Контрольні запитання

1. Чим займається гірничо-металургійний комплекс?

2. Що являє собою чавун та які існують його види?

3. Опишіть доменний процес.

4. Складові шихти і продукти доменного процесу.

5. Які забруднені речовини утворюються при виготовленні чавуна та прийомі їх видалення?

6. В чому особливість сталі як чорного металу?

7. Охарактеризуйте мартенівський та конвертерний процеси виплавлення сталі.

8. в чому сутність сухого і мокрого очищення мартенівських газів?

9. яка різниця в схемах очищення конвертерних газів з допалюванням і без нього?

10. Джерела утворення стічних вод і шлаків в сталеплавильному виробництві.

11. Які заходи здійснюються по зменшенню викидів шкідливих речовин в довкілля підприємствами чорної металургії?

12. Що являє собою кольорова металургія, її сировинна база та продукція?

13. Що являють собою шлаки, шлами, штейни, гази і пил кольорової металургії?

14. охарактеризуйте основні продукти гідрометалургії.

15. В чому суть пірометалургійного процесу виробництва кольорових металів?

16. Що являють собою гідрометалургійні процеси виробництва кольорових металів?

17. Якої шкоди довкіллю завдають гірничо-металургійні комплекси кольорової металургії?

18. який вплив на довкілля здійснює алюмінієва промисловість?

5. Енергетика

5.1. Основні відомості про енергетику

Енергетика – це галузь народного господарства, яка охоплює добування природної енергетичної сировини, вироблення, перетворення, передачу і використання різних видів енергії, головним чином електричної і теплової. Енергетика – основа добробуту і діяльності людини. Використання енергії в різних країнах світу дуже нерівномірне. Так в країнах Африки, що розміщені південніше від Сахари, витрати енергії на одну людину в 80 разів менші, ніж в промислово розвинених країнах Європи, Азії і Америки. Для того, щоб країни, які розвиваються могли зрівнятися до 2025 року за споживанням енергії з промислово розвиненими країнами, глобальне виробництво енергії необхідно збільшити в 5 разів.

Але, якщо глобальне виробництво енергії збільшити в 5 разів, то екосистема нашої планети такого навантаження взагалі може не витримати, особливо якщо це збільшення буде відбуватися за рахунок використання традиційної органічної енергетичної сировини, що не відновлюється (нафта, природній газ, вугілля, торф), а також мінеральної – урану, сланців та інших.

Залежно від природних властивостей первинних енергоресурсів і технології одержання на їх основні теплової і електричної енергії енергетичні підприємства різною мірою забруднюють навколишнє середовище відходами свого виробництва (рис. 22). В кінцевому результаті це може призвести до катастрофічних наслідків як в окремих регіонах, так і вцілому на планеті. Це стосується, насамперед, глобального потепління, що обумовлено надходженням до атмосфери у великій кількості вуглекислого газу і фреонів. Щорічно концентрація діосксиду вуглецю в атмосфері зростає на 0,3%. Через 75 років ця концентрація зросте на 20%, що приведе до підвищення середньої температури біосфери на 0,2…0,4С і, як наслідок, до танення гірських і полярних льодовиків, затоплення значної території суші.

Існуюча технологія енергетичного виробництва на вугіллі і нафті завдає шкоди природі і людині внаслідок небезпечних викидів летючого попілу, сірчистого газу, окислів азоту і деяких вуглеводів. Дослідження свідчать, що вугільний попіл – пилові частки осадових порід землі містять в своєму складі радіоактивні домішки урану, торію, радію і калію. Таким чином теплові електростанції (ТЕС), що працюють на вугіллі забруднюють довкілля радіонуклідами більше ніж атомні станції (АЕС) при їх роботі в звичайному режимі.

88

Рис. 22. класифікація електричних забруднень

Однак застосування сучасних методів очищення димових газів та інших викидів дозволяє затримувати такі забруднюючі речовини як попіл до 99%, що значно зменшує радіоактивне забруднення прилеглих до ТЕС територій порівняно з АЕС.

Але значного зростання вироблення енергії може і не бути, так як запасів традиційної сировини ледве вистачить на найближчі 40..50 років. Тому в даний час оправдані пошуки нових джерел енергії, застосування яких побудовано на розробці сучасних високоефективних технологіях. Наприклад, освоюються енергія, яка вивільняється в ході реакції синтезу легких ядер при дуже високих температурах – термоядерних.

Другим напрямком збільшення кількості виробляємої енергії є використання енергії сонця, вітру, морських хвиль і інших нетрадиційних джерел енергії. Всі ці технології екологічно безпечні але вимагають витрату великих коштів.

Ті об’єкти на яких виробляється електрична і теплова енергія називаються електростанціями. Електрична станція – це сукупність обладнання та апаратури, що безпосередньо виробляють електричну та теплову енергії, а також будівлі і споруди, де цей процес відбувається.

В залежності від використаної сировини або виду енергії всі електростанції відносять або до традиційної, або нетрадиційної (альтернативної) енергетики.

В першу групу входять: теплові електростанції і котельні, що працюють на органічному паливі; атомні станції, що використовують ядерну енергію; гідростанції (ГЕС), де електрична енергія утворюється рухаючимися потоками води.

В другу групу входять геліоустановки (СЕС) вітроустановки (ВЕС), приливні електростанції (ПЕС), біоустановки (БЕС), геотермальні установки (ГТС).

В Україні проблема енергопостачання навіть при спаді виробництва залишається дуже гострою, постійно не вистачає теплоти й електроенергії. Причина – низька ефективність використання енергії і енергетичних ресурсів. За підрахунками вчених в Україні на виробництво трактора, літака, автомобіля тощо витрачається в 1,5–2 раза більше енергії, ніж в Японії і країнах Західної Європи.