- •1. Мито як метод регулювання міжнародної торгівлі
- •2. Кількісні методи регулювання міжнародної торгівлі
- •3. Об'єкти і суб'єкти світового ринку технологій
- •4. Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
- •5. Фінансові ринки та фондові біржі
- •6. Інституції єс та інтегрована система управління
- •7. Фінансові методи регулювання зтп
- •8. Становлення світового ринку та його характерні риси
- •9. Міжнародний кредит як елемент міжнародного ринку позичкових капіталів
- •10. Сучасне світове господарство
- •11. Характеристика ринку міжнародних інвестицій
- •12. Види та характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •13. Міжнародні економічні відносини і глобальні проблеми світового господарства
- •14. Суть, види та показники світової торгівлі
- •15. Динаміка та тенденції світової зовнішньої торгівлі
- •16. Типи зовнішньоторговельної політики держав
- •17. Державне регулювання міжнародної торгівлі
- •18. Зовнішня торгівля України
- •19. Прямі іноземні інвестиції . Україна на ринку міжнародних інвестицій
- •20. Приховані методи регулювання міжнародної торгівлі
- •21. Стратегії та економіка трансферу технологій
- •22. Сутність та структура світового ринку праці
- •23. Форми міжнародного руху капіталу
- •24. Причини та динаміка міжнародного руху капіталу
- •25. Особливості сучасного міжнародного руху капіталів
- •26. Стан та проблеми іноземного інвестування в Україні
- •27. Суть і сучасні риси міжнародної трудової міграції
- •28. Основні світові ринки і експортери робочої сили
- •29. Світовий ринок технологій як системоугворювальний фактор світової економіки . Структура срт і класифікація технологій
- •30. Міжнародне регулювання міграційних процесів
- •31. Суть і головні передумови міжнародної економічної; інтеграції
- •32. Етапи розвитку інтеграційних процесів та їх особливості
- •33. Сучасні інтеграційні угруповання країн
- •34. . Створення Європейського союзу та проблеми запровадження євро в регіоні
- •35. Міжнародний кредит та його роль в міжнародних економічних відносинах
- •36. Форми міжнародного кредиту
- •37. Міжнародні кредити і міжурядові позики
- •38. Міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації
- •39. Поняття валютної системи та її основні елементи
- •40. Етапи становлення світової валютної системи
- •41. Європейська валютна система
- •42. Валютні ринки та валютні курси
- •43. Валютна політика . Регулювання валютних курсів
- •44. Етапи розвитку інтеграційних процесів та їх особливості питання 32 таке саме
- •45. Міжнародна передача технології
- •46. Міжнародне технічне сприяння
- •47. Сутність та головні етапи економічної глобалізації
- •48. Особливості сучасної економічної глобалізації та її форми
- •49. Світовий ринок технологій
- •50. Суть і головні передумови міжнародної економічної; інтеграції питання 31.
- •51. Нетарифне регулювання зовнішньоторговельної політики держав
- •52. Державне регулювання міжнародної торгівлі питання 17
- •53. Світовий ринок праці , його сутність та структура
- •54. Ліцензійні угоди ,види ліцензій . Економіка сплати ліцензійних платежів.
- •55. Основні ринки експортери робочої сили питання 28.
- •56. Нерівномірність соціально-економічного розвитку країн світу та їх типологія
- •57. Світовий ринок послуг
- •58. Передумови та етапи формування єс .Її структура
- •59. Ринки похідних фінансових інструментів Єврофінансові ринки
- •60. Наслідки міграції робочої сили
- •61. Нафта і розвиток економічної інтеграції в Північній Америці
- •62. Об’єкти срт. Форми трансферу технологій
- •63. Наслідки руху капіталу для країн експортерів та імпортерів
- •64. Наслідки міграції робочої сили для країн експортерів та імпортерів
- •65. Основні показники міжнародної торгівлі
- •66. Валютний курс, його види та регулювання
- •67. Конвертованість валют та її види
- •68. Валютні ринки , їх види
- •69. Суб’єкти срт та форми трансферу технологій
- •70. Правові методи регулювання зтп
7. Фінансові методи регулювання зтп
8. Становлення світового ринку та його характерні риси
Міжнародний поділ праці та міжнародне кооперування стали основою для виникнення світового ринку. Його виникнення і становлення є наслідком дуже тривалого історичного розвитку. Сутність світового ринку та його структуру можна зобразити схемою, наведеною на рис. 1.
Рис. 1.2.1. Схема світового ринку
Зовнішні контури фігури (рис. 1.2.1) позначають світовий ринок, який утворюється в результаті встановлення товарно-грошових відносин між країнами.
На рис. 1.2.2 зображена еволюція форм ривку: внутрі національний — міжнародний — світовий
Найпростіша форма внутрішнього ринку виникла на ранній стадії товарного господарства, що базувалося на суспільному поділі праці. Поділ праці неминуче вимагає обміну, з примітивних форм якого і розпочалося формування внутрішнього ринку. На внутрішньому ринку виробник товару одночасно був і його продавцем, а покупець — одночасно і кінцевим споживачем товару, одразу забирав та оплачував товар.
Таким чином, внутрішній ринок являє собою форму господарської взаємодії, за якої все призначене для продажу збувається самим виробником всередині країни.
Невдовзі після виникнення внутрішніх ринків почали формуватися національні ринки. Цьому сприяла спеціалізація внутрішніх ринків (ринки праці, капіталу, гуртові тощо), частина яких з самого початку була орієнтована на Іноземних покупців Отже, національний ринок — це внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців.
Мануфактура, що базувалась на поділі праці, з XVI до середини XVIII ст. сприяла розвитку виробництва товарів, розширенню національних ринків і створенню регіональних, міждержавних і міжнародних ринків. Міжнародний ринок — це частина національних ринків, яка безпосередньо зв'язана із закордонними ринками.
Великі географічні відкриття спричинили грандіозні зміни в торгівлі, вивезення у нові землі готових продуктів промисловості.
Отже, в епоху первісного нагромадження капіталу локальні центри міждержавної торгівлі переросли у єдиний світовий ринок. Він остаточно сформувався наприкінці XIX — на початку XX ст., коли товарне виробництво у провідних країнах досягло високого рівня розвитку, стало машинним. Сучасний світовий ринок — це сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, що базується на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва
9. Міжнародний кредит як елемент міжнародного ринку позичкових капіталів
Міжнародний кредит — це рух позичкового капіталу за національними кордонами держав між суб'єктами міжнародних економічних відносин, пов'язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості та виплати відсотка. Кожна країна є експортером і імпортером капіталу. Міжнародний кредит бере участь у кругообігу капітала на всіх його стадіях, опосередковуючи перехід його з однієї форми в іншу (грошову у виробничу, виробничу — у товарну, а товарну - знову у грошову).
Значення міжнародного кредиту саме й полягає в тому, що завдяки йому відбувається перерозподіл капіталів між країнами у відповідності з потребами і можливостями більш прибуткового його застосування. Кожна країна є імпортером і експортером капіталу.
Ефективність кредиту досягається за умови:
• вільного переміщення капіталу;
• стабільності й передбачуваності розвитку світової економіки;
• виконання позичальниками своїх зобов'язань, повної оплати своїх боргів.
В основу класифікації міжнародного кредиту можна покласти різні ознаки: джерела, призначення, валюту позики, строки кредиту та ін.
Основними формами міжнародного кредиту вважаються:
• товарний, або комерційний кредит;
• валютний, що видається банками у грошовій формі
Міжнародний кредит може здійснюватися шляхом придбання облігацій, акцій та інших цінних паперів на міжнародному та національних ринках капіталу.
Сучасні форми міжнародного кредитування
При веденні міжнародного бізнесу управління рахунками до отримання фірмою-позикодавцем і рахунками до оплати фірмою-боржником утруднене через те, що вартості валют постійно змінюється. Відтак міжнародні фірми, щоб уникнути ризику великих витрат і вартості оформлення акредитиву, використовують факторинг для фінансування експорту.
Факторинг — це операція з продажу зарубіжних рахунків до отримання постачальниками експортної продукції комерційним банкам або спеціалізованим компаніям.
Лізинг — це операція кредитування у формі оренди устаткування, суден, автомобілів, літаків тощо строком 3—15 років. Оренда виступає як форма отримання кредиту і водночас як форма міжнародної торгівлі, що створює умови для прискореного розвитку новітніх технологій.