6.Вартість капіталу підприємства (товариства).
Важливим елементом оцінки вартості підприємства є визначення вартості капіталу, який є в його розпорядженні. Це поняття характеризує ціну залучення підприємством фінансових ресурсів. Інакше кажучи, це винагорода, за яку капіталодавці погоджуються вкладати кошти в дане підприємство.
Показник вартості капіталу виконує ряд важливих функцій, які використовуються в управлінні фінансової діяльності:
- вартість капіталу є одним із головних показників у фінансовій політиці підприємства, яка націлена на зниження вартості всіх видів залучених фінансових ресурсів із метою зниження загальних витрат на ведення бізнесу.
- вартість капіталу є базовою величиною, для прийняття інвестиційних рішень, зокрема рішення стосовно лізингу, тому що внутрішня дохідність окремого проекту повинна бути вищою, ніж вартість капіталу підприємства;
- вартість капіталу є базовою величиною при регулюванні структури капіталу механізмом фінансового ливериджу;
- вартість капіталу як характеристика фінансової структури капіталу підприємства використовується при оцінюванні ринкової вартості підприємства; Ціна загального капіталу підприємства визначається методом середньозваженої величини за усіма складовими пасиву балансу.
Середньозважена вартість капіталу - це узагальнена оцінка вартості капіталу підприємства з огляду на вартість усіх джерел фінансування, тобто вартість окремих елементів капіталу, які виокремленні позиціями пасиву балансу.
Згідно із сучасними тенденціями в теорії і практиці фінансової діяльності вартість капіталу підприємства рекомендується розраховувати на основі використання так званої моделі середньозваженої вартості капіталу WACC:
,
(9.1)
де Квк — очікувана ставка вартості власного капіталу; Кпк — очікувана ставка вартості позичкового капіталу; К — сума капіталу підприємства; ВК — сума власного капіталу; ПК — сума позичкового капіталу.
Середньозважена вартість капіталу показує середню дохідність, якої очікують (вимагають) капіталодавці (власники та кредитори), вкладаючи кошти в підприємство. Вона залежить від структури капіталу, а також ціни залучення капіталу від власників і кредиторів. Зазначену модель можна деталізувати, виокремивши власний і позичковий капітал. Зокрема, вартість власного капіталу можна розраховувати в розрізі капіталу, залученого в результаті емісії простих і привілейованих акцій, реінвестованого прибутку тощо. Позичковий капітал можна поділити на короткострокові та довгострокові банківські позички, комерційні позички, облігаційні позички та ін.
Очікувана ставка вартості позичкового капіталу визначається на основі аналізу фінансових відносин підприємства з його кредиторами і включає всі витрати, пов’язані із залученням позичкового капіталу. Ця ставка може відповідати кредитній ставці, за якою підприємство залучає (чи може залучити) кредити.
7.Види відповідальності за порушення податкового законодавства.
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:
1) фінансова;
2) адміністративна;
3) кримінальна.
Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені. Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Способи нарахування пені:
Пеня нараховується за кожен день прострочення за фіксованими ставками;
Пеня нараховується за кожен день прострочення платежу за ставками, які враховують рівень інфляції.
Пеня нараховується:
після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання;
б) при нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні рішенні; 2. у день настання строку погашення податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
3. у день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків фізичних осіб, або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.
Пеня за порушення строків погашення узгодженого податкового зобов”язання, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення. Пеня у разі виявлення заниження податкового зобов’язання нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
Алгоритм нарахування пені
П = ПБ * Дпб * По
де:
П - загальна сума пені;
ПБ – сума податкового боргу;
Дпб - Кількість днів існування податкового
боргу;
По – ставка пені за день прострочення.
Адміністративний штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених КпАП та іншими законами України.
Для ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення обов'язковою умовою є протокол про адміністративне правопорушення. Протокол підписують працівник податкового органу, який його складає, та порушник. Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та ст. 234 КпАП протокол протягом 15 днів з моменту надходження розглядається керівником (заступником керівника) податкового органу, працівник якого склав протокол. Про час і місце розгляду справи в обов'язковому порядку повідомляється порушник. За результатами розгляду виносять постанову про накладення адміністративного штрафу або про припинення справи.
Адміністративне стягнення (штраф) може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а за тривалого правопорушення - через два місяці з дня його виявлення.
Кримінальна відповідальність за податкові правопорушення.
Максимальний термін кримінальної відповідальності складає 2 роки і застосовується одночасно із податковою відповідальністю у вигляді штрафів у таких випадках:
1. Навмисне знищення документів, облікової
інформації;
2. Навмисне ухилення від сплати податків;
3. Навмисне подання фальсифікованих
документів і т.д.
Найбільш поширені способи ухилення:
неподання документів, пов'язаних із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків тощо);
приховування об'єктів оподаткування;
заниження цих об'єктів;
заниження сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів;
приховування факту втрати підстав для одержання пільг з оподаткування;
подання неправдивих відомостей чи документів, що засвідчують право фізичної особи на податковий кредит або на податкову соціальну пільгу.
Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, встановлена ст. 212 Кримінального кодексу України, прийнятого Верховною Радою України 5 квітня 2001 року
Відповідальність за ст. 212 КК може наставати лише за сукупності таких умов:
не сплачені податки, збори, інші обов’язкові платежі входять у систему оподаткування і введені в установленому законом порядку;
об’єкт оподаткування передбачений відповідним законом;
платник податку, збору, іншого обов’язкового платежу визначений як такий відповідним законом;
механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), їх ставки та пільги щодо оподаткування визначені законами про оподаткування.