1) Номінальна, або шкала найменувань;

2) Рангова, або порядкова;

3) Інтервальна, або власне вимірювальна.

Номінальна шкала - це шкала, в якій цифрами відмічається приналежність конкретного індивіда до якогось класу (групи). Найчастіше зустрічаються дихотомічні шкали, тобто шкали типу "+" - "-" чи "1" - "0". Наприклад: "1" -чоловіча стать, "0" - жіноча; або "+" - у діагностованого наявна дана реакція, "-" - відсутня.

Рангова шкала - це приписування кожному членові групи порядкового (рангового) місця в групі на основі вираженості якоїсь психологічної (чи непсихологічної) особливості. Наприклад: ранг за ростом, за інтелектом, успішністю навчання, вихованістю тощо.

Інтервальна шкала - це шкала у тестових одиницях: балах, секундах, сантимеграх, грамах тощо.

В залежності від типу вимірювальних шкал використовуються ті чи інші статистичні методи (формули).

4. Способи представлення даних. Таблиця. Числове представлення. Графічні способи представлення

Таблиці результатів

Першим кроком статистичної обробки психодіагностичних результатів є побудова Зведеної таблиці результатів, в яку вносяться всі отримані експериментальні (діаностичні) дані. Зведена таблиця є основою для усіх подальших математичних розрахунків. У дипломних та курсових досліденнях Зведена таблиця результатів подається як перший із статистичтичних додатків. Рядок таблиці - це дані одного й того ж діагностованого. Кількість рядків залежать від кількості усіх діагностованих. У колонках представляються як психологічні, так і непсихологічні показники, зокрема так звані паспортні дані: вік, стать, рід занять тощо. У колонках можуть бути представлені як сумарні психодіагностичнІ параметри, вираховані відповідно до тестового ключа, так і одиничні заміри - відповіді на запитання анкети, конкретні типи поведінки діагностованого, зафіксовані у ході спостереження, особливості його малюнка (при малюнкових методиках), оцінки експертів тощо - психодіагностичнІ ознаки

Таблиця результатів є не лише відправним пункктом для підрахунків, але й формою представлення отриманих діагностичних даних. Окрім статистичних таблиць, результати можуть бути представленими у формі діаграм, графіків, точками в системі координатного простору, структурними схемами {графами), формулами тощо.

Найпоширенішою формою представлення результатів є цифрове представлення. Сюди відносяться: середній показник, похибка середнього, дисперсія, стандартний відхил, асиметрія, ексцес, максимальне та мінімальне значення, розмах, коефіієнт варіації , модальне начення, медіана.

Формули для їх вирахування:

Графічні методи представлення даних:

• Діаграми

• Графіки

• Графи(соціограма) кореляційна плеяда (графічне зображення взаємозв’язків)

5. Основи кореляційного аналізу

Коефіцієнт кореляції - це статистичний показник взаємозв'язку. Взаємозв'язок між психологічними (чи не психологічними) параметрами значить, що у тих діагностованих, у кого низькі показники з одного параметру (наприклад, інтелекту), низькі показники і з іншого парметру (наприклад, успішності навчання), середнім показникам з одного параметру відповідають середні іншого, а високим – високі. Це, коли взаємозв'язок (коефіцієнт кореляції) — позитивний, тобто має знак "+". При негативному взаємозв'язку низьким показникам одного параметру відповідають високі показники Іншого, високим першого - низькі іншого, а середнім - середні. Негативний взаємозв'язок ще називають оберненим, зворотнім.

Коефіцієнт кореляції не може бути меншим за -1 чи більшим за +1. Оцінюють коефіцієнт кореляції здебільшого за шкалою, приведеною в Таблиці 4. Більш точна оцінка коефіцієнта кореляції здійснюється за статистичними таблицями, які відображають залежність рівня значущості коефіцієнта кореляції від обсягу вибірки дослідження

Коефіцієнт кореляції вираховують для знаходження взаємозв'язку між двома параметрами, хоча може вираховуватись і так званий множинний коефіцієнт кореляції- між трьома та більше парамегрів.

Використання того чи іншого коефіцієнта кореляції залежить від типу вимірювальної шкали.

Коефіцієнт кореляції Пірсона, коли шкали є інтервальними чи ранговими; Спірмена, коли обидві шкали є ранговими, r tet, r юла, коли обидва параметри представлені дихотомічними шкалами, Точково-бісеріальний коефіцієнт кореляції- г_рЬ використовується у тих випадках, коли один параметр представлений у дихотомічній шкалі, а інший - у ранговій чи інтервальній. Такі випадки мають місце, по-перше, при потребі встановити взаємозв'язок між статтю (участю у тренінгові, корекційній чи розвиваючій роботі) та якоюсь психологічною властивістю та, по-друге, при вирахуванні дискримінативності пункту тесту. При вирахуванні дискримінативності тестового завдання (пункту тесту) корелюються відповіді на дане завдання (запитання) та сумарний показник відповідної шкали тесту. Регресійннй аналіз. У ряді випадків психологу доводиться здійснювати передбачення (прогноз) одних особливостей на основі інших. Наприклад, здійснити прогноз успішності навчання на основі продіагностованих інтелектуальних (мотиваційних чи інших) особливостей, чи на основі діагностики здібностей здійснити прогноз успішності професійної діяльності і т.п. Такий прогноз можна здійснити через рівняння регресії, то для лінійної залежності має вигляд у = ах + Ь. де у - прогнозований параметр (залежна змінна), х - діагностичний параметр, на основі якого здійснюється прогноз (незалежна змінна), а і Ь - показники регресії.