25

ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

УНІВЕРСИТЕТУ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

Індивідуальна робота

з дисципліни

«Економіка праці та соціально-трудові відносини»

на тему:

«Розвиток концепцій людського капіталу»

Виконав:

студент 201-ОА гр.

Кундря О.І

Перевірила:

Рак Н. Є.

Львів

2012

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………… 3

1. Теоретичні основи розвитку людського капіталу……………...….....4

   1. Теорія людського капіталу……………………………………...6

2. Види інвестицій у розвиток людського капіталу……………...……11

   1. Оцінка інвестицій в людський капітал….....…………………13

   2. Індекс людського розвитку (порівняльна характеристика України та світу)………………………………………………………..…..18

3. Проблеми та перспективи людського капіталу……………………22

Список використаної літератури……………………………………………..24

Додатки…………………………………………………………………….….25

ВСТУП

У нас час відбувається активний перехід до інформаційного суспільства, що передбачає переміщення інформації, знань та умінь в основу економічного розвитку держави.Саме людина виступає як головнй фактор виробництва з її досвідом, трудовим та інтелектуальним потенціалом, що виражається саме людським і трудовим капіталом.

В України є два шляхи подальшого розвитку: залишатися країною периферії чи виходити на світовий ринок з конкурентоспроможною продукцією. Для другого варіанту потрібно зрозуміти, яке місце в економічному зростанні займає людський капітал, чому саме цей фактор виступає найголовнішим у сучасному світі, що потрібно реформувати для розвитку людського капіталу.

Метою цієї роботи є дослідження розвитку теорії людського капіталу, визначення значення цього фактору виробництва для світу та України і шляхи його формування.

Об’єктом дослідження є людський капітал.

Предметом дослідження є теоретична сутність людського капіталу та його роль у формуванні та розвитку інтелектуального потенціалу світової економіки в умовах глобалізаційного середовища.

Основними задачами дослідження є:

1. аналіз сутності і еволюційних підходів до вивчення людського капіталу;

2. аналіз специфіки розвитку людського капіталу в світі та в Україні та обґрунтування необхідності комплексу стратегічних заходів щодо його удосконалення.

1. Теоретичні основи розвитку людського капіталу

В історії економічної думки останніх десятиріч однією з найвизначніших подій стало створення теорії людського капіталу. Значний вплив цієї теорії на весь подальший розвиток економічної науки інколи порівнюють з революцією в економічній думці.

Поняття людський капітал ввійшло в науку на початку 60-х років XX ст. в західній економічній літературі. Можна виділити дві основні причини виникнення інтересу до цього поняття. По-перше, це загальна закономірність розвитку сучасної науки в цілому, яка виявляється в концентрації уваги вчених на дослідженні проблем людини. По-друге, це визнання того факту, що активізація творчих потенцій людини, розвиток висококваліфікованої робочої сили є найефективнішим способом досягнення економічного зростання. Людський капітал визнаний найціннішим ресурсом, набагато важливішим, ніж природні ресурси або накопичене багатство. Саме людський капітал, а не матеріальні засоби виробництва, є наріжним каменем конкурентоспроможності, економічного зростання і ефективності.

Використовуючи теорію людського капіталу, можна логічно пояснити і глибше дослідити такі кардинальні проблеми, як людський розвиток, економічне зростання, розподіл доходів, роль і значения освіти та професійної підготовки в суспільному відтворенні, вікова динаміка заробітків, мотивація тощо. Зокрема ця теорія дає змогу визначити доцільність витрат, наприклад на навчання або на зміну місця роботи залежно від розміру майбутнього приросту доходів і тривалості їх одержання, що має не лише навчальне та виховне, але й мотиваційне значення для економістів. Ця теорія стала ідеологією значних інвестицій в освіту та розвиток людей на всіх рівнях, оскільки вони розглядаються як ефективне джерело економічного зростання.

Теорія людського капіталу досліджує залежність доходів працівника, підприємства, суспільства від знань, навичок та природних здібностей людей. В наш час ця теорія посіла чільне місце в структурі економічних знань, їй присвячується багато науково-дослідницьких робіт, вона є обов'язковим предметом вивчення на економічних факультетах коледжів та університетів зарубіжних країн.

Теорія людського капіталу виникла на основі попереднього розвитку економічної науки. Передусім вона пов'язана з розвитком концепції капіталу.

Слід також зазначити, що нині існують і з'являються все нові професії, представники яких мають дуже високі заробітки, але фінансовий успіх яких не завжди повністю, а інколи і зовсім не можна віднести лише на рахунок їхніх освітнього рівня чи здоров'я (моделі рекламного бізнесу, кінозірки, знамениті професійні спортсмени тощо).

При альтернативному підході природні здібності і якості людини у справі одержання грошових доходів оцінюються дуже високо. Деякі вчені вважають міру їх впливу навіть більшою, ніж вплив ост віти. Наприклад, П. Тобмен у результаті ряду досліджень дійшов висновку, що на частку генетичного потенціалу людини доводиться 45 % різниці в заробітках, на частку соціального походження — 12 %, а на частку освіти в тій мірі, в якій вона не є передавачем гли-бинніших факторів — лише близько 6 %4.

Отже, продуктивні якості і характеристики людини визнані особливою формою капіталу на підставі того, що їх розвиток потребує значних витрат часу і матеріальних ресурсів, і що вони, подібно фізичному капіталу, забезпечують своєму власнику грошовий дохід. [1]