- •Інформаційний бізнес
- •1. Інформаційні продукти і послуги
- •2. Функції інформаційного бізнесу
- •3. Модель інформаційного бізнесу
- •4. Особливості інформаційного бізнесу
- •5. Особливості процесу праці в інформаційному виробництві
- •6. Технологія формування і використання інформаційних ресурсів в інформаційному виробництві
- •7. Поняття та структура інформаційного ринку.
- •Механізм функціонування інформаційного ринку.
- •9. Класифікація організаційних форм інформаційного бізнесу.
- •За метлю і характером діяльності:
- •За формою власності майна:
- •За національною належністю капіталу:
- •За правовим статусом і формою господарювання:
- •За галузево-функціональним видом діяльності;
- •За технологічною і територіальною цілісністю:
- •Венчурний бізнес в інформаційній сфері.
- •11. Критерії оцінювання фірм інформаційного бізнесу
- •12. Визначення стратегічних потреб в інформаційних продуктах і послугах
- •13. Поняття франчайзингу та його типи
- •14. Франчайзинг в інформаційному бізнесі
- •15. Переваги та вади купівлі існуючого бізнесу
- •16. Купівля, злиття і поглинання в інформаційному бізнесі
- •17. Бiзнес-план, його функцiональнi ролi
- •18. Типи презентацій та особливості організації їх
- •19.Основні етапи підготовки презентації
- •20. Особливості проектування виробничої системи інформаційно-обчислювальної фірми
- •29. Організаційно-структурні форми управління інформаційним маркетингом
- •30. Розробка бюджету фірми. Моделювання економіки
- •1. Економіко-математичні моделі. Предмет та об’єкт вивчення дисципліни. Основні підходи до класифікації економіко-математичних моделей.
- •2. Неокласична мультиплікативна виробнича функція Кобба-Дугласа.
- •І, відповідно, гранична норма заміщення фондів працею (sl):
- •3. Основні кроки процесу створення та розбудови економіко-математичної моделі.
- •4. Модель поведінки споживача.
- •5. Модель (рівняння) Слуцького та елементи його аналізу.
- •6. Моделі поводження виробника на конкурентних ринках.
- •1. Рівновага за Курно
- •2. Рівновага та нерівновага за Стакельбергом
- •7. Модель р.Солоу та рівень капіталоозброєності праці.
- •8. Дуополія, конкурентний ринок. Стратегії Курно. Модель Курно.
- •9. Моделі рівноваги та нерівноваги за Стакельбергом.
- •10. Принципова схема міжгалузевого балансу (мгб).
- •11. Технологічна матриця – основа інформаційного забезпечення міжгалузевого балансу.
- •12. Економіко-математична модель міжгалузевого балансу.
- •13. Коефіцієнти прямих матеріальних витрат в моделі міжгалузевого балансу.
- •14. Модель Леонтьєва або модель ”витрати - випуск”
- •15. Матриця опосередкованих матеріальних витрат в моделі міжгалузевого балансу.
- •16. Коефіцієнт повних матеріальних витрат в моделі міжгалузевого балансу
- •17. Класична модель ринкової економіки
- •18. Модель Кейнса
- •19. Двофакторні виробничі функції
- •20. Модель рейтингового оцінювання економічної системи
- •21. Інтегрований показник оцінювання рейтингу економічної системи.
- •22. Моделі взаємодії споживачів і виробників.
- •23. Класична модель ринкової економіки.
- •24. Об’єднана (загальна) модель ринкової економіки.
- •1. Процес прийняття рішень: особливості та етапи.
- •2. Сутність та призначення сппр.
- •3. Історія розвитку сппр.
- •4. Класифікація сппр.
- •5. Бізнес-аналіз як основа прийняття рішень.
- •6. Етапи бізнес-аналізу.
- •7. Огляд інформаційних систем класу сппр (Business Intelligence).
- •8. Загальна характеристика сппр від компанії Oracle.
- •9. Загальна характеристика сппр від компанії sap.
- •10. Загальна характеристика сппр від компанії Microsoft.
- •11. Загальна характеристика сппр (аналітичної платформи) Deductor.
- •12. Сутність процесу консолідації даних та його етапи.
- •13. Сховище даних як джерело даних для сппр
- •14. Місце деталізованих та агрегованих даних в сховищі даних
- •15. Архітектури сховищ даних
- •16. Вітрини даних
- •17. Візуалізація даних в сппр
- •18. Види візуалізаторів даних
- •19. Візуалізатори для інтерпретації результатів аналізу.
- •20. Візуалізатори оцінки якості аналітичних моделей.
- •21. Olap-аналіз в сппр.
- •22. Data Mining: особливості та сфери застосування.
- •24. Сутність алгоритмів класифікації та їх застосування в сппр.
- •Конструювання моделі:
- •25. Скорингові моделі в банківській діяльності.
- •26. Використання дерев рішень в сппр.
- •27. Сутністьалгоритмівкластеризації та їхзастосування в сппр.
- •28. Асоціативні правила в сппр.
- •29. Кількісні показники якості асоціативних правил.
- •30. Нейронні мережі в сппр.
- •Іс в економіці
- •7. Інформаційні системи оброблення інформації в податковій системі.
- •8. Банківські інформаційні системи.
- •9. Інформаційні системи оброблення маркетингової інформації.
- •10. Економічна інформація як предмет і продукт автоматизованої обробки.
- •11. Види та властивості економічної інформації
- •12. Структура й оцінка економічної інформації.
- •19. Організація і планування робіт на стадії введення системи в дію.
- •20. Комплексне тестування та апробація інформаційної системи.
- •21. Задачі та принципи автоматизації проектування інформаційної системи.
- •22. Автоматизація розробки проектних рішень і документування проектів
- •23. Системи автоматизованого проектування
- •24.Технологія проектування іс на основі баз даних
- •25 Системи управління документами в іс
За галузево-функціональним видом діяльності;
За технологічною і територіальною цілісністю:
Дочірнє підприємство (компанія) — це юридично самостійне організаційне утворення, що здійснює комерційні операції і складає звітний баланс.. Асоційоване підприємство хоча формально є самостійним, але з різних причин залежить від головної фірми і повинне підпорядковуватися її стратегічним цілям. На відміну від дочірніх та асоційованих підприємств філія не користується юридичною та господарською самостійністю, не має власного статуту і балансу, діє від імені та за дорученням головного підприємства, має однакову з ним назву.
7) За розміром за кількістю працівників.
малі (дрібні) та середні підприємства, які становлять основу малого бізнесу.
Венчурний бізнес в інформаційній сфері.
Венчурний бізнес — сфера підприємницької діяльності, пов’язана з реалізацією ризикових проектів, ризикових інвестицій головним чином у сфері науково-технічних новинок. Фінансування беруть на себе банки, інвестиційні компанії, спеціалізовані венчурні фірми або юридично самостійні організації, зазвичай у формі товариств з обмеженою відповідальністю. Цей вид бізнесу пов’язаний з великим ризиком, тому його часто називають ризиковим.
Венчурна фірма — дрібна або середня інвестиційна фірма, зайнята науковими дослідженнями, інженерними розробками та їх кредитуванням. Вловлюючи і фінансуючи нові ідеї, венчурна фірма допомагає великим компаніям розробляти новітні напрями науково-технічного прогресу
Створення венчурної фірми передбачає наявність трьох компонентів:
ідеї нововведення (нового продукту, технології, послуги);
суспільної потреби і підприємця, готового на основі такої ідеї організувати нову фірму;
«ризикового» капіталу для фінансування цих фірм.
Звичайно процес заснування нової венчурної компанії проходить декілька етапів розвитку. Спочатку група інженерів-винахідників, розробників або вчених разом із фахівцями-керівниками засновують компанію з виробництва нового продукту або вже освоєного продукту на основі нової технології. Первинний капітал фірми — формується з їх власних коштів. Потім підключається власник венчурного капіталу, який виділяє кошти.
На наступній стадії починається випуск і просування нової продукції, орієнтованої, як правило, на конкретних замовників. Задача фірми у цей період — завоювати довіру споживачів для майбутніх замовлень.
На третій стадії відбувається відпрацювання технології з одночасним розширенням виробництва. Починається промисловий випуск продукції для широкого споживача. Фірма створює спеціальний підрозділ для збуту, формує нову організаційну структуру.
Четверта стадія — освоєння додаткових капіталовкладень, спрямована на розширення масштабів виробництва, підвищення якості продукції, створення оборотних активів, розширення ринку.
Отже, значення венчурного бізнесу полягає в тому, що він:
привів до створення нових життєздатних господарських одиниць, які впливають на всю традиційну структуру ведення наукових досліджень, і викликав структурні зміни в суспільному виробництві країн;
сприяв технічному переозброєнню традиційних галузей виробництва;
спонукав великі корпорації до вдосконалення принципів управління та організаційних структур;
змінив погляд на ніби постійну перевагу великих корпорацій в дослідницькій діяльності;
показав, що орієнтація на довгострокові цілі вимагає створення спеціальної кредитно-фінансової системи у вигляді венчурного капіталу;
збільшив зайнятість висококваліфікованих фахівців;
сприятливо вплинув на розвиток законодавчої бази з проблем підтримки наукових досліджень.