- •1. Поняття та та предмет криміналістики.
- •2. Система та завдання завдання криміналісфтики.
- •3. Зв'язок криміналістики та іншими неауками.
- •4. Поняття і сутність методів криміналістики.
- •5.. Класифікація методів криміналістики та їх види
- •6. Поняття і наукові основи криміналістичної ідентифікації.
- •7.Об'єкти, типи і види криміналістичної ідентифікації.
- •8. Стадії криміналістичної ідентифікації.
- •9.Ідентифікаційні ознаки
- •10.Криміналістична профілактика.
- •11.Зміст теорії криміналістичного прогнозування.
- •12.Поняття, завдання і джерела криміналістичної техніки.
- •15. Види та методи судово-оперативної фотозйомки.
- •16.Судово-оперативна або фіксуюча фотографія: поняття та види.
- •17. Судовий відеозапис
- •18. Поняття трасології та її значення
- •19.. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •20., Класифікація слідів
- •21. Основи дактилоскопії.
- •22. Виявлення, фіксація та вилучення слідів рук.
- •23.Сутність дактилоскопічної експертизи.
- •24. Виявлення, фіксація та вилучення слідів ніг та взуття.
- •25. Виявлення, фіксація та вилучення слідів знарядь злому та інструментів.
- •26. Поняття та способи фіксації слідів транспортних засобів.
- •28.Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів
- •29. Сліди пострілу.
- •30. Особливості огляду вогнепальної зброї
- •31.Судово-балістична експертиза: поняття, об'єкти та завдання.
- •32. Криміналістичне вибухознавство.
- •34.. Поняття документа у криміналістиці
- •35. Правила огляду документів.
12.Поняття, завдання і джерела криміналістичної техніки.
Криміналістична техніка — це важливий розділ кри¬міналістики, який виникнув у результаті впровадження досягнень природничо-технічних наук у практику бороть¬би зі злочинністю. Методи фізики, хімії, біології, медицини та інших галузей знань пристосовувалися для виявлення слідів злочину та отримання інформації з метою кримі¬нального судочинства. Кримінальна, або поліцейська, тех¬ніка в XIX ст. заклала підґрунтя сучасної криміналістики.
Криміналістична техніка розвивається в трьох основ¬них напрямах: оперативно-слідча, науково-дослідна, про¬філактична. Кожний з напрямів передбачає розробку не тільки відповідних приладів, пристосувань, інструментів, матеріалів, а й найефективніших прийомів, методів вико¬ристання науково-технічних засобів.
До науко¬во-дослідної техніки відносяться різноманітне обладнання та апаратура, які дозволяють здійснювати дослідження в рентгенівських променях, застосовувати радіоактивні ізо¬топи, проводити люмінесцентний чи спектральний аналіз та ін.
Для ефективної реалізації науково-технічних засобів необхідно враховувати вимоги щодо їх застосування (прин¬ципи):
1) принцип законності використання науково-техніч¬ного засобу;
2) принцип етичності застосування науково-технічного засобу;
3) принцип науковості;
4) принцип безпеки науково-технічного засобу;
5) принцип цілісності об'єктів у незмінному вигляді;
6) принцип ефективності використання науково-тех¬нічного засобу.
Використання криміналістичної техніки є припусти¬мим, якщо при цьому не порушуються законні права й ін¬тереси громадян, моральні та етичні норми. Засоби і мето¬ди криміналістики повинні мати наукову основу, бути нау¬ково обґрунтованими, базуватися на вивчених об'єктивних закономірностях, а тому не можуть використовуватися в доведенні устрої і прилади, що засновані на невстановлених наукою явищах.
Отже, криміналістична техніка — це розділ криміналістики, який включає систе¬му теоретичних положень, принципів і технічних засобів і методів, що ґрунтуються на них і застосовуються для збирання, опрацювання дослідження і подання криміналістичної інформації при розслідуванні та запобіганні злочинів.
Завданнями криміналістичної техніки є; 1) розроблення технічних засобів і ме¬тодів, що забезпечують введення у процес доказування нових джерел криміналістич¬ної інформації; 2) виявлення і вилучення слідів злочину; 3) встановлення причин взає¬модії і механізму утворення слідів; 4) встановлення властивостей і станів, групової належності й тотожності об'єктів-джерел інформації; 5) обробка та використання кри¬міналістичної інформації для розкриття і запобігання злочинам; 6) розроблення прийомів і технічних засобів оцінки та подання криміналістичної інформації у правоохоронній діяльності.
Поняття «криміналістична техніка» на сучасному етапі використовується \/двох значеннях: 1) криміналістична техніка становить розділ науки криміна¬лістики; 2) криміналістичною технікою називають технічні засоби, а також їхню сукупність, прийоми їхнього використання при розслідуванні злочинів.
1) Криміналістична техніка як розділ науки - це сукупність наукових по¬ложень та рекомендацій щодо застосування природничо-наукових методів і технічних засобів при розкритті злочинів. Зрозуміло, що природничо-наукові методи та технічні засоби є тільки основою для їх модернізації стосовно до спеціальних завдань виявлення, збирання й дослідження доказів.
2) Криміналістична техніка у другому значенні - це сукупність (система) спеціальних засобів і методів (у тому числі суспільно-наукових), які викорис¬товуються для виявлення, фіксації, дослідження, оцінки та використання до¬казів при розслідуванні злочинів.
Завдання криміналістичної техніки такі:
1) конструювання технічних засобів і методе, що забезпечують введення в процес доказів нових джерел криміналістичної інформації;
2) виявлення і вилучення матеріальних слідів злочину;
3) установлення механізму утворення слідів і причин взаємодії;
4) установлення властивостей, станів, групової належності і тотожності об'єктів-джерел інформації;
5) обробка і використання криміналістичної інформації для розслідування і попередження злочинів;
6) розробка прийомів і технічних засобів оцінки і подання криміналістичної інформації в правоохоронній діяльності.
13.Науково-технічні засоби криміналістики — це прила¬ди, пристосування і матеріали, які використовуються для збирання і дослідження доказів або створення умов, що утрудняють учинення злочинів. Такі засоби можуть бути розподілені на кілька груп:
1) взяті без змін з різних технічних і природно-техніч¬них наук;
2) спеціально пристосовані для криміналістичних цілей;
3) спеціально розроблені для цілей криміналістики.
Основними формами застосування криміналістичної техніки є:
1) використання науково-технічних засобів оператив¬ними працівниками при проведенні оперативно-розшукових заходів;
2) застосування науково-технічних засобів слідчими при проведенні слідчих дій;
3) використання науково-технічних засобів спеціаліс¬тами та експертами під час відповідних досліджень;
4) застосування науково-технічних засобів учасниками судового розгляду.
Виділення таких форм використання криміналістичної техніки пов'язано із суб'єктом, що її застосовує.
Засоби криміналістичної техніки - фото-, кінокамери, відео-, звукозаписуючі пристрої - широко використовуються в попередженні злочинів та про¬філактичній діяльності органів дізнання, слідства та суду. Значну роль вони відіграють в адміністративно-профілактичній діяльності, в попередженні про¬ступків і правопорушень. На основі криміналістичної техніки розроблені різні спостережні пристрої та такі, що автоматично реєструють ознаки злочинів і правопорушень (наприклад «Фара», «Фотоінспектор», засоби охоронної сиг¬налізації). Спеціальні засоби при спробі крадіжки можуть подавати звуковий радіосигнал до пульту спостереження або відключати систему запалювання автомобіля. Телевізійні та звукові системи спостереження, спеціальні елект¬ронні замки та багато інших пристроїв розробляються не без допомоги кримі¬налістів і є засобами криміналістичної профілактики.
Методи збирання криміналістичної /нформац/7 технічними засобами по¬діляють на:
- методи «польової» криміналістики, тобто такі, що використовують слід¬чий, оперативні працівники для виявлення, фіксації та попереднього дослі¬дження матеріальних джерел інформації;
- науково-дослідні стаціонарні (лабораторні) методи, які експерти викори¬стовують у провадженні судових експертиз та попередніх досліджень за зав¬даннями слідчого, суду або органу дізнання.
До методів «польової» криміналістики відносять судово-фотографічні (панорамний, масштабний, сигналетичний, репродукційний, стереоскопічний, великомасштабний, мікроскопічний, вимірювальний), а також методи копію¬вання й моделювання слідів тощо.
Науково-дослідні методи - це фізичні, хімічні, біологічні, математичні, кі¬бернетичні тощо. Вони, як правило, потребують стаціонарних лабораторних експертних досліджень (наприклад, спектральний аналіз, хроматографія, електронна мікроскопія, рентгенографія та інші).
Основні засоби, які використовуються в криміналістичній техніці:
а) науково-технічні;
б) техніко-криміналістичні;
в) криміналістична техніка.
За галуззю наукового знання їх можна розділити на загальні і спеціальні. Загальні - це технічні засоби, запозичені з інших галузей науки і техніки, що застосовуються без будь-яких змін і вдосконалень. Наприклад, використання транспортних засобів, різних інструментів (слюсарних, столярних і т. ін.), за¬собів стільникового, провідникового і радіозв'язку, фотокінотехніки, засобів відео- і звукозапису, голографії мікроскопічної техніки, рентгенотехніки, дже¬рел ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання. Це - технічні за¬соби загального призначення, їх не можна віднести до криміналістичних засо¬бів, тому що вони використовуються в різних науках. До спеціальних відно¬сять засоби, що є інструментами пізнання для будь-якої одної галузі знання чи техніки. Для науки криміналістики - це спеціально розроблені прилади, пристрої і пристосування, призначені для виявлення, фіксації і дослідження джерел криміналістичної інформації в доказах у кримінальних і цивільних справах. До таких засобів можна віднести йодні трубки, магнітні пензлі, прилади для композиції суб'єктивних портретів, метричні лінійні масштаби-ру-летки і т. ін.
Спеціальні технічні засоби, як правило, це прилади, виготовлені тільки для вирішення криміналістичних завдань, чи прилади і засоби загального призначення, в які внесені певні зміни, внаслідок яких прилади набули нових функцій, що відповідають завданням криміналістики. Аналогічна системати¬зація поділяється багатьма вченими (М. О. Селіванов, В. Я. Колдін).
14.Судова фотографія та відеозапис: поняття, етапи їх розвитку та значення в судовій та слідчій практиці.
Застосування судової фотографії при проведенні слід¬чих дій передбачено кримінально-процесуальним законо¬давством. Так, відповідно до ст. 191 КПК слідчий під час огляду місця події в необхідних випадках проводить фото¬графічну зйомку. У ст. 79 КПК зазначено, що речові дока¬зи повинні бути по можливості сфотографовані.
Судова фотографія — це галузь криміналістичної техніки, яка розробляє фотографічні засоби, прийоми і методи виявлення, фіксації і дослідження доказів. Зміст судової фотографії становлять наукові положення і прак¬тичні рекомендації щодо використання фотографії в роз-слідуванні злочинів. Використання фотографічної зйомки в розслідуванні злочинів зумовлено такими чинниками:
1) дозволяє з великою точністю зафіксувати об'єкт, йо¬го стан, ознаки;
2) забезпечує швидку фіксацію тих чи інших об'єктів;
3) дає адекватне уявлення про зображений на фото¬знімку об'єкт; фотографічне зображення має властивість наочності й документальності;
4) існує можливість одержання слабковидимих і неви¬димих деталей, слідів, ознак.
Результати фотозйомки успішно використовуються при розслідуванні різних видів злочинів, під час провадження різноманітних слідчих дій (огляду місця події, слідчого огля¬ду документів, обшуку, пред'явлення для впізнання, відтво¬рення обстановки і обставин події та ін.), у експертних до¬слідженнях, в оперативно-розшуковій діяльності. Фотографічний метод фіксації не порушує стану матеріальних об'єк¬тів або слідів. У деяких випадках фотографічна зйомка може заповнити прогалини в описі фактів у протоколах слідчого огляду, виявити слабковидимі або невидимі деталі чи ознаки об'єкта. Ілюстративність і наочність фотографії дозволяють застосовувати її в попередженні злочинів, у розшуку осіб, які зникли безвісті, та злочинців.