- •Техноекологія
- •1. Загальні аспекти техноекології
- •1.1 Історичні відомості про техногенез біосфери
- •Темпи зростання населення планети
- •1.2. Джерела і фактори забруднення навколишнього середовища
- •Екологічних систем
- •Екологічних систем
- •1.3. Екологізація виробництва
- •1.3.1. Раціональне використання природних ресурсів
- •1.3.2. Загальні методи запобігання забрудненню довкілля
- •1.3.3. Біологічні аспекти екологізації виробництва
- •1.3.4. Технічні аспекти екологізації виробництва
- •1.3.5. Технологічні аспекти екологізації виробництва
- •1.3.6. Економічні аспекти екологізації виробництва
- •1.3.7. Моделювання процесів створення екологізованої технології
- •Контрольні запитання
- •2. Нафтогазова промисловість
- •2.1. Географія розташування галузі
- •2.2. Видобування нафти і газу
- •3 ‑ Свердловина для закачування води; 4 – розподільчий резервуар;
- •2.3. Добування нафти з морських родовищ
- •2.4. Транспортування та переробка нафти
- •2.5. Заходи по зменшенню негативного впливу нафто- та газодобувної промисловості на екологічний стан біосфери
- •Склад забруднюючих речовин в стічних водах нпз до і після очищення
- •Контрольні запитання
- •3. Вугільна промисловість
- •3.1. Історична довідка
- •3.2. Видобування вугілля
- •Шахтний спосіб видобування вугілля.
- •3.3. Вплив на довкілля вугільної промисловості та заходи по його зменшенню
- •3.3.1. Вплив вугільної промисловості на природні водні джерела
- •3.3.2. Забруднення повітряного простору
- •3.3.3. Стан земної поверхні в зоні вугільних розробок
- •3.3.4. Техногенні наслідки закриття вугільних шахт
- •3.3.5. Гідроекологічні проблеми закриття шахт
- •3.4. Нові екологічно-безпечні технології добування вугілля
- •Контрольні запитання
- •4. Металургійний комплекс
- •4.1. Чорна металургія
- •4.1.1. Виробництво чавуну
- •4.1.1.1. Заходи боротьби з викидами забруднюючих речовин та відходів доменним виробництвом
- •4.1.2. Виробництво сталі
- •4.1.2.1. Мартенівський спосіб
- •4.1.2.2. Конверторний спосіб
- •4.1.2.3. Заходи боротьби з негативним впливом сталеплавильного виробництва на довкілля
- •4.2. Виробництво кольорових металів
- •4.2.1. Технологічні процеси
- •4.2.2. Вплив кольорової металургії на довкілля
- •4.2.3 Негативний вплив алюмінієвого виробництва на довкілля та заходи по його зменшенню
- •Контрольні запитання
- •5. Енергетика
- •5.1. Основні відомості про енергетику
- •5.2. Теплові електростанції і котельні
- •5.2.1. Особливості процесів вироблення теплоти на малих тес та котельнях
- •5.2.2. Умови утворення забруднюючих речовин в теплоенергетичному процесі
- •Показники забруднення атмосфери тєс, г/кВт.Год
- •5.2.3. Боротьба із забрудненням тес
- •5.3. Атомна енергетика
- •5.4. Гідроелектростанції
- •5.5. Техногенна діяльність з освоєння альтернативних джерел енергії
- •5.5.1. Сонячна енергетика
- •5.5.2. Вітроенергетика
- •5.5.3. Геотермальні енергетичні установки (гтес)
- •5.5.4. Енергія морів і океанів
- •5.5.5. Біоенергія
- •Контрольні запитання
- •6. Машинобудування
- •6.1. Ливарне виробництво
- •6.1.1. Історична довідка
- •6.1.2. Способи виготовлення виливків
- •6.1.3. Вплив ливарного виробництва на довкілля та заходи по його зменшенню
- •6.2. Оброблювальне виробництво
- •Контрольні запитання
- •7. Лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловості
- •7.1. Лісова та деревообробна промисловості
- •7.1.1. Географія розташування галузі
- •7.2. Целюлозно-паперова промисловість (цпп)
- •7.2.1. Сульфатний процес
- •7.2.2. Сульфітний процес
- •7.3. Викиди шкідливих газів та засоби їх знешкодження
- •7.3.1. Викиди в сульфатному процесі
- •7.3.2. Викиди в сульфітному процесі
- •7.4. Забруднення і очистка водних потоків
- •Характеристика стічних вод за стадіями очищення
- •Контрольні запитання
- •8. Хімічна промисловість
- •8.1. Географія розміщення сировинної бази і виробництва
- •8.2. Технологічний процес
- •8.3. Хімічні комбінати та заходи боротьби з їхнім впливом на водне середовище
- •8.4. Вплив на повітряне середовище та здоров’я людини
- •8.5. Боротьба зі шкідливим впливом на навколишнє середовище підприємств з виготовлення міндобрив
- •8.6. Виробництво пластмас і синтетичних матеріалів
- •Контрольні запитання
- •9. Промисловість будівельних матеріалів
- •9.1. Географія розміщення та основні показники галузі
- •9.2. Технологічні процеси при виготовленні основних виробів
- •9.2.1. Виробництво цементу
- •9.2.2. Силікатні матеріали та вироби
- •9.2.3. Будівельна (керамічна) цегла
- •9.2.4. Черепиця
- •9.2.5. Каналізаційні труби
- •9.2.6. Плитки для підлог
- •9.2.7. Бетонні плити (стовпчики, стояки та ін.)
- •9.3. Характеристика впливу на навколишнє середовище
- •9.4. Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля
- •1 ‑ Скрубер; 2 – фільтрпрес; 3 – автоклав; 4 – вакуумний випарний апарат;
- •Контрольні запитання
- •10. Легка промисловість
- •10.1. Географія розташування підприємств легкої промисловості
- •10.1.1. Текстильна промисловість
- •10.1.2. Швейна промисловість
- •10.1.3. Шкіряно-взуттєва промисловість
- •10.2. Виробничий процес
- •10.3. Боротьба із забрудненням навколишнього середовища
- •Класифікація пиловловлювачів за їх ефективністю
- •Органічний склад осадів легкої промисловості, % мас
- •Контрольні запитання
- •11. Переробна промисловість
- •11.1. Характеристика галузі
- •11.2. Історична довідка
- •11.3. Сучасна географія розміщення підприємств харчової галузі
- •Фактичне виробництво та планове завдання з виготовлення основних видів продукції харчової промисловості в 1990 – 2015 рр., тис. Т.
- •11.4. Технологічний процес
- •11.4.1. Технологія хлібопекарного виробництва
- •11.4.2. Технологія цукрового виробництва
- •11.4.3. Технологія крохмального виробництва
- •11.4.4. Кондитерське виробництво. Виробницво шоколаду
- •11.4.5. Технологія спиртового та лікеро-горілчаного виробництва
- •11.5. Характеристика впливу на довкілля
- •11.6. Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля. Альтернативні рішення. Утилізація відходів
- •Контрольні запитання
- •12. Транспорт
- •12.1. Рейковий транспорт
- •12.1.1. Залізничний транспорт
- •12.1.2. Міський рейковий транспорт
- •12.1.2.1. Трамвайні лінії
- •1 ‑ Опора; 2 ‑ несучий трос; 3 – контактний трос; 4 – струна
- •12.1.2.2. Метрополітен
- •12.1.2.3. Захист від блукаючих струмів
- •1 ‑ Трубопровід, 2 ‑ рейка; 3 ‑ контактний провід;
- •4 ‑ Катодна зона; 5 ‑ анодна зона
- •1 ‑ Трубопровід, 2 ‑ провідник; 3 – регульований реостат;
- •4 ‑ Амперметр; 5 – запобіжник; 6 – мінусова шина (рейка)
- •12.2. Автомобільний транспорт
- •12.2.1 Загальна характеристика
- •12.2.2. Необхідні ресурси
- •12.2.3. Вплив на довкілля
- •Склад відпрацьованих газів та вміст твердих часток
- •12.3. Водний транспорт
- •12.4. Авіаційний транспорт
- •12.5. Трубопровідний транспорт
- •Контрольні запитання
Контрольні запитання
Чим займається гірничо-металургійний комплекс?
Що являє собою чавун та які існують його види?
Опишіть доменний процес.
Складові шихти і продукти доменного процесу.
Які забруднені речовини утворюються при виготовленні чавуна та прийомі їх видалення?
В чому особливість сталі як чорного металу?
Охарактеризуйте мартенівський та конвертерний процеси виплавлення сталі.
в чому сутність сухого і мокрого очищення мартенівських газів?
яка різниця в схемах очищення конвертерних газів з допалюванням і без нього?
Джерела утворення стічних вод і шлаків в сталеплавильному виробництві.
Які заходи здійснюються по зменшенню викидів шкідливих речовин в довкілля підприємствами чорної металургії?
Що являє собою кольорова металургія, її сировинна база та продукція?
Що являють собою шлаки, шлами, штейни, гази і пил кольорової металургії?
охарактеризуйте основні продукти гідрометалургії.
В чому суть пірометалургійного процесу виробництва кольорових металів?
Що являють собою гідрометалургійні процеси виробництва кольорових металів?
Якої шкоди довкіллю завдають гірничо-металургійні комплекси кольорової металургії?
який вплив на довкілля здійснює алюмінієва промисловість?
5. Енергетика
5.1. Основні відомості про енергетику
Енергетика – це галузь народного господарства, яка охоплює добування природної енергетичної сировини, вироблення, перетворення, передачу і використання різних видів енергії, головним чином електричної і теплової. Енергетика – основа добробуту і діяльності людини. Використання енергії в різних країнах світу дуже нерівномірне. Так в країнах Африки, що розміщені південніше від Сахари, витрати енергії на одну людину в 80 разів менші, ніж в промислово розвинених країнах Європи, Азії і Америки. Для того, щоб країни, які розвиваються могли зрівнятися до 2025 року за споживанням енергії з промислово розвиненими країнами, глобальне виробництво енергії необхідно збільшити в 5 разів.
Але, якщо глобальне виробництво енергії збільшити в 5 разів, то екосистема нашої планети такого навантаження взагалі може не витримати, особливо якщо це збільшення буде відбуватися за рахунок використання традиційної органічної енергетичної сировини, що не відновлюється (нафта, природній газ, вугілля, торф), а також мінеральної – урану, сланців та інших.
Залежно від природних властивостей первинних енергоресурсів і технології одержання на їх основні теплової і електричної енергії енергетичні підприємства різною мірою забруднюють навколишнє середовище відходами свого виробництва (рис. 22). В кінцевому результаті це може призвести до катастрофічних наслідків як в окремих регіонах, так і вцілому на планеті. Це стосується, насамперед, глобального потепління, що обумовлено надходженням до атмосфери у великій кількості вуглекислого газу і фреонів. Щорічно концентрація діосксиду вуглецю в атмосфері зростає на 0,3%. Через 75 років ця концентрація зросте на 20%, що приведе до підвищення середньої температури біосфери на 0,2…0,4С і, як наслідок, до танення гірських і полярних льодовиків, затоплення значної території суші.
Існуюча технологія енергетичного виробництва на вугіллі і нафті завдає шкоди природі і людині внаслідок небезпечних викидів летючого попілу, сірчистого газу, окислів азоту і деяких вуглеводів. Дослідження свідчать, що вугільний попіл – пилові частки осадових порід землі містять в своєму складі радіоактивні домішки урану, торію, радію і калію. Таким чином теплові електростанції (ТЕС), що працюють на вугіллі забруднюють довкілля радіонуклідами більше ніж атомні станції (АЕС) при їх роботі в звичайному режимі.
88
Рис. 22. класифікація електричних забруднень
Однак застосування сучасних методів очищення димових газів та інших викидів дозволяє затримувати такі забруднюючі речовини як попіл до 99%, що значно зменшує радіоактивне забруднення прилеглих до ТЕС територій порівняно з АЕС.
Але значного зростання вироблення енергії може і не бути, так як запасів традиційної сировини ледве вистачить на найближчі 40..50 років. Тому в даний час оправдані пошуки нових джерел енергії, застосування яких побудовано на розробці сучасних високоефективних технологіях. Наприклад, освоюються енергія, яка вивільняється в ході реакції синтезу легких ядер при дуже високих температурах – термоядерних.
Другим напрямком збільшення кількості виробляємої енергії є використання енергії сонця, вітру, морських хвиль і інших нетрадиційних джерел енергії. Всі ці технології екологічно безпечні але вимагають витрату великих коштів.
Ті об’єкти на яких виробляється електрична і теплова енергія називаються електростанціями. Електрична станція – це сукупність обладнання та апаратури, що безпосередньо виробляють електричну та теплову енергії, а також будівлі і споруди, де цей процес відбувається.
В залежності від використаної сировини або виду енергії всі електростанції відносять або до традиційної, або нетрадиційної (альтернативної) енергетики.
В першу групу входять: теплові електростанції і котельні, що працюють на органічному паливі; атомні станції, що використовують ядерну енергію; гідростанції (ГЕС), де електрична енергія утворюється рухаючимися потоками води.
В другу групу входять геліоустановки (СЕС) вітроустановки (ВЕС), приливні електростанції (ПЕС), біоустановки (БЕС), геотермальні установки (ГТС).
В Україні проблема енергопостачання навіть при спаді виробництва залишається дуже гострою, постійно не вистачає теплоти й електроенергії. Причина – низька ефективність використання енергії і енергетичних ресурсів. За підрахунками вчених в Україні на виробництво трактора, літака, автомобіля тощо витрачається в 1,5–2 раза більше енергії, ніж в Японії і країнах Західної Європи.