- •1. Стратиграфія: предмет вивчення; об’єкт, мета і завдання страт.Досліджень
- •2. Аспекти стратиграфічних досліджень та їх суть
- •3. Стратиграфічне розчленування і стратиграфічна кореляція
- •4. Структура стратиграфії
- •5. Поняття наукового принципу і принципи стратиграфії
- •6. Характеристика стратиграфічного підрозділу
- •7. Правила визначення і найменування стратонів.
- •8. Стратотипи,категорії і види стратотипів,опис стратотипу
- •9. Загальні принципи виділення і кореляції стратонів
- •10. Категорії стратиграфічних підрозділів
- •11. Головні і допоміжні стратиграфічні підрозділи
- •12. Місцеві страт.Підрозділи (головні і допоміжні)
- •13. Регіональні страт. Підрозділи(головні і спеціалізовані). Види біостратиграфічних зон
- •14. Загальні стратиграфічні підрозділи
- •15. Стратиграфічна шкала і стратиграфічна схема
- •16. Стратиграфічний кодекс
- •18. Етапи підготовки стратиграфічної основи.
- •19. Опорні стратиграфічні розрізи, їх категорії та характеристики.
- •20.Типові стратиграфічні розрізи та їх документація.
- •21.Вивчення геологічної будови закритих територій.
- •22). Класифікація осадових порід та їх поширення.
- •23). Верствуватість осадових порід.
- •24).Особливості накопичення осадових товщ. Перерви у формуванні осадків, незгідності та їх класифікація.
- •25). Форми тіл осадових порід.
- •30. Морські фації. Фактори, які впливають на склад осадових гірських порід:
- •36.Платформні формації.
- •40.Гомотаксальні послідовності літологічних ознак
- •41.Формування осадочних верств та особливості їх латерального поширення
- •42.Класифікація незгідного залягання верств.
- •45. Завдання біостратиграфічного методу
- •46. Розчленування відкладів біостратиграфічним методом
- •49.Методи біостратиграфічних досліджень.
- •50.Амінокислотний метод
- •51.Палеоекологічний метод
- •53.Завдання палеонтологічних досліджень
- •54.Палеомагнітний метод.
- •60.Кореляція циклічного побудування товщ.
- •61.Кліматостратиграфічний метод розчленування і кореляції осадочних товщ
- •62 Кліматостратиграфічні таксони та їх характеристика
- •63.Індикатори палеокліматів
- •64.Методи палеокліматичних досліджень.
- •68.Секвенс та його характеристика.
- •69.Характеристика і будова седиментаційних трактів
- •71.Геохімічний метод вивчення і кореляції осадочних товщ.
- •72.Геофізичні методи вивчення і кореляції осадочних товщ
- •77.Метод уранових треків визначення абсолютного віку.
18. Етапи підготовки стратиграфічної основи.
Стратиграфічною основою для виконання різних геологічних досліджень, й особливо геологічного картування, є комплекс стратиграфічних схем відкладів території, яку картують, у межах обраних стратонів загальної стратиграфічної шкали. Створення чи розробка стратиграфічної основи означає проведення таких досліджень, які б забезпечили детальне і надійне розчленування та кореляцію виділених стратиграфічних послідовностей на площі дослідження. Підготовку стратиграфічної основи починають у межах структурно-фаціальної зони або частини геологічного регіону. Вона складається з таких етапів:
- вивчення мережі найхарактерніших типових геологічних розрізів;
- порівняння типових розрізів між собою і виділення за літологічними ознаками або літолого-фаціальними ознаками місцевих cтратонів;
- комплексне вивчення опорних розрізів;
- виділення біостратиграфічних підрозділів або виявлення інших кореляційних критеріїв для встановлення співвідношень місцевих стратонів з підрозділами регіональної і загальної шкали;
- складання зведеного стратиграфічного розрізу;
- побудова місцевих стратиграфічних схем у межах обраного стратону загальної шкали;
- порівняння місцевих стратиграфічних схем між собою і побудова регіональних кореляційних схем.
Створенням стратиграфічної схеми стратиграфічні дослідження не закінчуються, а лише розпочинаються.
19. Опорні стратиграфічні розрізи, їх категорії та характеристики.
Опорний розріз - це найповніший і найліпший у регіоні або в структурно-фаціальній зоні розріз, що розкриває безперервну послідовність двох або декількох місцевих стратиграфічних підрозділів, він доступний для детального літологічного і палеонтологічного вивчення, із чіткими співвідношеннями з товщами, що залягають нижче і вище. За об'ємом опорні розрізи повинні охоплювати інтервал від ярусу до відділу або частину системи. Під час вивчення опорних розрізів виконують такі завдання:
- комплексне літолого-фаціальне і палеонтологічне обґрунтування виділених місцевих стратонів;
- опис стратотипів;
- аналіз стратиграфічного і фаціального поширення різних груп фауни і флори, виділення біостратиграфічних підрозділів;
- визначення віку стратонів і кореляція їх з підрозділами регіональної і загальної стратиграфічної шкали.
Виділяють опорні розрізи двох категорій:
1) належать розрізи з найповнішою палеонтологічно охарактеризованою послідовністю відкладів, що є типовою для усього седиментаційного басейну або для його великої частини. За об’ємом вони повинні охоплювати інтервал відділу або системи.Вивчення опорних розрізів регіональної категорії проводять за напрямами:
- комплексне літолого-фаціальне і палеонтологічне обґрунтування розрізу та його розчленування, виділення горизонтів-маркерів і стратонів;
- опис стратотипів місцевих і регіональних стратиграфічних підрозділів;
- проведення кореляції з підрозділами загальної стратиграфічної шкали.
Опорний розріз першої категорії охоплює значну територію, а організація роботи на регіональному опорному розрізі включає два етапи: попереднє вивчення і власне опис опорного розрізу. На першому етапі проводять загальний огляд регіону (рекогносцировка), проводиться пошарове вивчення всіх відслонень, складання стратиграфічних колонок відслонень і будуються геологічні профілі (розрізи) для кореляції визначених стратонів. Другий етап: проводиться опис опорного розрізу. Результатом попереднього етапу є виділення ряду відслонень, що доповнюють одне одного й утворюють разом власне опорний розріз. Опис опорного розрізу виконують з найбільшою повнотою, вивчаючи і описуючи всі літологічні особливості кожного із пластів, всі тафономічні особливості (захоронення фауни і флори). Особливу увагу треба приділяти вивченню і простеженню маркувальних горизонтів, характеру границь і контактів, виявленню різних перерв тощо.
2) Опорні розрізи другої регіональної категорії є типовими для відкладів окремих структурно-фаціальних зон; вони охоплюють декілька світ, які відповідають ярусу, максимум – відділу, системи. Такий розріз займає обмежену площу, повинен бути одним з найкращих за відслоненістю, доступністю й охоплювати стратотипи світ, виділених на цій території. Завдання, що вирішують під час вивчення цих стратиграфічних розрізів, та їх порядок вивчення й опису такі ж, як і в першій категорії. Результати вивчення опорних розрізів викладають у підсумковому звіті за таким планом:
- загальні відомості про розріз, місце розташування, визначення категорії, віковий обсяг відкладів, що його складають;
- пошарова стратиграфічна колонка й опис розрізу з детальною літологічною і палеонтологічною характеристикою стратиграфічних підрозділів. Опис стратотипів;
- аналіз стратиграфічного та фаціального поширення фауністичних і флористичних груп;
- висновки про вік визначених стратиграфічних одиниць і кореляція їх з підрозділами регіональної та загальної стратиграфічної шкали;
- загальні закономірності палеогеографічного розвитку території