- •Размещено на http://www.Allbest.Ru
- •Християнізація
- •Література Київської Русі
- •Архітектура Київської Русі
- •Яростал Мудрий і розвиток культури
- •Люблінська,Берестейська унія
- •Козацтво
- •Книгодрукування, братства, Острозька школа, к-Могилянська академія
- •Сковорода
- •Котляревський - зачинатель нової української літератури
- •Шевченко
- •Живопис
- •Українофіли
- •Етнографія
Размещено на http://www.Allbest.Ru
Християнізація
Запровадження християнства на Русі справило великий вплив на розвиток її культури. Воно зміцнило державну єдність, освятило владу великого князя, сприяло поширенню писемності, створенню перших шкіл і бібліотек. Після прийняття християнства розширилися політичні, економічні та культурні зв’язки з багатьма європейськими державами, насамперед з Візантією, Болгарією, Польщею, Угорщиною, Чехією, Німеччиною, Римом та скандинавськими державами.
Християнство на Русі справило великий вплив на розвиток кам'яної, архітектури. Першого кам'яного церквою на Русі булл Десятинна церква, побудована у Києві в 989-996 рр.
Києво-Печерський монастир є чудовою пам’яткою архітектури, де поєднується візантійське і руське архітектурне мистецтво.
Давньоруський іконопис набув самостійного розвитку, традиції візантійської іконографії послаблювалися, створювалися самобутні, яскраві шедеври церковного живопису.
Осередками освіти в Київській Русі стали церкви та монастирі, які сприяли розвиткові літератури та мистецтва.
Література Київської Русі
Легенди з Повісті минулих літ
Повість минулих літ
Поучення Володимира Мономаха
Слово про Ігорів похід
Слово про закон і благодать Іларіона
визначальними рисами монументального стилю є економність у використанні стилістичних елементів, обмеження кількості прикрас, простота синтаксису, зосередження на змісті, на його „діловому” викладі
Основними ідеологічними рисами ранньої київської літератури були: ідеологія „великодержавна”, уявлення про династичну та державну єдність Русі, християнський оптимізм. Така світоглядна система цілком гармоніювала з „монументальною” формою подачі матеріалу.
Оригінальна література цього часу формувалася як продовження попередньої літературної традиції.
Архітектура Київської Русі
Поява кам’яної архітектури на Київській Русі, перші кам’яні споруди.
Доба Київської Русі — період розквіту давньоруської архітектури. Татаро-монгольська навала, хоча й завдала страшного удару передусім розвиткові такого монументального мистецтва як архітектура, але не знищила традицій, які згодом відновилися у будівництві на землях – спадкоємицях Київської Русі.
Давньоруські будівельні та художні надбання були тим безпосереднім ґрунтом, на якому формувалалася українська архітектура XIV – XV ст. Це спостерігається і в конструктивних прийомах, і в засобах художньої виразності.
Галицькі пам'ятки архітектури другої половини ХІІІ – першої половини XIV безперечно зберігають тренд розвитку давньоруського зодчества домонгольського періоду. Галичина продовжує традиційну майстерність будівничих білокам'яної архітектури стародавнього Галича в ренесансних спорудах львівської архітектури XVІ ст.
Яростал Мудрий і розвиток культури
Ярослав Володимирович (*біля 983 — †20 лютого 1054, Вишгород). За Ярослава засновуються монастирі Св. Юрія та Св. Ірини, започатковується чернецтво в Печерах за селом Берестовим, де невдовзі побудований Печорський монастир — майбутній осередок культури
Ярослав організував світську школу, де близько 300 дітей навчалися грамоти та іноземних мов. При Святій Софії працювали переписувачі та перекладачі книжок,
Ярослав зібрав навколо себе освічених людей — Никона, Нестора літописця, митрополита Іларіона та ін. Було укладено перший літописний звід
Доба Ярослава відома також великим піднесенням мистецтва
14-16ст.*Розвиток культури.Вплив на укр..культуру (Польсько-Литовська доба)
-Люблінська унія 1569 р.
-Польсько-Литовська унія.
Наслідки Люблінської унії були не тільки політичними, вони також справили великий вплив на спосіб життя українців. Ще до унії на Україні розвивався цілком новий суспільно-господарський порядок, зовсім не схожий на устрій Київської Русі. Взаємини українців із поляками, а через них — із Західною Європою мали вирішальний вплив на форми економічного розвитку. Це й зумовило організацію суспільства на західний зразок. Економічні зв'язки України із Заходом нечувано зміцніли. Рідко коли в українській історії вплив Заходу на Україну в цілому був таким великим і помітним у щоденному житті суспільства, як під час панування литовців та поляків.