, що психосемантичний експеримент «...апелює до здатності людини рефлексувати своє ставлення до об´єктів, ситуацій, явищ світу і... до понять, які існують у природній мові». І саме це ставлення часто є основою суб´єктивної категоризації.

Крім того, конотативне значення має нерозчленований характер. Осгуд підкреслював, що за ним стоїть певне нечітке невербалізоване відчуття. Тому для виявлення таких емоційно-оцінних комплексів, які пов´язані з різними об´єктами, необхідно застосовувати проективні методи, які дозволяють розкривати структури неусвідомленого досвіду.

Слід відзначити універсальний та амодальний характер конотативного значення. Артем´єва писала, що ядром стійких структур, які стоять за його формами, виявилися не оцінки всередині відповідної модальності, а властивості, що мають оцінний або емоційний компонент. Такі структури, на її думку, забезпечують швидкісну емоційну підсвідому категоризацію об´єктів світу.

В маркетингових дослідженнях визнаним інструментом дослідження іміджу корпорації, торгової марки або товару є денотатівние шкали, які не завжди складаються тільки з прикметників-антонімів, але являють собою, як правило, словосполучення, фрази, які виражають очікування, характеристики товару, як негативні, так і позитивні. Аналогічні товари різних компаній-виробників можна оцінювати за шкалою "коштує своїх грошей", наприклад, банки - за рівнем надійності, вигідності и.т.п.

20 Фактори сприймання за Осгудом

Осгуд предложил трехмерную модель сем. диф: фактор оценки (хороший - плохой), фактор силы ( маленький - большой) и фактор активности (быстрый -медленный) . Значения понятия для каждого испытуемого определяется операционально - как совокупность факторных оценок, с учетом которых значения понятий для конкретного испытуемого можно выразить так: «жизнь» (+3, +3, +3), «смерть» (-3, +1, -3), «любовь» (+2, +2, +2). Из этих данных можно получить например вывод, что понятие любовь для этого испытуемого ближе по значению к «жизнь», чем «смерть», т.е. получить представление о субъективном восприятии подобия или различия между объектами. В дальнейшем, работая с большим количеством шкал и понятий, американским исследователям удалось расширить набор базисных факторов и наряду с факторами "Оценка", "Сила", "Активность" выделить факторы "Сложность", "Упорядоченность", "Реальность", "Обычность". Аналогичные результаты были получены В.Ф. Петренко на материале русской лексики.