Творчий метод і напрямки діяльності Леонардо да Вінчі

Своєю творчістю відкриває період високого відродження в мистецтві. Він нар. В містечку Вінчі недалеко від Флоренції. Леонардо був не тільки художником але й виявляв талант інженера, архітектора, скульптора. Він залишив багато рисунків. Це технічні малюнки (проект доменної печі, млина,літального апарата), замальовки обличь, драперовок. Малюнки супроводжувались коментарями з права на ліво. Ранні твори Леонардо «Мадонна Літа»(з немовлям) і «Мадонна Бенуа», ці твори в «Ермітажі» у Петербурзі. Багато робіт є незакінченими («святий Іоренім», «Поклоніння Волхвів»). Завершеною роботою є твір виконаний на замовлення монастиря «Мадонна в Гроті»(грот – це печера). Тут немовля на правій руці-Іван Хреститель і ангел. У Мілані Леонардо малює композицію «Таємна Вечеря» на стіні трапезної монастиря «Санта Марія деля Грація». Знаменитим твором Леонардо є портрет «Джоконда» або «Мона Ліза» написаний між 1503-1505рр.Зберігається у Луврі у Франції. Це олійні фарби дерев’янна дошка 77х53см. У цьому творі дуже виразно спостерігається живописний прийом, який Італійці наз. «сфумато»(дим) перекл.. як зникнути в диму.Це контури предметів змазані,нечіткі, а деякі предмети мають в собі голубий колір.Леонардо був перши хто застосував цей метод.Останнім твором є картина «Мадонна з немовлям і з святою Анною». Цей твір є в двох авторськи варіантах. Цікавішим є той що в рисунку.

Пейзажний жанр в італійському живописі 18ст. Характерні риси – «ведути».

В цей період деякі відомі мистецькі центри Італії такі к Рим, Флоренція, Болонія втрачають свою першість. Тут гаснуть мистецькі сили. Натомість на мистецьку арену виходить Венеція. Великого розквіту набувають живописи Венеції , особливо пейзажисти живописці. Тут можна виділити окремий вид «ведута» або пейзаж-ведута. Ведута – (озн. міський архітектурний пейзаж ) це особливий напрям, він походить від мистецтва театральної декорації. Ведута має такі характерні риси:1- панорамне зображення міста, тобто здалеку і трошки зверху; 2- ведута дуже точно копіює архітектурні об’єми і всі їхні деталі;3 –композиція ведути як правило побудована на лінійні перспективі, є прямі кути, точки сходу; 4 –у пейзажі є зображення людей, але вони не відіграють великої ролі.І це називається – «стафаж»; 5 –ведута у минулому виконувала роль сучасного путівника, тобто на пам’ять про місто. Вона вик. роль фотографії. Тому такі пейзажі охоче розкуповували іноземні туристи, особливо студенти. Венеціанська ведута поділялась на декілька категорій: 1 –ведута точно копіює натуру. Для цього користуються камерою обскура; 2 –романтизована ведута, прикрашена,де з’являється настрій, передача світла, повітря. 3- ведута фантазія видумана. Вона по італійськи наз. ведута капричіо. Найвідомішим ведутистом був художник Антоніо Каналє більше відомий як Каналєтто.

Французький живопис 18ст.

У 18 ст. французькі художники внесли кардинальні зміни у європейський живопис.Кардинально помінялась тематика.Переважає не релігійна тема а світська. Переважають жанри такі як натюрморт, парадний портрет побутовий жанр, міфологічний. Дуже популярний став у 1 пол. 18 ст. так званий «галантний» жанр. Це зображення дами і кавалера або товариства в момент флірту, освідчення, залицяння. При цьому можуть бути музичні інструменти,букети квітів. Фоном слугує природа, насамперед алеї парків. Похідним від галантного є жанр пасторальний, він пох. від музичного терміні і озн.пісня пастора. Зображені такі самі галантні сцени але на фоні сільської природи в оточенні свійських тварин. А на персонажах можна побачити селянський одяг, але не зовсім селянський, акуратний. Зразу помітно макарад. До новаторства в живописі 18 ст. належать також і новий підхід до написання картини. Замість темних грунтів з’являются світлі. Зразком для художників були Рубенс і венеціанські живописці пізнього відродження, напр. Веронезе. Фарбовий шар у більшості живописців дуже виразний , динамічний, фактурний.