- •Походження журналістики
- •1.1. Виникнення журналістики
- •1.2. Пражурналістські явища
- •1.3. Рання етапи розвитку преси
- •Концепції журналістики
- •2.1. Концепції журналістики
- •2.2. Теорії преси
- •Моделі журналістики
- •3.1. Моделі журналістики і журналістської діяльності
- •Порівняльні характеристики громадських мовців 26
- •Соціальні ролі журналістики
- •4.1. Соціальні ролі журналістики
- •4.2. Способи і методи регулювання журналістикою
- •Функції журналістики
- •5.1. Загальна характеристика функцій журналістики
- •5.2. Функції журналістики: система і взаємодія
- •10.1. Газета і науково-технічний прогрес
- •10.2. З історії газетного виробництва
- •10.3. Додрукарський процес
- •10.4. Друкарський процес
- •10.5. Техніка радіомовлення
- •10.6. На шляху до цифрового телебачення
- •10. 7. Електронний інструмент в руках журналіста
- •Типологія журналістики
- •11.1. Журналістика як система змі
- •11.2. Інфраструктура журналістики
- •Контрольні питання і завдання
- •Сучасна система жанрів газетної журналістики
- •12.3. Жанроутворюючі чинники в журналістському творі
- •12.4. Журналістський твір: тема, задум, ідея
- •Професія - журналіст
- •13.1. Професіональні якості
- •13.2. Журналіст у газеті
- •13.3. Журналіст на радіо
- •13.4. Журналіст на телебаченні
- •13.5. Ведучий телерадіопрограм
- •13.6. Телекоментатор
- •13.7. Ведучий програми новин
- •13.8. Ведучий телешоу
- •В потрібному місці (тут) в потрібний час (зараз)
- •13.9. Журналіст в інтернеті
- •Питання
- •Література
- •Журналіст і інформація
- •14.2. Методологія отримання інформації
- •14.2.3. Аналітичні методи отримання інформації
- •Питання
- •Рекомендована література
- •18.1. Що таке текст
- •18.2. Специфіка тексту в журналістиці
- •18.3. Масова аудиторія
- •18.4. Соціальна активність
- •18.5. Дискретність журналістського тексту
- •Питання і завдання
- •Рекомендована література
1.3. Рання етапи розвитку преси
Тим часом в XVII ст. газети виникають в багатьох країнах Європи: Австрії, Голландії, Італії, Франції і ін. Розраховані на купців, відповідаючи запитам молодої буржуазії, що затверджується в економічному житті, вони незабаром починають публікувати і політичні новини, перетворюються на знаряддя політичної і ідеологічної боротьби, що використовується не тільки буржуазією, але і кругами феодально-клерикалізму. Одним з віддзеркалень цієї боротьби сталі політичні памфлети, породжені Англійською буржуазною революцією XVII ст.
Незабаром з'явилися і журнали. Перший з них «Журнал ученого» вийшов в 1655 р. в Парижі. В Росії перший журнал з'явився в січні 1755 р. і проіснував десять років. Це було видання Академії наук, яке називалося «Щомісячні твори, до користі і звеселяння службовці» і виходило тиражем в 2000 екземплярів. На сторінках журналу, редактором якого став все той же Р. Міллер, виступали видні письменники того часу — О. Сумароков, В. Тредіаковській, М. Херасков і інші.
Більш півстоліття уряд безпосередньо і через Академію наук тримало монополію на друкарське слово, і лише в кінці 1750-х рр. як видавці з'являються приватні особи. В січні 1759 р. О. Сумароков видає щомісячний журнал «Працелюбна бджола». М. Херасков з 1755 р. в Московському університеті організовує і редагує журнали: «Корисне звеселяння», «Вільний годинник», «Безневинна справа».
В 1769 р. з'являються журнали «І то, і сіо» М. Чулкова, «Ні то, ні сіо в прозі і віршах» В. Рубана, «Пекельна пошта» Ф. Еміна, «Трутень» М. Новикова, «Поденщина», «Суміш», «Корисне з приємним». А в 1791—1792 рр. виходить літературний «Московський журнал» М. Карамзіна. Цей журнал був родоначальником «справжнього журналу»: 1) певний твердий напрям; 2) строгий відбір творів з урахуванням загального напряму видання; 3) різноманітність матеріалу, його пізнавальний характер; 4) відчуття сучасності; 5) постійні відділи і рубрики; 6) добра постановка відділу критики; 7) чиста літературна мова; 8) уміння говорити з читачем «захоплююче», «цікаво і живо». З Карамзіна починається і такий тип видання, як альманах. Він видає два альманахи: «Аглая» (1795, 1796) та «Аоніди» (1796, 1797, 1799).
Пріоритет журналу над газетою був обумовлений декількома причинами: а) цензура давала можливість говорити про минуле, але не про поточні події; б) не було надійних засобів швидкого транспортування видання; в) поліграфія того часу не могла справитися з швидким друкуванням великого числа екземплярів газет; г) видання приватних прибуткових газет було украй утруднено через неписьменність основної маси населення.
Тема № 2.
Концепції журналістики
2.1. КОНЦЕПЦІЇ ЖУРНАЛІСТИКИ
2.1.1. Гуманітарно-демократичний напрям
свобода преси
соціальна відповідальність
демократизм і народність
2.1.2. Марксистська теорія журналістики
класову боротьбу
2.1.3. Масово-комунікаційні концепції
2.2. ТЕОРІЇ ПРЕСИ
2.2.1. Авторитарна теорія преси
2.2.2. Лібертаріанська теорія преси
2.2.3. Теорія соціальної відповідальності
2.2.4. Радянська концепція
2.2.5. Інші підходи