17.2 Предмет та завдання педагогіки вищої школи

Педагогіка вищої школи — галузь педагогічної науки, яка вивчав педагогічні закономірності й засоби організації та здійснення освітнього процесу (самоосвіти), навчання, виховання (самовиховання), розвитку (саморозвитку) і професійної підготовки студентів (слухачів) до певного виду діяльності й суспільного життя.Тому предмет педагогіки вищої школи охоплює: ■ вищий навчальний заклад як педагогічну систему; ■ функціонування та ефективність педагогічного процесу у вищому навчальному закладі; ■ процес вищої освіти і самоосвіти; ■ навчання у вищому навчальному закладі; ■ виховання і самовиховання студентів; ■ моральну і психологічну підготовку; ■ форми, методи і педагогічні технології у вищому навчальному закладі; ■ особистість науково-педагогічного працівника; ■ студентські колективи (соціальні групи).Основні завдання педагогіки вищої школи:■ обгрунтування методологічних і теоретичних засад педагогічного процесу у вищій школі на сучасному етапі розвитку науки і людства; ■ розроблення методичних систем та окремих методів соціалізації і професійної підготовки майбутніх фахівців, їхнього виховання й розвитку; ■ виявлення та обґрунтування умов успішної реалізації вимог принципів навчання й виховання для діяльності в різних сферах; ■ прогнозування розвитку педагогічного процесу залежно від перспектив науки і потреб суспільства; ■ формування у студентів мотивації до діяльності, конкуренції, активного суспільного й громадського життя;

■ вивчення й критичне осмислення педагогічної спадщини вищої шкоЛИ

17.3 Структура трен мікроциклів та їх значення в підготовці спортсменів різної кваліфікації.Задачі методи направленість в залежності від періодів і етапів тренувань

Отдельные тренировочные занятия комплектуются в недельные циклы - микроциклы. Тренировочный микроцикл представляет собой структурное образование продолжительностью от 2 до 14 дней. В практике наиболее распространены 7-дневные микроциклы, которые, совпадая по продолжительности с календарной неделей, хорошо согласуются с общим режимом жизни человека. Микроциклы данной продолжительности обычно планируют в соревновательном периоде, что связано с необходимостью формирования специфического ритма работоспособности в соответствии с конкретным регламентом предстоящих соревнований. Методи спорт трен-1.рівномірний-в підготовчому періоді;2повторний-х-ся об’ємом та інтенсивність роб.;3інтервальний-розв. Аитриволості роб потужністю80%;перемінний- розв. Спец. витривалостіІгровий круговий. вибірковоїі та комплексної спрямованості.заг. підготовчий період-підготовчі впр. Спец. Підготовчий-занняття вибіркової направленості змагальний-виклад сил перехідний-3-4 тижні відновлення.

Білет №18

18.1. біокібернетика-науковий напрям, пов'язаний з проникненням ідей, методів і технічних засобів кібернетики в біологію. предмет біокібернетики складає структурна і функціональна складність і організація біосистеми і зміна складності і організації при взаємодії з навколишнім середовищем в онто-і філогенезі в нормі і патології Матем методи— метод реєстрування — виявлення певної якості в явищах та її кількості— метод ранжування — класифікація даних у певній послідовності (спадання чи зростання показників), визначення місця в цьому ряду (наприклад, складання списку учнів залежно від рівня успішності тощо);— метод моделювання — створення і дослідження моделей. Є засобом теоретичного дослідження психологічних явищ через уявне створення життєвих ситуацій, в яких може відбуватися діяльність людини, змодельованої системи. Допомагає пізнати закономірність поведінки людини у певних ситуаціях;— статистичні методи — методи математичної статистики, що використовуються для опрацювання експериментальних даних з метою підвищення обґрунтованості висновків.

18.2. Науково -педагогічний працівник вищого навчального закладу свою педагогічну діяльність здійснює у напрямах: навчальної, методичної, науково-дослідницької та виховної діяльності. Науково-педагогічний працівник визначає мету і завдання навчання з конкретного предмета у взаємозв'язку з іншими дисциплінами; обмірковує зміст навчання, сучасні форми і методи, що сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності студента, форми контролю.

Основні види цієї діяльності - лекції, лабораторні, практичні, семінарські заняття, консультації, заліки, іспити, рецензування, організація захисту курсових робіт і проектів, керівництво практикою та навчально-дослідною роботою студентів, керівництво дипломними роботами тощо.

18.3. Макроцикл – большой тренировочный цикл типа полугодичного (в отдельных случаях 3-4 месяца), годичного, многолетнего, связанный с развитием, стабилизацией и временной утратой спортивной формы и включающий законченный ряд периодов, этапов, мезоциклов.

Макроцикл делится на периоды: 1) подготовительный:- общеподготовительный этап – создание, расширение и совершенствование предпосылок формирования спортивной формы; - специально-подготовительный этап. – обеспечение непосредственного становления спортивной формы; 2) соревновательный. 3) переходный. Основной его смысл заключается в том, чтобы не допустить перерастания хронического эффекта тренировочных и соревновательных нагрузок в перетренированность, предупредить исчерпание адаптационных возможностей организма, восстановить их с помощью активного отдыха. вибірковоїі та комплексної спрямованості.

Типы мезоциклов втягивающие, базовые, контрольно-подготовительные, предсоревновательные, соревновательные мезоциклы

.

Білет №19

19.1. Кінезіології як наукова, а в багатьох країнах світу і навчальна дисципліна, і лікувальна і профілактична практика виникла порівняно недавно на стику спортивної медицини, фізіології, морфології, біомеханіки, біоергономікі, теорії спортивної підготовки та оздоровчої фізичної активності людини. Н.А. Бернштейна путем формирования новой интегративной научно-технологической области знания, изучающей фундаментальные закономерности возрастного развития двигательной деятельности человека и на этой основе разрабатывающей непротиворечивые, природо- и социосообразные технологии ее совершенствования на разных этапах онтогенеза человека, в разнообразных формах его физической активности. Эту область кинезиологии, на мой взгляд, правомерно назвать возрастной кинезиологией, или онтокинезиологией, человека.

19.2. Навчання — процес взаємодії вчителя та учня, в результаті якого учень засвоює знання, набуває вмінь і навичок. Метою навчання є свідоме засвоєння учнями знань з основ наук, набуття певних навичок і вмінь, всебічний розвиток на цій основі їх пізнавальних сил і здібностей. Під поняттям «процес навчання» розуміють взаємодію учителя й учня. Навчання як один з видів людської діяльності складається з двох взаємопов'язаних процесів — викладання й учіння.

Викладання — діяльність учителя в процесі навчання, що полягає в постановці перед учнями пізнавального завдання, повідомленні нових знань, організації спостережень, лабораторних і практичних занять, керівництві роботою учнів із самостійного засвоєння знань, у перевірці якості знань, умінь та навичок.

Учіння — цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, оволодіння вміннями і навичками.

Методологічною засадою процесу навчання є наукова теорія пізнання, яка вивчає природу наукового пізнання і його можливості, головні закономірності пізнавального процесу, форми й методи пізнання людиною навколишньої дійсності, умови істинності пізнання.Пізнання — процес цілеспрямованого відображення об'єктивної реальності у свідомості людей.

19.3. Основним чинником, що визначає ступінь впливу тренувального заняття на організм спортсмена, є величина навантаження. Види навантаження:

1. Велике навантаження супроводжується значними функціональними зрушеннями в організмі спортсмена, зниженням працездатності, що свідчить про настання явного стомлення.

2. Значне навантаження характеризується великим сумарним обсягом роботи в умовах стійкої працездатності і не супроводжується її зниженням.

3. Середнє навантаження відповідає початку другої фази стійкої працездатності, що супроводжується стабільністю рухів. Обсяг роботи коливається в межах 40-60% обсягу роботи, виконуваної до настання явного стомлення.

4. Мала навантаження значно активізує діяльність різних функціональних систем, супроводжується стабілізацією рухів.

Фактори управління тренувальнім процесом:

- Координаційна структура вправи (техніка)

- Тривалість виконання вправи (година)

- Інтенсивність виконання вправи (ЧСС) 1 зона 120-140 уд / хв.; 2 зона 140-160; 3

зона 160-180; 4 зона 180 і більше.

- Режим чергування вправи з відпочинком

- Кількість повторення вправ

- Завдання дії (біомеханічної хар-ки - силові, просторові, часові)

Білет №20