Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Історичний факультет

Кафедра давньої та нової історії України

Укладач: д. і. н., проф. В. І. Сергійчук

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6.030401 – Право

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 11

від «14» травня 2008 р.

Завідувач кафедри

_______ _________

Декан історичного факультету

_______ _________

Декан юридичного факультету

____________ ______________

Київ - 2008

Вступ

Дана дисципліна – ІСТОРІЯ УКРАЇНИ – є складовою частиною навчальної програми на юридичному факультеті і входить до системи базової підготовки журналістів в українських спеціалізованих вищих закладах освіти. Викладається на І курсі в 1 семестрі в обсязі 72 годин, з них лекцій – 20 годин, практичних занять – 16 годин, самостійна робота – 36 годин та форма підсумкового контролю – залік.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Історія України має своїм завданням формувати всебічно розвинену та соціально активну особу, вона покликана забезпечити глибокі знання історичного шляху українського народу, розвитку його національних цінностей; вміння визначити вклад національних цінностей у загальнолюдські; переконливо засвоїти ідеали гуманізму та демократії; формувати історичну свідомість як основу всієї суспільної свідомості; привити самостійні, творчі, пізнавальні навики підходу до історичного минулого та реального сьогодення.

Виходячи з цієї мети, головні завдання курсу полягають у тому, щоб студенти юридичного факультету виробили навики системно аналізувати основні етапи розвитку минулого українського народу, могли сформувати комплексне бачення місця і ролі України в системі міжнародних відносин. Крім того, студент має ознайомитися з методологічними підходами щодо засвоєння політичних, економічних, соціальних і культурних проблем історії українських земель як у вітчизняній, так і в зарубіжній історіографії, виробити навики самостійної роботи з джерелами та літературою та їх критичного аналізу.

Предмет навчальної дисципліни

Предмет «Історія України» включає процеси, явища, історичні факти, закономірності і особливості історичного розвитку населення на теренах України в період від давніх часів до наших днів.

Вимоги до знань та вмінь студентів

Студенти в процесі вивчення курсу повинні:

• оволодіти сучасними методами історичного пізнання, історичним термінологічно-понятійним апаратом;

• зрозуміти сутність, природу та генезис історичних явищ, вміти здійснювати їх аналіз та узагальнення, з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів;

• виважено оцінювати роль суб’єктивних і об’єктивних чинників в історичному процесі, подіях і явищах вітчизняної історії;

• знати основні праці вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячених актуальним проблемам історії України;

• на основі методів наукового пошуку опанувати новітні історичні концепції, оволодіти елементами наукового підходу до вивчення архівних матеріалів з історії України.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності

Нормативна навчальна дисципліна «Історія України» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Вона є складовою гуманітарного циклу і дає можливість з’ясувати витоки суспільно-історичних процесів від давніх часів до новітньої історії України, їх глибокого аналізу та розуміння; простежити співвідношення загальних закономірностей і особливостей розвитку українських земель протягом усієї минувшини.

Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу "Історія України" поділений на 2 змістові модулі, кожний з яких включає лекції, практичні заняття, тематично-ситуативні тести під час окремих лекцій та семінарських занять і самостійну роботу студентів, що завершується рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль(тестування, реферати), контрольні письмові роботи за підсумками двох кредитів та підсумковий контроль – залік.

Крім того, студенти юридичного факультету можуть представити для оцінки свої публікації на теми, що пропонуються для самостійної роботи. Кожна така публікація оцінюється до 10 балів.

Завдання поточного контролю полягає у перевірці та засвоєнні студентами певного блоку інформації, її розуміння, вироблення навичок самостійного опрацювання джерел та літератури, вміння публічно або письмово виявити свої знання та навички.

Завдання підсумкового контролю – перевірка засвоєння студентами програмного матеріалу в цілому.

Співвідношення складових у змістовому модулі.

Форма підсумкового контролю: залік

Загальна сума балів - 100 балів (з них поточний модульний контроль - 90 балів, залік- 10 балів).

Схема переведення балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові

Змістовий модуль 1. Історія України до ХХ ст.			Змістовий модуль 2. Історія України ХХ ст.			Залік
40 залікових балів			50	залікових	балів	10 балів
Семінар заняття	Самост. робота	Модульн контроль	Семінар заняття	Самост. робота	Модульн. контроль
25	10	5	25	15	10

Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах)

3.1.1. Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах)

На семінарських заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповіддях і виступах; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття; експрес-тестування тощо.

Схема переведення балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові

8 семінарських занять з одного змістовного модуля
залікові бали	середній бал
25	4,9-5,0
24	4,7-4,8
23	4,5-4,6
22	4,3-4,4
21	4,1-4,2
20	3,9-4,0
19	3,7-3,8
18	3,5-3,6
17	3,3-3,4
16	ЗД-3,2
15	2,9-3,0
14	2,7-2,8
13	2,5-2,6

середній бал менше за 2,5 не переводиться у залікові бали

Критерії оцінювання роботи студента на одному семінарському занятті;

Виступи на семінарських заняттях з основною доповіддю (в залежності від змісту) - 2-5 бали.

Доповнення - 2-5 бали.

Участь у дискусії - 2-5 бали.

Письмова самостійна робота - 2-5 бали.

Експрес-контроль:

• повна відповідь - 1 бал;

• неповна відповідь - 0,5 бала;

• незадовільна відповідь - 0 балів

Критеріями оцінки при усних відповідях можуть бути: повнота розкриття питання; логіка викладення, культура мови; впевненість, емоційність та переконаність; використання основної та додаткової літератури (монографій, навчальних посібників, збірників документів, журналів, інших періодичних видань тощо); аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки.