Основні показники охорони атмосферного повітря та поводження з небезпечними відходами

	ВВП		Шкідливі викиди в атмосферне повітря, тис.т
			Всього		у тому числі
					стаціонарними джерелами		пересувними джерелами*
	відсотків до попереднього року	млн.**	відсотків до попереднього року	тис. т.	відсотків до попереднього року	тис. т.	відсотків до попереднього року	тис. т.
1990	…	167	…	15549,4	…	9439,1	…	6110,3
1991	91,3	229	92,1	14315,4	93	8774,6	90,7	5540,8
1992	90,1	5033	85,7	12269,7	98,4	8632,9	65,6	3636,8
1993	85,8	148273	81,6	10015	84,6	7308,3	74,4	2706,7
1994	77,1	1203769	83,3	8347,4	84,8	6201,4	79,3	2146
1995	87,8	5451642	89,6	7483,5	91,7	5687	83,7	1796,5
1996	90,0	81519	84,7	6342,3	83,8	4763,8	87,9	1578,5
1997	97,0	93365	94,1	5966,2	95,1	4533,2	90,8	1433
1998	98,1	102593	101,2	6040,8	91,7	4156,3	131,5	1884,5
1999	99,8	130442	96,9	5853,4	98,8	4106,4	92,7	1747
2000	105,9	170070	100,9	5908,6	96,4	3959,4	111,6	1949,2
2001	109,2	204190	102,4	6049,5	102,4	4054,8	102,3	1994,7
2002	105,2	225810	100,9	6101,9	100,5	4075	101,6	2026,9
2003	109,6	267344	101,5	6191,3	100,3	4087,8	103,8	2103,5
2004	112,1	345113	102,2	6325,9	101,6	4151,9	103,4	2174
2005	102,7	354431	104,6	6615,6	107,5	4464,1	99,0	2151,5
2006	107,1	379595	106,2	7027,6	108,0	4822,2	102,5	2205,4

Інформація Держкомстату України

* За 1990- 2003рр. відображаються дані по автомобільному транспорту, починаючи з 2004р. – по автомобільному, залізничному, авіаційному та водному транспорту.

** 19901995рр. розрахунок ВВП проводиться в млрд. крб., починаючи з 1996 р. розрахунок проводиться в млн. грн.

Прослідкувавши динаміку шкідливих викидів в атмосферне повітря в державі, починаючи з 1992 року і по теперішній час, можна констатувати факт їх зменшення аж до 1999 р. – коли в Україні вперше за роки незалежності відбулися позитивні зрушення в економіці. З 2000 р. обсяги шкідливих викидів починають невпинно зростати і в 2006 р., порівняно з 2000 р.– роком позитивних змін в економіці, вони зросли в 1,2 рази, хоча, порівняно з 1990 р., є меншими в 2,2 рази. Далі прослідкуємо за одним з головних макроекономічних показників країни – обсягом ВВП за відповідний період. Спостерігаємо таку ж саму динаміку: обсяги ВВП стрімко падають до 1994 р., потім їх падіння уповільнюється, однак продовжується до 1999 р. З 2000 р. обсяг ВВП зростає і дана тенденція продовжується по сьогоднішній день. Динаміку обох показників чітко видно на рис. 1.

Рис. 1. Динаміка шкідливих викидів в атмосферне повітря і обсягів ВВП за 19902006 рр.

Економіці України притаманна висока питома вага ресурсномістких та енергоємних технологій (табл. 2), впровадження та нарощування яких здійснювалося найбільш "дешевим" способом – без будівництва відповідних очисних споруд. Це було можливим за відсутності ефективно діючих правових, адміністративних та економічних механізмів природокористування та без урахування вимог охорони довкілля.

Таблиця 2

Викиди шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення

за видами економічної діяльності в 2006 р.

	Кількість підприємств, які мали викиди, од.	Обсяги викидів			Викиди в середньому на одне підпри-ємство, т
		тис.т	у % до 2005р.	у % до підсумку
Всі види економічної діяльності	10973	4790,4	107,3	100,0	436,6
добувна промисловість	487	1035,1	100,4	21,6	2125,5
переробна промисловість	4498	1692,8	99,4	35,3	376,3
виробництво коксу, продуктів нафто- перероблення та ядерних матеріалів	52	99,8	79,9	2,1	1919,2
металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів	378	1303,8	101,1	27,2	3449,2
виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	754	1710,2	117,1	35,7	2268,2
транспорт	1170	199,3	124,2	4,2	170,3

Інформація Держкомстату України

З таблиці 2 ми бачимо, що кількість підприємств, які мали викиди, становить 10973 одиниці. Серед них велику питому частку займають підприємства добувної та переробної промисловості, на яких в Україні виробляється близько 70 % валового продукту.

Металургійна промисловість, що включає чорну та кольорову металургію, коксове та прокатне виробництво, а також суміжні допоміжні об'єкти і процеси, є однією з найбільш забруднюючих галузей промисловості, викиди якої від стаціонарних джерел забруднення досягають 38% від загальної кількості забруднюючих речовин.

Вплив підприємств нафтохімічного комплексу на стан навколишнього природного середовища характеризується викидами в атмосферу вуглеводнів, сірчаної кислоти, сірковуглецю, ртуті, фтористих та інших шкідливих сполук.

Серед промислових об'єктів одним з основних забруднювачів атмосферного повітря є підприємства теплоенергетики (близько 30% усіх шкідливих викидів в атмосферу від стаціонарних джерел).

У галузі екології в тепловій енергетиці домінують дві найважливіші проблеми: забруднення атмосферного повітря і забруднення земель через накопичення значної кількості відходів (золи, шлаків, пилу).

В таблиці 3 наведено дані щодо викиду шкідливих речовин в атмосферу в 2006 р. за регіонами. Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території країни склала 7,9 т шкідливих речовин, а на душу населення – 101,8 кг. Проте, в окремих регіонах ці показники значно перевищили середній рівень по країні. Зокрема, у Донецькій області обсяги викидів у розрахунку на 1 кв.км були більшими у 7,8 раза, Дніпропетровській –у 4,4, Луганській – у 2,5, Івано-Франківській – у 2,4, Запорізькій області – у 1,2 рази більше. Підприємствами м. Києва у розрахунку на 1 км² території було викинуто 31,6 т забруднювальних речовин, що перевищило середній показник по країні у 4 рази.

Обсяг викидів забруднювальних речовин підприємств ДонецькоПридніпровського регіону становить близько 81 % від загального обсягу по країні. Таким чином, найнапруженіша екологічна ситуація склалася в регіоні, де досягнуті найвищі показники в розвитку економіки. Звідси робимо висновок, що зростання економіки в Україні відбувається, в основному, за рахунок виробництв, які є найбільшими джерелами шкідливих викидів в атмосферу.

Таблиця 3