- •Українська літературна мова як унормована форма загальнонародної мови. Функціональні стилі української літературної мови.
- •3.Фонетика і фонологія. Система фонем сулм (голосні фонеми, їх класифікація; приголосні фонеми, їх класифікація).
- •4.Основні фонетичні одиниці мовлення: звук, склад, фонетичне слово, фраза. Фонетична і фонематична транскрипція.
- •7. Орфоепія та культура усного мовлення. Сучасні орфоепічні норми.
- •8. Графіка української мови. Поняття графеми. Український алфавіт. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ та подвоєння букв. Позначення м’якості на письмі.
- •10. Слово як основна одиниця лексичної системи. Слово та поняття. Номінативна функція слова. Поняття лексеми. Однозначні слова. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів.
- •11. Омоніми. Синоніми. Антоніми.Склад лексики улм з погляду її походження.
- •12. Фразеологізми. Типи фразеологізмів: фразеологічні зрощення та єдності, фразеологічні сполучення. Джерела формування фразеологізмів української мови.
- •13. Лексикографія. Поняття про словник, словникову статтю. Основні словники української мови. Енциклопедичні словники.
- •14. Слово як об’єкт морфемного та словотворчого аналізу. Морфеміка української мови. Типи морфем. Основні зміни в морфемній будові слова: опрощення, пере розклад, ускладнення.
- •15. Різновиди морфологічного і неморфологічного способів словотвору.
- •16. Морфологія та синтаксис як розділи граматики. Основні граматичні поняття (граматичне значення, граматична форма, граматична категорія). Способи вираження граматичних значень слова в сулм.
- •17. Частини мови та принципи їх класифікації. Повнозначні та неповнозначні частини мови.
- •18. Іменник. Лексико-граматичні категорії іменника (власні та загальні назви, назви істот і неістот, конкретні, абстрактні, збірні іменники, дискретні та недискретні іменники).
- •19. Граматичні категорії іменника. Категорія роду (іменники спільного, парного і подвійного роду). Категорія числа, її значення та граматичні засоби вираження. Відмінкова система сулм.
- •20. Словозміна іменників. Поняття про парадигму іменника. Принципи поділу іменників за парадигматичними ознаками на відміни та групи.
- •21. Прикметник. Лексико-граматичні розряди прикметників. Ступені порівняння прикметників як форми якісних прикметників.
- •22. Прикметник. Характеристика парадигм прикметника.
- •23. Числівник. Розмежування числівників та інших слів з кількісним значенням. Функціональні розряди числівників.
- •24. Аналіз специфіки парадигм кількісних числівників у сулм.
- •25. Займенник. Лексико-граматичні розряди займенників. Граматичні категорії займенників. Відмінювання займенників.
- •26. Дієслово у системі частин мови. Система дієслівних утворень в українській літературній мові. Типи дієслівних основ: основа інфінітива та основа теперішнього часу.
- •27. Категорія виду дієслова. Способи творення форм доконаного й недоконаного виду.
- •28. Категорія стану дієслова та її зв'язок з перехідністю/неперехідністю.
- •29. Категорія способу дієслова, творення та значення дійсного, умовного та наказового способу.
- •30. Дієприкметник. Дієслівні та прикметникові характеристики дієприкметника. Активні та пасивні дієприкметники. Граматичні категорії дієприкметника.
- •31. Дієприслівник. Дієслівні та прислівникові характеристики дієприслівника. Творення та синтаксична роль дієприслівників.
- •32. Прислівник. Значеннєві розряди прислівників. Ступені порівняння прислівників.
- •33. Лінгвістична характеристика службових слів і вигуків.
- •34. Синтаксис. Типи синтаксичних одиниць і визначальні формальні і семантичні принципи їх виділення: словосполучення, просте та складне речення.
- •35. Словосполучення. Сурядні і підрядні словосполучення. Види підрядного зв’язку.
- •37. Двоскладне речення. Поняття про односкладне речення. Структурно-семантичні різновиди односкладних речень.
- •38. Головні члени речення у синтаксичній та семантичній організації двоскладного речення. Поняття другорядні члени речення.
- •39. Поняття про ускладнене речення. Основні види ускладнених речень.
- •40. Визначальні граматичні та семантичні ознаки складного речення. Сполучникові та безсполучникові синтаксичні конструкції.
- •41. Складносурядні речення відкритої та закритої структур.
- •42. Характеристика складнопідрядних речень у зв’язку з функцією підрядних частин.
- •43. Багатокомпонентні складнопідрядні речення. Складні речення із сурядним і підрядним зв’язком.
- •44. Складні речення з різними типами синтаксичного зв’язку.
- •45. Засоби передачі чужого мовлення. Пряма, непряма та невласне-пряма мова. Співвдношення форм прямої і непрямої мов.
- •Фонетичний аналіз слова
- •Іменник
- •Прикметник
- •Числівник
- •Займенник
- •Дієслово
- •Дієприкметник
- •Дієприслівник
- •Прислівник
- •Прийменник
- •Сполучник
44. Складні речення з різними типами синтаксичного зв’язку.
В одному багатокомпонентному складному реченні, яке складається з кількох предикативних частин, можуть поєднуватися різні типи синтаксичного зв'язку. Одні предикативні частини в багатокомпонентних складних реченнях поєднуються сурядним зв'язком, інші — підрядним, предикативним або недиференційованим синтаксичним зв'язком. Ускладнені складні речення досить різноманітні з погляду синтаксичних можливостей поєднання предикативних частин в одне розгорнуте реченнєве утворення і гнучкості цих структур. За характером використання синтаксичних зв'язків можна виділити кілька типів багатокомпонентних складних речень: 1)конструкції з сурядним і підрядним зв'язками; 2) конструкції з сурядним і предикативним зв'язками; 3) конструкції з підрядним і предикативним зв'язками; 4) конструкції з сурядним і недиференційованим синтаксичним зв'язками; 5) конструкції з підрядним і недиференційованими синтаксичним зв'язками; 6) конструкції з сурядним, підрядним, предикативним і недиференційованим синтаксичним зв'язками.
Найпоширенішими з названих неелементарних(багатокомпонентних, ускладнених) конструкцій є сурядно-підрядні складні речення, в яких одні предикативні частини поєднано сурядним зв'язком, інші — підрядним зв'язком. Сурядно-підрядні конструкції мають різні варіації поєднань предикативних частин: а) дві чи більше сурядних частин мають одну спільну для них підрядну частину: У хаті вже було повно людей і тютюновий дим ходив над головою хвилями, коли Юхим переступив через поріг б)одна з сурядних частин поширюється підрядною частиною, інші сурядні частини вживаються без підрядної частини: Юля схилилась над зошитом, і в цю мить її ліктя легенько торкнулась Марійка Поліщук, яка сиділа поруч; в) кожну з сурядних частин супроводжують підрядні частини: Коли мені кажуть «Київ», я бачу Дніпро, стоячи на Володимирській гірці, я схиляюсь над неосяжним простором, що відкривається моїм очам унизу, і в мене таке відчуття, неначе я птах, мовби лечу я, розпластавши руки-крила, заточую великі кола над тим чарівним світом, який лежить унизу
Завжди один з видів синтаксичного зв'язку виступає визначальним у структурі багатокомпонентного речення змішаного типу, зокрема сурядно-підрядного. Предикативний зв'язок не типовий для структури складного речення, оскільки він відтворює граматичну організацію простого двоскладного речення з суб'єктною валентністю предикативного слова. Не типовий цей зв'язок також для багатокомпонентних складних конструкцій. Більшою мірою, ніж предикативний, застосовний периферійний для загальної системи складного речення недиференційований синтаксичний зв'язок, що функціонує тільки в безсполучникових складних реченнях (до того ж у переважній більшості безсполучникових конструкцій). Нерідко поєднуються підрядний зв'язок, оформлюваний сполучниками чи сполучними словами, і недиференційований синтаксичний зв'язок, оформлюваний лише безсполучникове, напр.: Невдача мовби примирила нас з тими, від кого ми досі уперто намагалися відірватись: беремося тепер спільно обмірковувати становище, в яке тут разом потрапили.
У художніх жанрах часто використовують сполучниковий і безсполучниковий варіанти сурядності в поєднанні із сполучниковим підрядним зв'язком, напр.: Осліплені місяцем гори блищать, їм кедри і сосни казки шелестять. І дивні пісні їм співають вітри, Що нишком підслухали в моря з гори. Осяяні місяцем гори блищать, Осріблені місяцем сосни шумлять, А море і сердиться й лає вітри, Що нишком його підслухають з гори (О. Олесь).
У сукупності неелементарних складних речень, як і неелементарних простих, вирізняється така форма організації розгорнутих побудов, як період, що його найширше вживано в мові художньої літератури. Він має чітке членування на дві частини й симетричну будову частин. За своєю структурою період найчастіше є неелементарним складнопідрядним реченням, кілька однорідних підрядних частин якого перебувають у підрядному зв'язку щодо головної частини (зовнішній зв'язок) і у стосунках компонентів сурядного ряду (внутрішній сурядний зв'язок), напр.: Коли весна рожева прилетить І землю всю вбере і заквітчає, Коли зелений гай ласкаво зашумить І стоголоса заспіває, Коли весні зрадіє світ увесь І заблищить в щасливій долі, І ти одна в квітках і травах, в полі десь, Серед весни, краси і волі Не зможеш більше серця зупинить, Що в грудях буде битись, мов шалене, І скрикнеш,— знай, не долетить Уже твій крик тоді до мене (О. Олесь).