2.Підходи до походження релігії

Релігійний підхід стверджує, що поява ідеї Бога в людській свідомості та виникнення релігії обумовлені тим, що є Бог, який створив світ (світ має початок і кінець), природу, людину. Бог впливає особливим чином на людину, а людина здатна за певних умов сприймати цей вплив, спілкуватися з Богом. Наводяться й докази буття Бога.

1) Онтологічний доказ був сформульований блаж. Августином (V ст.) і теологом Ансельмом Кентерберійським (XI ст.). Він полягає втому, що, оскільки ми можемо уявити собі досконалу істоту, вона має бути, тому що в протилежному разі ми не могли б її уявити.

2) Космологічний доказ, намічений великими античними мудрецями Платоном і Аристотелем і остаточно сформульований видатним богословом західноєвропейського Середньовіччя Томою Аквінеьким (1225/1226— 1274), вимагає для такого складного світу, як наш, першопричини, первісного імпульсу всякого початку або руху, що сам має бути безпричинним, безумовним.

3) Телеологічний доказ стверджує наявність у світі доцільності, породженої Богом

7) Моральний доказ стверджує наявність абсолютного і вічного морального закону, як прояв божественного начала у світі.

Серед наукових підходів до вивчення релігії виділяються три:

1. Конфесійний (церковний, віросповідні), тобто релігійний. Так як вчені, які дотримуються такого підходу, належать до конкретних конфесій (церков, релігій), то вони, вибудовуючи картину розвитку релігії, порівнюючи та співставляючи різні релігійні вчення, мають своєю кінцевою метою затвердити істинність своєї релігії, довести її перевагу над іншими.

2. Атеїстичний або натуралістичний, який розглядає віру людей у Бога як помилку, тимчасове, минуще, але займає певне місце в історії явище. Як правило, дослідники, що стоять на атеїстичних позиціях, приділяють велику увагу соціальній, економічній, політичній площині релігійного життя, тонкощі ж віровчення їх цікавлять у набагато меншій мірі, а іноді навіть відволікають і дратують як щось незначне і навіть смішне.

3. Феноменологічний (Явище, даність) підхід, з точки зору якого релігія описується і вивчається поза зв'язку з проблемою буття або небуття Бога. Якщо релігія існує як явище, отже, її можна і потрібно вивчати.

3.Матеріалістична концепція похождення релігій

Головний представник - Карл Маркс. Марксистська релігієзнавча концепція - це певний ступінь в розвитку матеріалістичних поглядів. Домар­ксистські філософи стверджували, що релігійні по­няття є "помилковими" і намагалися їх подолати просвітницькими заходами, розкриттям помилковості релігійного світогляду.

Марксизм підійшов до аналізу сутності релігії не тільки з боку дослідження її внутрішніх закономірно­стей. Релігія вивчається ним у широкому контексті дослідження суспільства як складного соціального орга­нізму, що розвивається.

Ф. Енгельс (1820-1893 рр.) так визначав специфі­ку релігії: "...усяка релігія є не що інше, як фантасти­чне відображення у головах людей тих зовнішніх сил, які панують над ними у їх повсякденному житті, - відображення, у якому земні сили приймають форму неземних".