- •Основні положення закону України "Про охорону праці"
- •Основні завдання служби охорони праці.
- •3. Види інструктажів з охорони праці.
- •4. Основні норамтивні акти про охорону праці.
- •5. Основні поняття з охорони праці, їх терміни поняття.
- •6. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
- •Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, їх основні обов'язки і права
- •Дехтерук о.
- •8. Спринклерні установки, їх види, будова та принцип дії.
- •9. Дренчерні установки, їх будова і принцип дії
- •10. Розслідування та облік аварій на об’єктах господарювання.
- •12. Система засобів та заходів безпечної експлуатації електроустановок.
- •14. Професійні захворювання повязані з трудовою діяльністю.
- •15. Призначення і види первиних засобів пожежегасіння.
- •18. Методи радіометричного і дозиметричного контролю та вимірювання радіаційної небезпеки.
- •19. Особливості впливу іонізуючого випромінення на організм людини
- •20. Заходи та засоби захисту від іонізуючого випромінювання
- •21. Основні вимоги до протипожежних перешкод
- •23. Причини та наслідки ураження електричним струмом.
- •24. Засоби індивідуального захисту від враження електричним струмом.
- •25. Методи вимірювання штучної освітленості.
- •27. Лазерне випромінювання та його вплив на організм людини
- •29. Спецодяг та його види.
- •30. Профілактика травматизму на робочому місці.
14. Професійні захворювання повязані з трудовою діяльністю.
Професійна захворюваність акумулює категорію хвороб, які виникають внаслідок впливу на організм людини несприятливих факторів виробничого середовища, а також самого трудового процесу.
До професійних хвороб належать насамперед хвороби, що виникають внаслідок безпосередньої дії на людей виробничих шкідливих факторів, а також ті, що за певних виробничих умов розвиваються значно частіше, ніж звичайно. Найпоширенішими професійними чинниками, які впливають на організм робітників сільського господарства є:
- хімічні речовини, що широко використовуються для захисту рослин від шкідників та захворювань;
- вібрація та шум, пил рослинного й тваринного походження;
- перенапруження окремих органів і систем, що виникає у відповідь на тривале навантаження на одні і ті самі нервово-м'язові групи;
- біологічні чинники ( мікроорганізми)- збудники заразних хвороб, що передаються від тварини людині.
У разі тривалої дії на організм високих концентрацій пилу можуть розвинутися хвороби легенів і дихальних шляхів; під впливом високих рівнів вібрації, виникає вібраційна хвороба, внаслідок дії шуму - захворювання органів слуху - неврит, хімічних речовин - отруєння.
До професійних хвороб, які в умовах виробництва зустрічаються частіше, ніж звичайно, належать бруцельоз, сибірка, сап, ящур та інші, що передаються людям від тварин; бронхіальна астма, хвороби шкіри
(дерматози, екземи), хронічні захворювання нервово-м'язового апарату тощо. Як відомо, ці хвороби можуть бути і непрофесійними.
Розрізняють гострі і хронічні професійні захворювання та отруєння. Хвороби, зумовлені тривалим, протягом багатьох років, вдиханням невеликих концентрацій пари хімічних речовин, пилу, газів, впливом на організм вібрації і шуму, як правило, мають хронічний характер і виникають поступово - через 10-15 і більше років роботи в несприятливих умовах. Наприклад, вібраційна хвороба розвивається за 15-20 і більше років у разі нехтування гігієнічними рекомендаціями.
Шкідлива дія виробничих чинників на організм людини посилюється при поєднанні їх з так званими супутніми несприятливими умовами праці і побуту, під якими розуміють увесь комплекс негативних соціально-економічних умов. До них насамперед належать шкідливі звички - вживання алкогольних напоїв, куріння, неправильна організація відпочинку, нераціональне харчування тощо.
Важливу роль у профілактиці професійних хвороб відіграє правильна організація відпочинку трудівників під час і після роботи, в тому числі й у вихідні дні.
Професійні шкідливості можна розділити на три групи:
1. Шкідливості, що пов'язані з неправильною організацією праці (надмірне напруження нервової системи; тривале вимушене положення тіла; надмірне напруження рухового апарату та окремих органів чуття; нераціональний режим праці).
2. Шкідливості, що пов'язані з виробничим процесом та умовами навколишнього середовища, яке оточує робітника під час його трудової діяльності (несприятливі мікрокліматичні умови; інтенсивне променеве тепло; підвищений чи знижений тиск повітря; радіоактивне випромінювання; надмірний шум; підвищений вміст у повітрі пилу тощо).
3. Шкідливості, пов'язані з обставинами праці. Вони не є специфічними і зустрічаються на будь-якому виробництві (недостатні вентиляція, освітлення, площа, кубатура приміщення тощо).
У ряді випадків професійні шкідливості відіграють вирішальну роль у виникненні патологічного процесу в організмі. Так, у працівників, які вдихають пил, що містить двоокис кремнію, може розвинутись силікоз; у працівників, які зазнають дії пилу свинцю, може виникнути свинцеве отруєння; у працівників, які під час роботи часто повторюють дрібні рухи, можуть з'явитись координаційні неврози, тощо. Хвороби, в основі яких лежить виключно чи переважно професійний фактор, називають професійними. Але значно частіше вплив професійних факторів проявляється у зниженні опірності організму до захворювань, у зниженні працездатності.
Тоюнда М.