- •1. Поняття та та предмет криміналістики.
- •2. Система та завдання завдання криміналісфтики.
- •3. Зв'язок криміналістики та іншими неауками.
- •4. Поняття і сутність методів криміналістики.
- •5.. Класифікація методів криміналістики та їх види
- •6. Поняття і наукові основи криміналістичної ідентифікації.
- •7.Об'єкти, типи і види криміналістичної ідентифікації.
- •8. Стадії криміналістичної ідентифікації.
- •9.Ідентифікаційні ознаки
- •10.Криміналістична профілактика.
- •11.Зміст теорії криміналістичного прогнозування.
- •12.Поняття, завдання і джерела криміналістичної техніки.
- •15. Види та методи судово-оперативної фотозйомки.
- •16.Судово-оперативна або фіксуюча фотографія: поняття та види.
- •17. Судовий відеозапис
- •18. Поняття трасології та її значення
- •19.. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •20., Класифікація слідів
- •21. Основи дактилоскопії.
- •22. Виявлення, фіксація та вилучення слідів рук.
- •23.Сутність дактилоскопічної експертизи.
- •24. Виявлення, фіксація та вилучення слідів ніг та взуття.
- •25. Виявлення, фіксація та вилучення слідів знарядь злому та інструментів.
- •26. Поняття та способи фіксації слідів транспортних засобів.
- •28.Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів
- •29. Сліди пострілу.
- •30. Особливості огляду вогнепальної зброї
- •31.Судово-балістична експертиза: поняття, об'єкти та завдання.
- •32. Криміналістичне вибухознавство.
- •34.. Поняття документа у криміналістиці
- •35. Правила огляду документів.
18. Поняття трасології та її значення
У криміналістиці сліди, що залишаються після вчи¬нення злочину, вивчаються з метою швидшого його роз¬криття, виявлення злочинців, встановлення істини по спра¬ві. Дослідження слідів має також важливе криміналістич¬не значення, оскільки допомагає встановити знаряддя зло¬чину, отримати відомості про злочинця, визначити меха¬нізм злочинної події. Вивчення матеріально-фіксованих слідів (слідів-відображень) здійснює трасологія — кри¬міналістичне вчення про сліди.
Трасологія* — це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає матеріально-фіксовані сліди, закономірності їх утворення і розробляє прийоми, методи та науково-технічні засоби їх виявлення, фіксації, вилучення і дос¬лідження.
Трасологія базується на таких наукових положеннях:
1) об'єкти матеріального світу індивідуальні. Кожний об'єкт індивідуальний і тотожний тільки самому собі. Інди¬відуалізація об'єкта здійснюється за збігом загальних і окремих ознак;
2) за певних умов зовнішня будова одного об'єкта може відбитися на іншому. Точність відображення залежить від фізичних властивостей слідоутворюючого і слідосприйма-ючого об'єктів, механізму слідоутворення. За матеріаль¬но-фіксованими слідами можлива ідентифікація (встанов¬лення тотожності) об'єкта, який їх залишив;
3) відносна стійкість об'єктів. Об'єктами механічної контактної взаємодії можуть бути тільки тверді тіла, які мають достатньо стійкі зовнішні ознаки;
4) відбиття у сліді зовнішньої будови предмета є перет¬вореним (має вид негативу). У сліді ознаки зовнішньої бу¬дови предмета переважно мають дзеркальне відображення.
Криміналістичне значення слідів визначається існу¬ванням причинного зв'язку з подією злочину. У трасології за слідами можна встановити:
1) індивідуальну тотожність об'єкта, яким утворений слід (ідентифікувати об'єкт);
2) групову належність об'єктів (тип, клас, рід, вид, різ¬новид);
3) механізм і умови виникнення слідів, слідоутворення (вид сліду, напрямок і кут взаємодії об'єктів тощо);
4) окремі обставини злочинної події (спосіб проникнен¬ня у житло, кількість учасників події, їх анатомо-фізіоло-гічні особливості, напрямок пересування злочинців, вико¬ристання транспортних засобів, орієнтовно час вчинення злочину та ін.).
Трасологічні дослідження дозволяють вирішувати іден¬тифікаційні та діагностичні завдання.
19.. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
Вчинення багатьох злочинів супроводжується певни¬ми змінами у навколишньому оточенні. Такі зміни прийня¬то називати слідами злочину. Слід являє собою відобра¬ження злочинних дій, окремих елементів злочинного акту. У криміналістичному розумінні цінність слідів обумовлена існуючою залежністю між злочином та його відбиттям (слідами). Історично використання слідів з метою розкрит¬тя злочинів відомо з давніх часів (особливо це стосується держав Стародавнього Сходу: Індії, Китаю, Камбоджі, Японії).
У сучасній криміналістиці поняття сліду розглядаєть¬ся за кількома аспектами. У широкому розумінні, слід — це результат будь-якої матеріальної зміни первинної об¬становки внаслідок учинення злочину: матеріально-фіксо¬вані зміни одного об'єкта на інший; поява чи зникнення тих чи інших предметів, порушення первинного положен¬ня, місцезнаходження, стану різних об'єктів (наприклад, загублені злочинцем на місці події власні речі, скалки роз¬битого віконного скла). Сліди в широкому розумінні охоп¬люють: комплекси елементів, властивих певним подіям (сліди дорожньо-транспортної події, сліди пожежі тощо); зміни обстановки (поява або зникнення предметів, зміна їх місця розташування); зміна вигляду або стану предмета (зламаний замок). На сучасному етапі розвитку криміна¬лістики як сліди розглядаються: звукові сліди, запахові сліди, сліди-мікрочастки, сліди-речовини, сліди генетич¬ного коду людини.
Традиційно трасологія вивчає сліди тільки у вузькому розумінні, а саме матеріально-фіксовані відображення зо¬внішньої будови одного об'єкта на іншому (сліди-відобра-ження). Сліди-відображення виникають внаслідок взаємо¬дії двох об'єктів і мають достатньо широке розповсюджен¬ня: це сліди рук людини, ніг, взуття, зубів, транспортних засобів, знарядь та інструментів тощо. Сліди-відображен¬ня є головним предметом вивчення у трасології.
Механізм слідоутворення — це система компонентів процесу утворення слідів-відображень. Такий механізм може бути різним: слідоутворення може здійснюватися в результаті фізичних, хімічних, біологічних та інших про¬цесів. Матеріально-фіксовані сліди виникають у результа¬ті механічної контактної взаємодії двох об'єктів: один об'єкт утворює слід (той, який залишив слід) — слідоут-ворюючий об'єкт, інший — сприймає змінення (на якому утворився слід) — слгдосприймаючий. Ділянки поверхні об'єктів, якими вони стикаються під час утворення сліду, називаються контактними поверхнями, а факт взаємо¬дії — слідовим контактом. Сліди завжди залишаються на слідосприймаючих об'єктах.
Слід виникає за умови, що слідоутворюючий об'єкт є твердішим, ніж слідосприймаючий і діє з такою силою, яка зможе викликати його відбиття. Утворення слідів при вза¬ємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об'єктів .зале¬жить від низки чинників: твердості об'єктів, напрямку вза¬ємодії, розташування об'єктів, сили і характеру взаємодії.