- •1.Зародження економічних знань. Становлення і основні етапи розвитку політичної економії як науки.
- •2.Предмет дослідження в економічній теорії. Методи пізнання економічних процесів.
- •3. Економічні категорії, закони і принципи. Система економічних законів.
- •4. Економічні потреби суспільства, їх структура і суть. Суспільне виробництво.
- •5. Суспільний продукт: його структура та стадії руху.
- •6. Поняття „економічна система”. Структура та типи економічної системи.
- •7. Економічний зміст власності. Типи, види й форми власності.
- •9. Товар та його властивості.
- •10. Двоїстий характер праці, втіленої у товарі.
- •11. Теорії, що визначають цінність товару. Закон вартості та його функції.
- •12. Розвиток форм вартості та походження грошей.
- •13. Сутність та функції грошей.
- •14. Еволюція грошей. Закони грошового обігу. Інфляція.
- •15. Ринок як економічна категорія, еволюція поглядів на поняття „ринок”.
- •16.Структура, типи та функції ринку. Суб’єкти та об’єкти ринку.
- •18.Монополія та конкуренція в ринковій економіці.
- •19. Первісне нагромадження капіталу. Перетворення грошей в капітал. Сутність капіталу.
- •20. Процес праці і процес збільшення вартості. Необхідний робочий час.
- •21. Промисловий капітал і його кругообіг.
- •22. Швидкість обороту капіталу. Основний і оборотний капітал. Фізичне і моральне зношування капіталу.
- •23. Капітал і витрати виробництва. Маса і норма прибутку.
- •24. Інфраструктура ринку та її елементи
- •25. Основні аспекти торгового капіталу та сферу його функціонування
- •26. Позичковий капітал та позичковий процент
- •27. Власність на землю та виробничі відносини у сільському господарстві. Земельна рента та орендна плата.
- •28.Диференціальна рента і механізм її утворення. Абсолютна рента. Ціна землі.
- •29. Зміст суспільного відтворення і сукупний суспільний продукт
- •30. Зміст і типи економічного зростання. Нагромадження та інвестиції, їх роль в економічному зростанні
- •31.Економічні цикли: сутність, види. Економічні кризи
- •32. Світове господарство: сутність,основні риси
- •33.Міжнародні економічні відносини. Міжнародна торгівля
- •34.Сутність, проблеми та види глобальних проблем
13. Сутність та функції грошей.
Світові гроші у функціональному плані відображають вихід товарно-грошового обміну за межі національних кордонів. Порівняння купівельної спроможності грошових одиниць різних країн відбувається на міжнародних валютних ринках. При цьому виникає специфічний інструмент міжнародного порівняння національних грошей – валютний курс.
Традиційно в економічній науці виділяють п”ять основних функцій грошей:
1) міра вартості;
2) засіб обігу;
3) засіб платежу;
4) засіб нагромадження;
5) світові гроші.
Цих п”ять функцій грошей у їх системній єдності становлять реальне функціонування грошової маси.
Функція грошей як міри вартості проявляється через вимір грошової вартості (ціни) товарів. Без кількісної визначеності вартості в ціні товару неможливе ринкове господарство й еквівалентний товарний зв”язок між товаровиробниками.
Для забезпечення виконання грошима функції міри вартості держава у законодавчому порядку впроваджує масштаб цін, встановлюючи певну грошову одиницю розрахунків – національну валюту. Масштаб цін відіграє важливу технічну роль при виконанні грішми функції міри вартості.
Гроші як засіб обігу. У цій функції гроші відіграють роль тимчасового посередника при обміні товарів. У сфері товарного обігу при купівлі-продажу товарів гроші (готівкою або на банківському
рахунку) обов”язково повинні бути в наявності. Функцію засобу обігу виконують реальні гроші.
Акт реалізації товару на ринку або акт перетворення товару в гроші – центральний, найважливіший у ринковому господарстві.
14. Еволюція грошей. Закони грошового обігу. Інфляція.
Еволюція грошей являє собою двоєдиний процес: зв’язок усієї грошової змінюваної системи з її металевою основою; різний ступінь і різні напрями розвитку окремих функцій грошей та їх конкретних форм. За сучасних умов грошима служать не золоті, а кредитно-паперові гроші. Чому це відбулося? Звичайно золото і сьогодні не втратило спроможність виконувати функцію міри вартості, оскільки воно не загубило своїх властивостей. Але відбулися важливі зміни в зовнішніх умовах функціонування золота як грошей. Еволюція функції грошей як міри вартості пов’язана з процесом демонетизації золота, тобто втрати благородними металами (сріблом, золотом) грошових функцій.
Залежно від специфічної природи грошей і тих функцій, що вони виконують, діють відповідні закони грошового обігу. При золотому обігу і тоді, коли грошово-кредитні гроші вільно обмінюються на золото, кількість грошей, необхідних для обороту (КГ), залежить від суми цін і швидкості обігу грошової одиниці.
Основними елементами грошового обігу виступають: товарна маса, що перебуває в обігу; рівень цін на товари; швидкість обороту грошей. При цьому не рівень цін на товари залежить від кількості грошей в обороті, а навпаки, кількість грошей, що перебуває в обігу, залежить від рівня цін. Крім того, не швидкість обігу грошей залежить від їх кількості, а кількість грошей залежить від швидкості обігу.
При функціонуванні повноцінних грошей в обігу знаходилася лише необхідна кількість грошових одиниць. Роль регулятора тут стихійно збігалася з функцією грошей як засобу нагромадження.
В обігу, крім повноцінних, перебувають і паперово-кредитні гроші, що підпорядковуються закону обігу паперових грошей. Суть його полягає в тому, що їх кількість у сфері обігу повинна дорівнювати кількості золотих грошей, необхідних для нормального функціонування товарообігу.
Інфляція: сутність, причини
За умов інфляції реальна вартість грошей різко падає і зберігання багатства у вигляді грошей втрачає економічний смисл. Явище інфляції відомо здавна. У суспільному розумінні інфляція — це знецінювання грошей через те, що кількість грошових знаків, які перебувають в обороті, перевищує суму товарних цін. Основними причинами інфляції є: диспропорції в народному господарстві — між нагромадженням і споживанням, між попитом і пропозицією, між доходами і витратами держав; монополістичні тенденції в економіці і панування монополій; руйнація золотого стандарту; надмірне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу; нестабільна економічна політика.