14. Розкрийте особливості англійського матеріалізму XVII ст. Порівняйте образ людини в філософії Гоббса і в філософії мислителів відродження. Зробіть висновки.

Відповідь:

Англія була однією з перших країн Свропи, де рано зародились і швидко розвинулись капіталістичні відносини. В кінці ХІV - початку ХV ст. в Англії фактично починала зникати кріпосна залежність. Більшість населення в цей час складали особисто вільні, самостійні селяни - фрігольдери. В господарствах поміщиків починається широко застосовуватися праця найманих робітників. Економіка поступово переходить до системи найманої праці. Панівне становище в цей час поступово завойовує близьке до буржуазії так зване "нове дворянство", так як ряди старого, родового дворянства сильно поріділи в кровопролитних війнах Червоної І Білої Троянд, а потім від репресій з боку короля Едуарда ІУ і вже не відігравали політичної ролі.

Інтереси частини феодалів і молодої торгово-промислової буржуазії співпали. Між ними не було тієї прірви, яка створилась на континенті, зокрема у Франції, між дворянством і третім прошарком. На відміну від французького феодала, для якого торгівля була ганебною справою, англійський феодал займався торгівлею, брав участь у фінансових спекуляціях, тобто по засобах накопичення капіталу мало чим відрізнявся бід буржуа. До того ж прошаркове походження тут не мало такого великого значення, як на континенті. Без великих перешкод переходили в дворянство купці, лихварі І промисловці, якІ ыали змогу купити земельну власність,"Нове дворянство" своїми економічними І політичними Інтересами;змикалося'з буржуазією фактично на грунті політичних відносин. Утвердження останніх найбільш яскраво виразилось в так званому процесі "обгородження землі", результатом якого було широке обезземелювання селян. Цей процес, з одного боку, поставляв промисловій буржуазії для II мануфактур вільну робочу силу, з Іншого - давав сільскому господарству напрям, відповідний стану торгівлі І промисловості.

Процеси, які проходили в сільскому господарстві Англії, таким чином, в свого чергу сприяли росту капіталізму в містах. Починається бурхливий розвиток мануфактурної форми промисловості І витіснення затратної цехової організації.

Велике зростання продуктивності праці І здешевлення товару дозволили англійським промисловцям І купцям вийти на світову арену. Вони зосередили в своїх руках основні об'єкти світової торгівлі в текстильній промисловості, машинобудуванні та Інших галузях. Інтереси промислового І торгового капіталу починають направляти І зовнішню політику англійських королів. Починається завойовування колоній в Азії І Африці. При королеві Єлизаветі успішно закінчується війна з Іспанією, завойовується Віргінія І Кароліна, починається колонізація Північної Америки. Як наслідок складаеться колоніальна Британська Імперія, І вже на початку ХУП ст. королева Єлизавета править найбільшою в світі державою.

Великі зміни проходять в цей час І в духовному житті Англії."Вік Єлизавети" характеризується розквітом літератури, драматургії І мистецтва, бурхливим розвитком наук.

Винайдення магнітної голки І вертикального руля дале могутній поштовх мореплаванню. Світ як би розкрився перед здивованими очима європейця. "Адже саме в нашу епоху земний шар якимось дивним способом зробився відкритим І доступним. для вивчення" - писав Бекон.

Услід - за накопленням емпіричного матеріалу відбувається перєусвідомлення філософсько-світоглядних принципів науки. Середньовічні уявлення про світ були поставлені під сумнів уже в епоху Відродження. Матеріалістичний пантеїзм Д. Бруно, Б. ТелезІо І Інших поступово звільняв людину від релігійного світогляду. Правда, позиції релігії в цей час були ще досить таки міцні. Але визнання цінності людської особистості в єдності II тілесності І духовності, визнання II свободи, універсальності І Індивідуальності стали тими факторами, які визначили перєусвідомлення ролі людини в світі, продемонстрували могутність його ума І бескінечність його пізнавальних здібностей. Людина постала як самодостатня цінність і разом з тим як частина Безкінечного матеріального світу.

Разом з матеріалістичними Ідеями у філософії І боротьбою за нове розуміння людини формувалось І механістичне природознавство ХУІІ ст. Основи його були закладені Галілеем, Паскалем, ТорІчеллІ, Гервеем, ГІлбертом, Бойлем, Ньютоном І Іншими. Експерименти І аналіз, класифікація І найпростіші узагальнення - такі основні методологічні способи природознавства цього періоду. Захоплення аналізом привело до абсолютизації його І стало одним з факторів проникнення механіцизму спочатку в природознавство, а потім І у філософію.

Другим важливим фактором цього процесу було те, що з усіх наук найбільший розвиток одержали ті, які були зв'язані з вирішенням практично-значимих для виробництва задач. Механіка стає основною прикладною наукою..Всі Інші науки в більшій чи меншій мірі використовують методологію, дієвість якої була перевірена в практиці. Навіть логіка І математика перетворюються в “служанки фізики". Не уникнула цього впливу І філософія. Панівними засобами у філософському пошуці Істини стають аналіз, розчленування, механіцизм.

В якому ж конкретному вигляді був "перенесений" механіцизм Із природознавства у філософію?

По-перше, як вилучення схоластичних "скритих якостей" Із картини світу, що привело в подальшому до чисто кількісного розуміння природи. Навіть життя, людина І II свідомість будуть розглядатися через зведення їх до механічних процесів.

По-друге, механіцизм став утверджуватись у філософії у вигляді методологічного підходу: на перший план в якості універсального способу пояснення І пізнання висуваються чисто технічні прийоми Ідеї, такі, як розділення, з'єднання, зщеплення, роз'єднання, групіровка, класифікація й Інші.

Взагалі у філософії ХУП ст., у зв'язку з новими задачами, які постали перед виробничою практикою^І у зв'язку з сумнівами в можливостях схоластики їх рішати, проблема методу була поставлена дуже гостро. Практика наукових пошуків диктувала вибір механічної концепції методу. Всі великі вчені цієї епехи успішно користувались прийомами розщеплення І з'єднання, а також Індуктивного узагальнення. Галілей, коли він відкрив закон Інерції, Паскаль при вивченні повітряного тиску І Бойль в процесі вивчення газових станів проводили аналіз виучуванихоб'єктІв як Ізольованих, не зв'язаних один з другим. Це, думається, загальна тенденція наук в період накопичування емпіричного матеріалу І перших спроб їх систематизації..Подібні явища, наприклад, будуть відмічені трохи пізніше І в біології. І тільки Ламарк. ЛІней, а потім Ч. ДарвІн зможуть в деякій мірі подолати цю теНденцІо. Інтерес до розробки методології наукового пошуку, критика схоластичної силогістики як беззміетової логічної конструкції привела І до критики панівного релігійно-Ідеалістичного світогляду. Філософія Нового часу в своїй основі несила матеріалістичний характер, правда ще не зовсім послідовний; І невільний від впливу релігії.