102. Моторне (транспортне) страхове бюро України

МТСБУ – це форма об’єднання страховиків, що здійснюють страх-ня цив відповід-ті власників Тз. Створене у 1994р. Страховики можуть входити до МТСБУ як повні або асоційовані члени. Вищим органом упр-ня є загальні збори страховиків – членів Моторного бюро (МБ). Мета МТСБУ – координація діяльності його членів щодо оформлення страхування і покриття шкоди, нанесеної третім особам внаслідок ДТП на території України, а також за її межами, реалізація договорів, конвенцій і домовленостей з уповноваженими організаціями по страх-ню цив відповід-ті власників ТЗ інших країн.

Тільки ті страхові компанії, які входять до Моторного бюро, мають право проводити страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.

Членство страхувальників у Моторному бюро може бути двох видів: асоційоване та повне. Асоційовані члени укладають тільки звичайні договори. Повні – укладають і звичайні, і додаткові договори. Існує більше 50 асоційованих та 11 повних членів Моторного бюро.

Для забезпечення виконання зобов’язань членів Моторного бюро перед страхувальниками і третіми особами при Моторному бюро створюють 2 центральні страхові резервні фонди:

1) фонд страхових гарантій (мінімально 40 тис. євро в еквіваленті), призначений для забезпечення платоспроможності Моторного бюро під час взаєморозрахунків з іншим Моторним бюро. Джерелами формування цього цього резерву є вступні внески повних членів Моторного бюро і щомісячні відрахування страховиків в цей фонд в розмірі 5% страхових премій, отриманих за додатковими договорами, отриманих із страхування автоцивільної відповідальності. 2) фонд захисту потерпілих у ДТП. При чому відшкодування здійснюється при нанесенні збитків життю і здоров’ю, а не матеріальних. Цей фонд формується за рахунок внесків членів бюро в розмірі 12% надходжених премій, отриманих за звичайними договорами страхування відповідальності

Основними функціями Моторного бюро є:

гарантування платоспроможності СК-членів Моторного бюро щодо страхових зобов’язань за цим видом страхування;

укладання угод з Моторним бюро інших країн про взаємне визнання договорів такого страхування;

взаємне врегулювання питань стосовно відшкодування шкоди та забезпечення виплати страхового відщкодування третім особам;

управління централізованими страховими резервними фондами;

збирання необхідної інформації щодо обов’язкового страхування цивільної відповідальності, підготовка рішень та пропозицій з організації цього страхування;

розробка стандартних форм страхових полісів і договорів обов’язкового страхування цивільної відповідальності;

затвердження тарифів за додатковими договорами цього страхування.

виплати компенсацій потерпілим у ДТП всередені країни у визначених законодавством випадках.

103. Страхування вантажів, що перевозяться автомобільним транспортом.

За своєю суттю страхування вантажів передбачає зобов’язання страховика здійснити виплати страхувальнику згідно з умовами договору в разі настання страхової події, що спричиняє йому збитки.

Об’єктом страхування за таким договором виступають майнові інтереси фізичної чи юридичної особи, що є власником, користувачем чи розпорядником вантажу, внаслідок ушкодження, знищення, зникнення безвісти вантажу за будь-якого способу його транспортування.

Страхувальником може бути фізична чи юридична особа, котра є власником вантажу та має в ньому страховий інтерес. Страховиком виступає лише страхова компанія (юридична особа), що має відповідну ліцензію.

Страхуванням покриваються: 1) відповідальність за загибель, пошкодження або крадіжку вантажу, прийнятого до перевезення або експедирування (виключення становлять форс-мажорні обставини, що страхуванням не покриваються); 2) відповідальність за фінансові збитки, понесені клієнтом страхувальника внаслідок невиконання останнім частково або повністю його договірних зобов’язань, включаючи відповідальність.

Не підлягає страхуванню відповідальність, що виникла внаслідок: військових дій, страйків, впливу атомної енергії, навмисних дій або грубої недбалості страхувальника, невідповідного пакування, нестачі вантажу, перевезення цінних вантажів (золото, ювелірні вироби, цінні папери).

Страхова сума визначається на підставі документів, що підтверджують вартість вантажу (багажу). У страхову суму можуть бути включені витрати, пов‘язані із перевезенням і зберіганням вантажу (багажу), підтверджені документально. Якщо вартість вантажу (багажу) в документах не вказана, то страхова сума визначається за згодою сторін. Але у будь-якому разі страхова сума не може перевищувати ринкової вартості вантажу (багажу).

Страхові тарифи визначається виходячи з покриття, обраного страхувальником. Розмір франшизи визначається за згодою між сторонаи страхового договору виходячи із усіх претензій по одному страховому випадку. Період відповідальності страхувальника починається з моменту прийняття страхувальником вантажу до перевезення або експедирування та продовжується до моменту здавання вантажу вповноваженому отримувачеві.