Порушення (руйнування, деградація) грунтів

Порушення (руйнування) ґрунтів — складний комплекс антропогенних і природних процесів зміни фізико-хімічних і механічних характеристик ґрунту. Як правило, першою причиною порушення ґрунтів е процеси, ініційовані діяльністю людини (це, наприклад, механічна обробка ґрунтів, трансформація шарів землі в будівництві, переущільнення ґрунтів унаслідок діяльності транспорту, випасання худоби, зрошення або інші зміни режиму ґрунтових і поверхневих вод, забруднення ґрунтів та ін.). Результати цих первинних змін можуть багаторазово посилюватися під впливом природних чинників, наприклад, вітру, дощових потоків тощо. Тобто грунт — дуже складна і вразлива система, що формувалася протягом століть, але може бути зруйнована шляхом неправильних дій людини за лічені роки, місяці і навіть дні

Деградація ґрунтів — погіршення корисних властивостей та родючості ґрунту внаслідок впливу природних чи антропогенних факторівП].

«Деградація земель» означає зниження чи втрату біологічної і економічної продуктивності і складної структури орних земель, що зволожуються дощем, зрошуваних орних земель чи пасовищ, лісів і лісистих ділянок у посушливих, напівзасушливих і сухих субгумідних районах у результаті землекористування чи дії одного чи кількох процесів, у тому числі пов'язаних з діяльністю людини і структурами розселення, таких, як:

вітрова чи водна ерозія грунтів:

погіршення фізичних, хімічних і біологічних чи економічних властивостей ґрунтів; та

довготермінова втрата природного рослинного покриву.

Конвенція Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці

До деградованих земель відносяться:

земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;

земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші

При всіх способах землекористування найбільшої шкоди сільському господарству завдає ерозія ґрунтів. Неправильне землекористування посилює дію еродувальних факторів. Ерозія ґрунтів відбувається на всіх континентах світу.

Залежно від характеру й тривалості процесів руйнування верхніх шарів ґрунту та материнської породи розрізняють геологічну ерозію і ерозію прискорену. Остання часто посилюється в зв'язку з господарською діяльністю людини.

Природні умови та природні ресурси, Класифікація природних ресурсів

Природні ресурси — це тіла і сили природи, що використовуються або можуть бути використані як засоби виробництва і предмети споживання для задоволення - матеріальних та духовних потреб суспільства, підвищення якості життя людей.

Природні умови — це тіла і сили природи, які мають істотне значення для життя і діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у виробничій і невиробничій діяльності людей.

Природні ресурси не можуть існувати і використовуватись поза природними умовами і такий поділ є певною мірою умовним. Природні ресурси є матеріальною базою виробництва, постійно споживаються ним і вимагають свого повного відновлення у натуральній формі. Тому важливим завданням економістів є складання балансу між господарськими потребами суспільства і природними можливостями їх задоволення.

В науці існують різні підходи до класифікації природних ресурсів з урахуванням їх відмінностей і належності до тих чи інших компонентів та сил природи)

Оскільки природні ресурси є компонентами природи, вони можуть класифікуватися за належністю до того чи іншого класу або явищ природи. За цією ознакою виділяють наступні групи природних ресурсів: мінеральні, земельні, водні, лісові, фауністичні, рекреаційні, кліматичні.

Природні ресурси поділяються:

1. За територіальною належністю: світові (глобальні); національні

2. За вичерпністю

вичерпні (ресурси, які при їх видобутку і використанні не відтворюються природою чи відтворювальні терміни значно більші, порівняно із швидкістю їх використання)

відновлювані (грунт, рослинний і тваринний світ)

не відновлювані (багатства надр) невичерпні (водні, ресурси атмосферного повітря)

3) За поновленням поновлювані

частково поновлювані, чи ті, що залучаються у повторному використанні (сировинні)

не поновлювані (горючі копалини)

4. За напрямом використання паливно-енергетичні, мінерально-сировинні, продовольчі, територіальні

5. За рівнем вивченості прогнозні

виявлені детально вивчені

6) За можливістю використання недоступні,

резервні,

можливі для використання, ті, що використовуються

7. За характером використання одноцільового (сировинні), багатоцільового (лісові, водні)

8. За якістю

кожен вид природних ресурсів поділяється за: класами типами групами

9) За впливом виробництва зазнають шкідливого впливу, зазнають незначного впливу, не зазнають впливу

10)3а можливістю залучення до господарського обігу:

можливі для експлуатації ресурси верхньої оболонки землі і енергія сонця

потенційні — ресурси космосу і морських глибин