Міністерство Внутрішніх справ України

Львівський державний університет внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут права, психології та економіки

Економічний факультет

Кафедра обліку і аудиту

Випускна робота

На тему:

«Облік власного капіталу та аналіз ефективності його використання»

(За матеріалами ТОВ «Карпатнафтохім»)

Виконала:

студентка групи ОА41

спец.6.030509 «Облік і Аудит»

Опікула Олександра

Перевірив науковий керівник:

д.е.н.професор Рудницький

Василь Степанович

Львів 2012

ЗМІСТ

Вступ	3
СУТНІСТЬ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗНИКІВ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ.	6
1.1Економічна сутність власного капіталу підприємства та джеререла його формування	6
Нормативно-правова база обліку власного капіталу	13
Система показників ефективності використання власного капіталу підприємства	15
2. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ	22
Синтетичний і аналітичний облік власного капіталу на підприємстві	22
Шляхи вдосконалення організації обліку власного капіталу	34
АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ	38
Організаційно-економічна характеристика та організація економічного аналізу на підприємстві	38
Аналіз формування власного капіталу підприємства	45
Аналіз ефективності використання власного капіталу	48
Шляхи підвищення ефективності використання власного капіталу підприємства	56
ВИСНОВКИ	63
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	66
ДОДАТКИ	71

ВСТУП

Актуальність теми дослідження обумовленна необхідністю удосконалення обліку і аналізу власного капіталу на виробничих підприємствах в умовах світової кризи. З переходом до ринкових відносин та зміною форми власності перед більшістю підприємств надзвичайно актуальною проблемою стала організація обліку власного капіталу. Проблема полягає в тому, що власний капітал виступає не лише як одне з джерел фінансових ресурсів підприємства, а й служить індикатором того, хто і в якій мірі є власником даного підприємства, а отже хто і наскільки може впливати на процес прийняття стратегічних управлінських рішень. Останній аспект набуває значної ваги у зв’язку з необхідністю реструктуризації більшості підприємств, що в багатьох випадках означає зміну власників, або зміну структури власників підприємства.

Крім того облік власного капіталу є важливим моментом у відносинах підприємства з зовнішніми кредиторами, так як величина власного капіталу пов’язана з платоспроможністю підприємства.

В сучасних умовах важливо не просто організувати облік власного капіталу відповідно до чинного законодавства, з тим, щоб правильно відображати його обсяг і структуру у звітності, а включити облік у систему управління підприємством. Тому актуальним є така організація обліку власного капіталу, при якій облік є інформаційною базою, яка дозволяє провадити оперативний аналіз ефективності використання власного капіталу з тим щоб своєчасно розробляти і впроваджувати коригуючі заходи по усуненню негативних тенденцій.

Вищевказані проблеми з організації обліку власного капіталу існують на багатьох вітчизняних підприємствах, що ставить нагальною потребою подальший розвиток і удосконалення обліку та аналізу використання власного капіталу виробничих підприємств. Це і визначає актуальність обраної теми роботи.Мета і задачі дрслідження

Мета і задачі дрслідження : дослідження економічної сутності власного капіталу виробничих підприємств, його ролі в забезпеченні життєдіяльності цих підприємств та на прикладі конкретного виробничого підприємства – розгляд особливостей обліку та використання власного капіталу підприємства та розробка рекомендацій по вдосконаленню організації обліку власного капіталу підприємств.

Для реалізації мети роботи вирішується ряд завдань:

1. Висвітлити економічну сутність власного капіталу та його роль у життєдіяльності виробничого підприємства.

2. Розглянути, як здійснюється облік власного капіталу на конкретному виробничому підприємстві.

3. Проаналізувати можливі шляхи вдосконалення обліку власного капіталу на ТОВ «Карпатнафтохім».

4. Провести оцінку ефективності використання власного капіталу на досліджуваному підприємстві.

5. Намітити шляхи підвищення ефективності використання власного капіталу.

Предметом і обєктом дослідження:

є методика та практична організація обліку, аналізу та управління власним капіталом виробничого підприємства.

Обсяг і структура роботи: робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаної літератури і додатків.

У першому розділі висвітлено сутність власного капіталу виробничого підприємства, його роль, розглянуто нормативно-правову базу обліку власного капіталу, систему показників, які характеризують використання власного капіталу.

В другому розділі проводитися дослідження організації обліку власного капіталу виробничого підприємства, та проаналізовано можливі шляхи його вдосконалення.

В третьому розділі розглянуто особливості динаміки власного капіталу даного підприємства, його структури. Проведено оцінку ефективності використання власного капіталу та розглянуто способ більш ефективного використання власного капіталу досліджваного підприємства.

В четвертому розділі розкрито питання пов” язані охороною праці.

У висновках та пропозиціях підсумовуються основні резуівбюльтати дослідження.

У випускній роботі використано праці провідних українських та зарубіжних фахівців, статті з періодичних журналів, перекладні видання іноземних авторів.

Інформаційною базою роботи є фінансова і статистична звітність ТОВ «Карпатнафтохім» за 2009-2011 рр., статистичні матеріали органів Державного комітету статистики, підручники та монографії українських і зарубіжних авторів з питань ведення бухобліку, економіки виробничого підприємства, менеджменту, фінансів і фінансового аналізу .

1. 1. Сутність власного капіталу та характеристика показників його використання.

1.1 Економічна сутність власного капіталу підприємств та джерела його формування.

Фінансові ресурси господарюючого суб'єкта являють собою кошти, що він має в своєму розпорядженні. Фінансові ресурси направляються на розвиток виробництва, утримання і розвиток об'єктів невиробничої сфери, споживання, а також можуть залишатися в резерві. Фінансові ресурси, використовувані на розвиток виробничо-торгового процесу, являють собою капітал у його грошовій формі. [1. 512с ]

Таким чином, капітал - це частина фінансових ресурсів.

Капітал - це вартість, що приносить прибавочну вартість. Тільки вкладення капіталу в господарську діяльність, його інвестування створюють прибуток. Загальна формула капіталу:

Г - Т - Г,

У приведеній вище операції Г - Т – Г, кошти (Г), вкладені у виробничо-торговий процес, не затрачаються остаточно, а лише авансуються, і після завершення кругообігу вони повертаються вкладнику (інвестору) з додатковим доходом (Д). Капітал повинний постійно робити кругообіг.

Г - Т - Г - m

де m - доход (прибуток) інвестора.

Чим більше за рік буде зроблено оборотів капіталу, тим більше в інвестора буде річний прибуток.[ 2. 800 с.]

Загальну суму фінансових ресурсів будь-якого підприємства можна класифікувати за походженням на власний капітал підприємства і позиковий капітал.

Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Тобто, іншими словами, це сума власних коштів підприємства, які є або результатом його діяльності або отримані від власників чи учасників підприємства у виді внесків, придбання акцій, паїв, і т.п. Капітал втілює в собі ту частину пасивів підприємства, яку без будь-яких умов і обмежень можна визнати власністю підприємства. Від власного капіталу варто відрізняти суми зобов'язань і ті кошти, що використовуються підприємством для виконання визначених цілей (програм).

До складу власного капіталу входять:

• Статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, що є внеском власників (учасників) у капітал підприємства.

• Пайовий капітал - це сукупність засобів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у діяльність кооперативу для здійснення його господарсько-фінансової діяльності, а саме: суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитного союзу й інших підприємств, що передбачені установчими документами.

• Додатковий вкладений капітал - для акціонерних товариств це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, для інших видів підприємств це будь-яке перевищення внесків засновників (власників) підприємства над сумою внесків у статутний чи пайовий капітал. Тут варто розрізняти емісійний доход - суму перевищення фактично сплачених внесків акціонерів над номіналом акцій при їх первинному розміщені й інший вкладений засновниками підприємств капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески і т.п. без рішень про зміни розміру статутного капіталу.[3. 384c.]

• Інший додатковий капітал - сума дооцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних чи фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

• Резервний капітал - сума резервів, створених, відповідно чинному чи законодавству установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

• Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - сума прибутку, що реінвестований у підприємство.

• Неоплачений капітал - сума заборгованості власників (учасників)

за внесками в статутний капітал.

• Вилучений капітал - фактична собівартість акцій власної емісії чи долі, викуплених суспільством у його учасників.

Статутний капітал являє собою суми внесків засновників суб'єкта господарської діяльності, для забезпечення його життєдіяльності. Він являє собою зафіксовану в установчих документах загальну вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Основним призначенням статутного капіталу являється забезпечення матеріальної бази діяльності підприємства, як в період становлення, так і в ході подальшої виробничо-господарської діяльності. Додатковою обставиною, яку треба враховувати при формуванні статутного капіталу, являється те, що його розмір має певний вплив на можливості зовнішнього фінансування (як правило, величина кредитів ув’язується з статутним капіталом підприємства) та ділову репутацію, особливо при роботі з зарубіжними партнерами.[4. c.86-91]

Статутний капітал акціонерного товариства складається із внесків акціонерів. Він відображає власні джерела формування активів і власність акціонерного товариства як юридичної особи. Водночас сума статутного капіталу відображає колективну власність акціонерів, де частка кожного визначається номінальною вартістю придбаних ним акцій.

При створенні товариства з обмеженою відповідальністю акціонерного товариства любого (відкритого або закритого) типу розподіл прибутку між засновниками проводиться, як правило, пропорційно внеску кожного із них в статутний капітал (якщо інший порядок розподілу прибутку не передбачений установчими документами). Тому співвідношення часток участі і порядок оцінки вкладів в статутний капітал на стадії формування господарського товариства має виключно важливе значення.

Рух статутного капіталу відрізняється своєю слабкою маневреністю і слабкою зміною, тому облік статутного капіталу не дуже об'ємний, але, незважаючи на це, є дуже важливою ланкою обліку, тому що з обліку статутного капіталу і розрахунків із засновниками починається робота (облік починається з внесення грошей чи іншого майна ще до реєстрації) підприємства.[5 248c.]

Величина статутного капіталу відповідає сумі, зафіксованій в установчих документах, і є незмінною. Збільшення чи зменшення статутного капіталу може відбуватися у встановленому порядку (наприклад, за рішенням загальних зборів) тільки після перереєстрації суб'єкта, господарської діяльності. Як внески в статутний капітал можуть бути внесені: будинку, спорудження, устаткування, інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою й іншими природними ресурсами, будинками, спорудженнями, устаткуванням, інші майнові права (у тому числі на інтелектуальну власність: "ноу-хау", право на використання винаходів і т.д.), коштів в національній чи іноземній валюті.

Вартість внесків оцінюється в національній валюті загальним рішенням учасників суб'єктів господарської діяльності, і складає їхню долю в статутному капіталі.

На момент реєстрації підприємства статутний капітал повинен бути оплачений не менш ніж на половину. Частина, що залишилася, підлягає оплаті протягом першого року діяльності підприємства.

Мінімальний розмір статутного капіталу регламентований діючим законодавством тільки для господарських товариств і деяких специфічних видів діяльності, як правило, зв’язаних з фінансовими операціями (банки, страхові компанії і т. і.), для підприємств усіх інших організаційно-правових форм господарювання його величина визначається засновниками і залежить, від виду та масштабу діяльності.

Джерелами формування статутного капіталу є власні грошові засоби, майно та інші активи засновників.

Внесення змін щодо обсягів статутного капіталу оформляється або окремими додатками до установчих документів, або викладом цих документів у новій редакції.

Після ухвалення рішення про зміну статутного капіталу підприємство в 10-денний термін представляє в орган реєстрації, завірені у встановленому порядку копії документів (2 екземпляри), у які внесені зміни. Ці зміни переносяться в реєстраційну картку. Орган державної реєстрації самостійно в 10-денний термін оповіщає про внесені зміни органи державної статистики і податкову службу.

Що стосується акціонерних товариств, то при збільшенні їхнього статутного капіталу зміни в установчі документи вносяться тільки після реалізації додатково випущених акцій.

Як показують статистичні дані (табл. 1.1) власний капітал є другим за величиною джерелом фінансування діяльності підприємств, зокрема промислових.

Таблиця 1.1