- •Страхування в економічній системі суспільства.
- •Значення страхових тарифів для формування страхового фонду.
- •Ознаки економічної категорії страхування. Функції страхування.
- •Брутто-ставка, її зміст та структура.
- •Ліцензування страхової діяльності.
- •Основні принципи тарифної політики у страхуванні.
- •Маркетинг у страхуванні.
- •Класифікація страхування по об`єктам й видам небезпек.
- •Страхувальник та його обов`язки.
- •Оподаткування страхових компаній.
- •Страхова відповідальність.
- •Страхова сума, страхове відшкодування і франшиза.
- •6.3. Пропорційне страхування, його характеристика
- •Створення та розміщення статутного й резервного фондів.
- •10 Відсотків. Ці вимоги не поширюються на страховика, який
- •Умови забезпечення платоспроможності страховиків.
- •Доходи і витрати страховика.
- •Особливості оплати праці і стимулювання працівників страхових організацій (страхові агенти та страхові брокери).
- •Формування страхових резервів, валюта страхування.
- •Методи і завдання економічного аналізу страхових організацій.
- •Страховий фонд та його функції.
- •Порядок і умови виплати сум і страхового відшкодування.
- •10 Відсотків. Ці вимоги не поширюються на страховика, який
- •Співстрахування та перестрахування.
- •Соціальне страхування та його економічна суть.
- •Складання і розгляд страхових актів.
- •Страхування за системою першого ризику та пропорційною системою.
Створення та розміщення статутного й резервного фондів.
Фонди страховика представляють собою певні виокремлені фінансові ресурси, що призначені для забезпечення безперервного відтворювального процесу та є однією з особливостей фінансово-господарської діяльності страховика. В сучасних умовах господарювання однією із умов діяльності страховика є :
S наявність сплаченого статутного фонду;
S створення резервного фонду (у відповідності до законодавче встановлених норм);
^формування специфічних фондів та резервів.
В цілому фонди страховика представлені на рисунку 10.1.
Статутний фонд (статутний капітал - в обліку та звітності) формується у відповідності до чинного законодавства за рахунок внесків засновників та у розмірах, передбачених Законом про страхування (не менше, як 1 млн. ЄВРО для страховика, що здійснює ризикове страхування та 1,5 млн. ЄВРО при здійсненні страхування життя). Зазначений фонд складає основу власного капіталу страховика на початковому етапі функціонування страхової компанії. В подальшому власний капітал страховика формується за рахунок поповнення із прибутку від страхової діяльності, доходів від інвестування коштів, додаткового капіталу.
Наступний елемент фондів страхової компанії - резервний фонд, який ще називають резервним капіталом, а у світовій практиці - „резерви капіталу". Методика його формування не має галузевої специфіки та відповідає загальним принципам організації
господарської діяльності будь-яких підприємств. Він створюється у відповідності до засновницьких документів та в рамках діючого законодавства. Джерелом цього резервного фонду є частина прибутку підприємства. Розмір відрахувань до нього, наприклад, для акціонерних товариств, повинен становити не менше 5% від прибутку до досягнення ним розміру не менш як 25% статутного капіталу. Резервний капітал за певних умов може бути використаний на покриття невиробничих втрат та збитків, а також для погашення облігацій товариства й викупу акцій у випадку відсутності інших коштів. Зазначений резерв використовується також у разі недостатності коштів відповідних фондів на внутрішньогосподарські розрахунки. Така ситуація може скластися в збиткові для страхової компанії роки.
В страховій практиці особливої уваги потребує процес розміщення (чи інвестування) страхових резервів і власних коштів страховика. Згідно Закону про страхування (ст. 31) кошти страховика повинні розміщуватись за наступними принципами, зміст яких представлено в табл. 10.2:
•S безпечності;
S прибутковості;
•S ліквідності;
S диверсифікованості.
Положення про порядок формування, розміщення та обліку страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, затверджене наказом Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю від 26.05.97 р. № 41 передбачає, що 90 % резервів страховика повинні бути розміщені на території України.
Згідно Закону про страхування кошти страховика повинні бути представлені активами наступник категорій'.
•S грошові кошти на поточному рахунку;
•S банківські вклади (депозити);
•S валютні вкладення згідно з валютою страхування;
•S нерухоме майно;
S акції, облігації;
•S цінні папери, що емітуються державою;
S права вимоги до перестраховиків;
S інвестиції в економіку України за напрямками, що визначає Кабінет Міністрів України;
•S банківські метали;
•S кредити страхувальникам-громадянам, що уклали договори страхування життя, в межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми;
S готівка в касі в межах встановлених лімітів.
Розмежування страхування по об`єктам.
#34
Страхувальник як суб’єкт страхових відносин.
#19
Права і обов`язки сторін у страхуванні.
Стаття 20. Обов'язки страховика
Стаття 2. Страховики
Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у
формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з
додатковою відповідальністю, а також одержали у
встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.
Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова
діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками -
резидентами України.
Загальний розмір внесків страховика до статутних фондів інших
страховиків України не може перевищувати 30 відсотків його
власного статутного фонду, в тому числі розмір внеску до
статутного фонду окремого страховика не може перевищувати