- •Техноекологія
- •1. Загальні аспекти техноекології
- •1.1 Історичні відомості про техногенез біосфери
- •Темпи зростання населення планети
- •1.2. Джерела і фактори забруднення навколишнього середовища
- •Екологічних систем
- •Екологічних систем
- •1.3. Екологізація виробництва
- •1.3.1. Раціональне використання природних ресурсів
- •1.3.2. Загальні методи запобігання забрудненню довкілля
- •1.3.3. Біологічні аспекти екологізації виробництва
- •1.3.4. Технічні аспекти екологізації виробництва
- •1.3.5. Технологічні аспекти екологізації виробництва
- •1.3.6. Економічні аспекти екологізації виробництва
- •1.3.7. Моделювання процесів створення екологізованої технології
- •Контрольні запитання
- •2. Нафтогазова промисловість
- •2.1. Географія розташування галузі
- •2.2. Видобування нафти і газу
- •3 ‑ Свердловина для закачування води; 4 – розподільчий резервуар;
- •2.3. Добування нафти з морських родовищ
- •2.4. Транспортування та переробка нафти
- •2.5. Заходи по зменшенню негативного впливу нафто- та газодобувної промисловості на екологічний стан біосфери
- •Склад забруднюючих речовин в стічних водах нпз до і після очищення
- •Контрольні запитання
- •3. Вугільна промисловість
- •3.1. Історична довідка
- •3.2. Видобування вугілля
- •Шахтний спосіб видобування вугілля.
- •3.3. Вплив на довкілля вугільної промисловості та заходи по його зменшенню
- •3.3.1. Вплив вугільної промисловості на природні водні джерела
- •3.3.2. Забруднення повітряного простору
- •3.3.3. Стан земної поверхні в зоні вугільних розробок
- •3.3.4. Техногенні наслідки закриття вугільних шахт
- •3.3.5. Гідроекологічні проблеми закриття шахт
- •3.4. Нові екологічно-безпечні технології добування вугілля
- •Контрольні запитання
- •4. Металургійний комплекс
- •4.1. Чорна металургія
- •4.1.1. Виробництво чавуну
- •4.1.1.1. Заходи боротьби з викидами забруднюючих речовин та відходів доменним виробництвом
- •4.1.2. Виробництво сталі
- •4.1.2.1. Мартенівський спосіб
- •4.1.2.2. Конверторний спосіб
- •4.1.2.3. Заходи боротьби з негативним впливом сталеплавильного виробництва на довкілля
- •4.2. Виробництво кольорових металів
- •4.2.1. Технологічні процеси
- •4.2.2. Вплив кольорової металургії на довкілля
- •4.2.3 Негативний вплив алюмінієвого виробництва на довкілля та заходи по його зменшенню
- •Контрольні запитання
- •5. Енергетика
- •5.1. Основні відомості про енергетику
- •5.2. Теплові електростанції і котельні
- •5.2.1. Особливості процесів вироблення теплоти на малих тес та котельнях
- •5.2.2. Умови утворення забруднюючих речовин в теплоенергетичному процесі
- •Показники забруднення атмосфери тєс, г/кВт.Год
- •5.2.3. Боротьба із забрудненням тес
- •5.3. Атомна енергетика
- •5.4. Гідроелектростанції
- •5.5. Техногенна діяльність з освоєння альтернативних джерел енергії
- •5.5.1. Сонячна енергетика
- •5.5.2. Вітроенергетика
- •5.5.3. Геотермальні енергетичні установки (гтес)
- •5.5.4. Енергія морів і океанів
- •5.5.5. Біоенергія
- •Контрольні запитання
- •6. Машинобудування
- •6.1. Ливарне виробництво
- •6.1.1. Історична довідка
- •6.1.2. Способи виготовлення виливків
- •6.1.3. Вплив ливарного виробництва на довкілля та заходи по його зменшенню
- •6.2. Оброблювальне виробництво
- •Контрольні запитання
- •7. Лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловості
- •7.1. Лісова та деревообробна промисловості
- •7.1.1. Географія розташування галузі
- •7.2. Целюлозно-паперова промисловість (цпп)
- •7.2.1. Сульфатний процес
- •7.2.2. Сульфітний процес
- •7.3. Викиди шкідливих газів та засоби їх знешкодження
- •7.3.1. Викиди в сульфатному процесі
- •7.3.2. Викиди в сульфітному процесі
- •7.4. Забруднення і очистка водних потоків
- •Характеристика стічних вод за стадіями очищення
- •Контрольні запитання
- •8. Хімічна промисловість
- •8.1. Географія розміщення сировинної бази і виробництва
- •8.2. Технологічний процес
- •8.3. Хімічні комбінати та заходи боротьби з їхнім впливом на водне середовище
- •8.4. Вплив на повітряне середовище та здоров’я людини
- •8.5. Боротьба зі шкідливим впливом на навколишнє середовище підприємств з виготовлення міндобрив
- •8.6. Виробництво пластмас і синтетичних матеріалів
- •Контрольні запитання
- •9. Промисловість будівельних матеріалів
- •9.1. Географія розміщення та основні показники галузі
- •9.2. Технологічні процеси при виготовленні основних виробів
- •9.2.1. Виробництво цементу
- •9.2.2. Силікатні матеріали та вироби
- •9.2.3. Будівельна (керамічна) цегла
- •9.2.4. Черепиця
- •9.2.5. Каналізаційні труби
- •9.2.6. Плитки для підлог
- •9.2.7. Бетонні плити (стовпчики, стояки та ін.)
- •9.3. Характеристика впливу на навколишнє середовище
- •9.4. Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля
- •1 ‑ Скрубер; 2 – фільтрпрес; 3 – автоклав; 4 – вакуумний випарний апарат;
- •Контрольні запитання
- •10. Легка промисловість
- •10.1. Географія розташування підприємств легкої промисловості
- •10.1.1. Текстильна промисловість
- •10.1.2. Швейна промисловість
- •10.1.3. Шкіряно-взуттєва промисловість
- •10.2. Виробничий процес
- •10.3. Боротьба із забрудненням навколишнього середовища
- •Класифікація пиловловлювачів за їх ефективністю
- •Органічний склад осадів легкої промисловості, % мас
- •Контрольні запитання
- •11. Переробна промисловість
- •11.1. Характеристика галузі
- •11.2. Історична довідка
- •11.3. Сучасна географія розміщення підприємств харчової галузі
- •Фактичне виробництво та планове завдання з виготовлення основних видів продукції харчової промисловості в 1990 – 2015 рр., тис. Т.
- •11.4. Технологічний процес
- •11.4.1. Технологія хлібопекарного виробництва
- •11.4.2. Технологія цукрового виробництва
- •11.4.3. Технологія крохмального виробництва
- •11.4.4. Кондитерське виробництво. Виробницво шоколаду
- •11.4.5. Технологія спиртового та лікеро-горілчаного виробництва
- •11.5. Характеристика впливу на довкілля
- •11.6. Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля. Альтернативні рішення. Утилізація відходів
- •Контрольні запитання
- •12. Транспорт
- •12.1. Рейковий транспорт
- •12.1.1. Залізничний транспорт
- •12.1.2. Міський рейковий транспорт
- •12.1.2.1. Трамвайні лінії
- •1 ‑ Опора; 2 ‑ несучий трос; 3 – контактний трос; 4 – струна
- •12.1.2.2. Метрополітен
- •12.1.2.3. Захист від блукаючих струмів
- •1 ‑ Трубопровід, 2 ‑ рейка; 3 ‑ контактний провід;
- •4 ‑ Катодна зона; 5 ‑ анодна зона
- •1 ‑ Трубопровід, 2 ‑ провідник; 3 – регульований реостат;
- •4 ‑ Амперметр; 5 – запобіжник; 6 – мінусова шина (рейка)
- •12.2. Автомобільний транспорт
- •12.2.1 Загальна характеристика
- •12.2.2. Необхідні ресурси
- •12.2.3. Вплив на довкілля
- •Склад відпрацьованих газів та вміст твердих часток
- •12.3. Водний транспорт
- •12.4. Авіаційний транспорт
- •12.5. Трубопровідний транспорт
- •Контрольні запитання
5.5.4. Енергія морів і океанів
Можливістю перетворення енергії хвиль в електроенергію доведено вже давно. Даними проблемами займаються в Японії, Англії, країнах Скандинавії. Перевага хвильової енергетики в тому, що дана енергія достатньо сильно сконцентрована, доступна для перетворення і, на будь-який проміжок часу, може прогнозуватись в залежності від погодних умов.
Під час приливів і відливів рівні води у берегів змінюються в межах 0,5…10 м. Водні маси між островами або рифами рухаються зі швидкістю до 5 м/с. Враховуючи стабільність приливного процесу (1…2 рази на добу) і великі витрати потоків, можна мати потужні і екологічно безпечні електростанції. Це такі станції як Рамсел (Франція) ‑ 240 МВт, Кемберленд (Канада) – 1,4 ГВт; Северн (Англія) – 8,45 ГВт, Кобекуїд (Канада) – 4,5 ГВт; Тугур (Росія)…6,5 ГВт; Гаролім (Корея) – 0,2 Гвт і інші.
Недоліками приливних електростанцій є:
нерівномірність надходження води на турбіни обумовлює нерівномірність вироблення енергії протягом доби;
великі витрати і малі напори вимагають встановлення значної кількості турбін;
велика вартість.
5.5.5. Біоенергія
Біомаса як акумулятор енергії має велике значення.
Відходи неенергетичних виробництв (харчова і лісова промисловості), а також сільськогосподарські культури є цінними джерелами органічного палива. Вони мають енергію, яку можна отримати за допомогою фізичних, хімічних або мікробіологічних способів. Внаслідок цих процесів біомаса може бути трансформована в один з таких видів палива: газоподібний метан, рідкий метанол, тверде деревне вугілля.
Наприклад, за рахунок відходів виробництва цукру в країнах, що його постачають, покривається 40% палива. Використання біопалива у вигляді дров, гною та бадилля рослин має велике значення більш ніж для 50% населення планети.
Світовий досвід показує, що найбільш ефективним напрямком використання енергії біомаси – це анаеробна переробка з одержанням біогазу-метану і добрив. Одночасно вирішується важлива екологічна проблема з знезаражування відходів.
Очевидно, що розглянуті альтернативні джерела енергії екологічно чисті, але територіально досить диференційовані. Безлісові гірські райони придатні для розвитку потужної вітроенергетики, у пустельних і сонячних районах доцільно розвивати сонячну енергетику, а в районах сучасного вулканізму енергію гейзерів тощо. Територіальна їх диференціація не дає змоги виділити пріоритетні напрямки розвиту альтернативних джерел енергії; треба розглядати їх у комплексі.
Аналіз показує, що частка участі альтернативних джерел у покритті світової потреби в енергії досить незначна; відсутня тенденція інтенсивного її збільшення в найближчому майбутньому. Тому не має підстав очікувати, що розвиток енергетики на їх базі будь-якою мірою знизитъ гостроту проблеми захисту навколишнього середовища від впливу традиційних джерел енергії.
Необхідність переходу на нові види енергії визначається як проблемою вичерпання запасів палива, так і проблемою охорони навколишнього середовища. Використання джерел енергії, які відновлюється, з урахуванням їх практичної невичерпності, відсутності забруднення навколишнього середовища і необхідності видобування, переробки, доставки палива на даний час досить актуальне. Недолік джерел енергії, які відновлюються, пов’язаний з несталістю їх потужності, може бути скомпенсований їх комплексним застосуванням, створенням енергосистем з нетрадиційними видами енергії, об’єднанням з діючими енергосистемами. Очевидно, що на найближчу перспективу розглянуті альтернативні джерела енергії матимуть переважно локальне значення і їх частка у світовому енергобалансі не перевищить 10%.