- •Реферат
- •1 Технічне завдання
- •2 Аналіз існуючих приладів
- •2.1 Барограф метеорологічний анероїдний м-22а.
- •2.3 Формування рішень щодо розроблюваної вимірювальної системи
- •3 Проектування Вимірювальної системи
- •3.1 Розробка схеми функціональної структури
- •3.2 Вибір комплексу технічних засобів
- •3.3 Розробка структурної схеми комплексу технічних засобів
- •3.4 Розробка принципової електричної схеми
- •3.5 Розрахунок котушки індуктивності та сильфона
- •3.7 Розробка віртуального приладу
- •3.8 Розробка документації для роботи з приладом
- •3.9 Моделювання роботи електронної частини барографу
- •3.10 Оцінка невизначеності результатів вимірювання барографу
- •4 Атестація спроектованого барограФу
- •4.1 Загальні відомості
- •4.2 Порядок подання засобів вимірювань на метрологичну атестацію
- •4.3 Загальні вимоги до програм і методик метрологічної аттестації засобів вимірювань
- •4.4 Порядок проведення метрологічної атестації й оформлення її результатів
- •4.5 Загальні вимоги для проведення випробувань
- •4.6 Методи випробувань
- •4.7 Визначення метрологічних характеристик
- •5 Методика обробки експерементальних даних спроектованої системи
- •5.1 Визначення відповідності закону розподілу нормальному закону Гауса
- •5.2 Визначення гарантійного інтервалу результату вимірювання
- •5.3 Правила округлення результатів вимірювань
- •5.4 Похибка округлення
- •5.5 Форми подання результатів вимірювань
- •5.6 Похибки прямих рівноточних вимірювань
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
5.5 Форми подання результатів вимірювань
Результат вимірювання надається у вигляді значення величини і показника точності. В залежності від складності і значення результатів вимірювання використовують різні показники точності:
довірчі границі, в яких з встановленою ймовірністю знаходиться похибка вимірювання або її систематична складова ;
оцінки середніх квадратичних відхилень систематичної і випадкової складових похибки;
щільність ймовірностей систематичної і випадкової складових похибок.
Для подання даних показників точності встановлено такі три правила:
Показники точності повинні виражатися в одиницях вимірюваної величини.
Вони мають містити не більше двох значущих цифр.
Наймолодші розряди результату вимірювання і числових показників точності мають бути однакові.
5.6 Похибки прямих рівноточних вимірювань
Для прямих рівноточних вимірювань величини результати – кратних спостережень, отриманих через проміжки часу, що не менші за їх інтервал кореляції, є незалежними рівноймовірними випадковими величинами з ймовірностями , а їх середнє значення
(5.17)
також є випадковою величиною, дисперсія якої
, (5.18)
оскільки випадкові відхилення результатів спостережень від їх математичних сподівань , тобто розподілені нормально з однаковим середньоквадратичним відхиленням .
Отже, якщо служить результатом вимірювань, то на підставі (5.18) його середньоквадратичне , тобто воно в разів менше за результату однократного вимірювання. Якраз зменшення результату рівноточних вимірювань і є метою їх багаторазового повторення, бо стала систематична складова його похибки при цьому не зменшується.
Якщо і відомі, то використовуючи спосіб підсумовування похибок, який ґрунтується на припущенні, що всі складові є випадковими незалежними похибками з нормальним розподілом і зводиться до визначення практично граничної похибки шляхом геометричного додавання границь допустимих похибок за формулою , та на підставі (5.17) визначають симетричний гарантійний інтервал , який з гарантійною ймовірністю Р накриває істинне значення X вимірюваної величини, тобто з врахуванням (5.18) , (5.19)
а значення при заданій ймовірності Р знаходять за таблицями функції Лапласа Ф( ).
Якщо невідоме і його оцінювання
(5.20)
знайдене для , то (5.20) набуває вигляду
, (5.21)
де – коефіцієнт Стьюдента, значення якого табульовані залежно від (п – 1) та Р (див. табл. 5.6).
Значення , з достатнім наближенням можна знайти за формулами:
і , (5.22)
де , – найменше та найбільше значення результатів спостережень, упорядкованих за зростаючими значеннями у варіаційний ряд ; – розмах цих значень, як різниця між найбільшим і найменшим серед них. Проте треба мати на увазі, що поняття розмаху, за яким визначаються , згідно з формулами (5.22), застосовне за умови, що значення та не пов'язані з промахом чи грубою похибкою.
Якщо значення чи дуже відрізняються від інших членів варіаційного ряду (промах, груба похибка), то їх відкидають і в результатах спостережень не враховують. Для перевіряння, що це груба, а не незначна випадкова похибка, запропоновано ряд статистичних критеріїв вилучення грубих похибок (Райта, Шовене, Романовського, Діксона, Греббса тощо), а у разі нормального розподілу застосовують критерії за [1].
Для відомого критерієм анормальності служить співвідношення між чи і значенням , яке для заданого п і прийнятої ймовірності беруть з табл. 5.7. Якщо , то результат чи – анормальний.
Для невідомого критерієм анормальності служить співвідношення між чи і значенням , яке для заданого п і прийнятої ймовірності беруть з табл. 5.8. Якщо , то результат відкидають як анормальний.