- •1. Соціально-економічна сутність та призначення податків. Елементи системи оподаткування: основні поняття та їх характеристика. Класифікація податків.
- •2. Види прямого оподаткування: основні поняття, відмінні риси від інших форм оподаткування, переваги та недоліки їх функціонування.
- •3. Види непрямого оподаткування: основні поняття, відмінні риси від інших форм оподаткування, переваги та недоліки їх функціонування.
- •4. Майнове оподаткування, особливості та перспективи його розвитку в Україні. Економічна сутність; суб’єкти оподаткування; порядок нарахування та сплати до бюджету.
- •5. Правовий статус та завдання органів податкової служби в Україні. Структурна побудова. Організація та ведення податкової роботи.
- •6. Ухилення від сплати податків, зборів та обов’язкових платежів, перекладання їх сплати і відповідальність за порушення у сфері оподаткування.
- •1. Штрафи:
- •7. Роль загальнодержавних податків і зборів в податковій системі України: склад, структура характеристика.
- •8. Роль місцевих податків і зборів в податковій системі України: склад, структура та характеристика.
- •12. Акцизний збір: економічна сутність та призначення. Порядок обчислення і сплати акцизного збору. Строки сплати акцизного збору.
- •13. Мито: суб’єкти, об’єкт оподаткування, порядок обчислення та сплати податку. Види мита.
- •14. Спрощені системи оподаткування, що застосовуються в Україні: необхідність запровадження, теоретичні основи оподаткування. Бюджетна значимість податків.
- •15. Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Збір на обов’язкове соціальне страхування. Теоретичні основи оподаткування.
- •З дисципліни «Податкова система»
- •Соціально-економічна сутність та призначення податків. Елементи системи оподаткування: основні поняття та їх характеристика. Класифікація податків.
13. Мито: суб’єкти, об’єкт оподаткування, порядок обчислення та сплати податку. Види мита.
Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, які переміщуються через митний кордон України, тобто ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом. Запровадження мита може переслідувати кілька цілей: фіскальні, економічні (захист вітчизняних товарів від конкуренції з І імпортними), політичні. Запровадження мита може мати на меті здійснення економічного тиску на відповідні держави або надання їм режиму найбільшого сприяння з політичних мотивів. Як бачимо, фіскальне значення мита має другорядне значення. Мито збільшує ціну реалізації товарів; ставки і мита диференційовані за групами товарів. Сплачується мито при переміщенні через митний кордон України. Особливістю справляння мита є також те, що контроль за правильністю та своєчасністю його сплати до бюджету здійснюють митні органи України, а не податкові органи. Платниками мита є будь-які юридичні або фізичні особи, котрі здійснюють переміщення через митний кордон України товарів або інших предметів, що підлягають оподаткуванню згідно з чинним законодавством. Об'єктом оподаткування є митна вартість товарів або інших предметів, які переміщаються через митний кордон України, або їх кількісні показники. Для визначення митної вартості валюта контракту перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України, що діє на день подання митної декларації. При встановленні митної вартості до неї включаються ціпа товару, зазначена в рахунках-фактурах, а також витрати на транспортування (навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування) до пункту перетинання митного кордону, комісійні, брокерські послуги тощо. Запроваджено два види ставок, за якими обчислюється сума мита, що підлягає сплаті до бюджету: у процентах до митної вартості товарів; у встановленому грошовому виразі на одиницю товару. У свою чергу, процентні ставки, відповідно до Єдиного митного тарифу України та інших законодавчих актів України, залежно від країни походження товарів розподіляються на преференційні, пільгові та повні (загальні ставки). Сума мита, належна до сплати, перераховується платниками на рахунки митних органів, що здійснюють митне оформлення товарів чи майна, або вноситься готівкою в касу митного органу, після чого в установлені строки ці суми перераховуються до бюджету. Документом, який є підставою для внесення мита платником, є вантажна митна декларація або її копія. Без сплати усіх належних сум мита випуск товарів та майна митними органами не здійснюється. За заявою декларанта та наявності гарантії банку митниця має право відстрочити або розстрочити сплату мита, але не більше ніж на один місяць. При несплаті рахунка в строк, указаний митним органом, сума мита стягується в безспірному порядку з нарахуванням пені за кожний день прострочення.
14. Спрощені системи оподаткування, що застосовуються в Україні: необхідність запровадження, теоретичні основи оподаткування. Бюджетна значимість податків.
З метою реалізації державної політики з питань розвитку та підтримки малого підприємництва, ефективного використання його можливостей для розвитку національної економіки Указом Президента України запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва може застосовуватись поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб’єкта малого підприємництва.
З метою державної підтримки малого бізнесу, згідно з Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», для суб'єктів малого підприємництва запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Міністерство фінансів України наказом затвердило спрощену форму звітності для СМП— «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва». Наказом МФУ скасовано наказ «Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва» та запропоновано для СМП методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами (спрощена і проста форма бухгалтерського обліку господарської діяльності). Вона поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності (СПД): 1) фізичних осіб, у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 громадян та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.; 2) юридичних осіб будь-якої організаційно-правової форми та форми власності — середньооблікова чисельність працюючих у яких не перевищує 50 фізичних осіб і обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік — не перевищує 1 млн. грн. Винятком є філії, представництва та інші відокремлені підрозділи головного підприємства які не можуть перейти на спрощену систему оподаткування окремо від юридичної особи і бути незалежно від неї платником єдиного податку.
Для визначення СПД— юридичних осіб, які мають можливість оподатковуватись за спрощеною системою оподаткування, скористаємося наступним алгоритмом. Як бачимо, аналізуючи схему алгоритму, платниками податку за спрощеною системою оподаткування можуть лише ті суб'єкти малого підприємництва (СМП), які відповідають вимогам, визначеним п. 1,4 та 7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів підприємницької діяльності» зі змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України від 28.06.1999 р. № 746/99. А саме, суб'єкти малого підприємництва — суб'єкти підприємницької діяльності — юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу — 500 000 євро.