13.4 Облік резервного капіталу (рах. 43)

Резервний капітал не реєструється підприємством і може утворюватися за рахунок фінансового результату підприємства і додаткового капіталу. Призначення резервного капіталу полягає в тому щоб створити певний фінансовий резерв для погашення можливих збитків у майбутньому або використання на покриття непередбчених витрат та сплати боргів при ліквідації підприємства. Для обліку резервного капіталу призначений рахунок 43 “Резервний капітал” у дебет якого записується використання а в кредит – створення резерву. Для створення оптимального варіанту у бухгалтерському обліку формування резервного капіталу відображається нарахуваннями за кредитом рахунка 43.

Наприклад: зроблено відрахування в резервний капітал від чистого прибутку в розмірі 8%. За 2005 р. прибуток склав 4 216 854 грн. Відрахування за розрахунком становлять: 4216854*8/100=337 348 грн.

На суму відрахувань від прибутку робиться запис :

Д 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”

К 43 “Резервний капітал” – 337348 грн.

Використання додаткового капіталу на поповнення резервного відображається записом:

Д 42 “Додатковий капітал”;

К 43 “Резервний капітал”.

Крім двох зазначених джерел формування резервного фонду, інших немає. Кошти резервного капіталу можуть використову­ватися тільки у двох випадках:

1. на поповнення статутного капіталу, якщо з нього були зроблені вилучення методом викупу акцій та нарахованих дивідендів за відсутності прибутків;

2. на покриття збитків.

У випадках, коли нараховуються дивіденди за відсутності прибутків з резервного капіталу необхідно складати дві проводки. Перший запис робиться на суму нарахованих дивідендів за рахунок статутного капіталу:

Д 40 “Статутний капітал”;

К 67 “Розрахунки з учасниками”.

Друга проводка - на поповнення статутного капіталу, який зменшився на суму нарахованих дивідендів:

Д 43 “Резервний капітал”;

К 40 “Статутний капітал”.

Синтетичний облік резервного капіталу (кредит рахунка 43) ведеться в журналі 7, аналітичний облік – в оборотній відомості довільної форми за видами та напрямами його використання.

13.5 Облік вилученого та неоплаченого капіталу (рах. 45,46)

Не зважаючи на те, що статутний капітал є величиною, яка повинна бути незмінною і дорівнювати сумі, зафіксованій у статуті, на практиці досить часто бувають випадки, коли частина капіталу вилучається (викуповується в акціонерів раніше реалізовані акції з метою їх перепродажу або анулювання, повер­таються вклади засновникам, які вибувають з акціонерного товариства, повертаються паї тощо).

У зв’язку з тим, що безпосередньо не можна зменшувати розміру статутного капіталу, у цих, випадках використо­вується регулюючий рахунок 45 “Вилучений капітал” із субрахунками:

451 “Вилучені акції”;

452 “Вилучені вклади і паї”;

453 “Інший вилучений капітал”.

Викуп акцій та повернення вкладів, паїв чи інших внесків засновникам, які вибули, погашається за рахунок раніше внесеного ними статутного капіталу. Погашення здійснюється грошима, цінними паперами, майном на суму, що зафіксована у боргових зобов’язаннях.

Викуп акцій оформляється записами:

Д 451 “Вилучені акції” (за номінальною вартістю);

К 30 “Каса” або 31 “Рахунки в банках”.

Повернення паїв і вкладів може здійснюватися у грошовій формі, погашенням векселями, облігаціями чи поверненням часток капіталу, які були внесені у вигляді позик.

При цьому можуть складатися записи:

Д 452 “Вилучені вклади і паї”;

К 30 “Каса” або 31 “Рахунки в банках” (розрахунки грошима);

К 34 “Короткострокові векселі отримані” (розрахунки вексе­лями);

К 50 “Довгострокові позики»

К 52 “Довгострокові зобов’язання за облігаціями”;

К 62 “Короткострокові векселі видані”.

Неоплачений капітал характеризує заборгованість акціонерів за їх вкладами і паями у статутному капіталі. Для обліку такої заборгованості використовується рахунок 46 “Неоплачений капітал”.

У дебеті рахунка 46 відображається заборгованість засновників господарського товариства та акціонерів за внесками і вкладами, а в кредиті - погашення заборгованості у статутному капіталі.

Операції, пов’язані з внесками і вкладами засновників та акціонерів, відображаються так:

Д 46 “Неоплачений капітал” (зменшення заборгованості);

К 30 “Каса”(повернення частки у статутному капіталі заснов­никам, які вибули);

К 31 “Рахунки в банках” (перераховано повернуті частки через банк);

К 40 “Статутний капітал” (анульовано частину акцій);

К 42 “Додатковий капітал” (вилучено зі статутного фонду до­датковий капітал);

К 45 “Вилучений капітал” (повернення вкладів і паїв юридич­ним і фізичним особам).

Погашення заборгованості за вкладами до статутного капіталу відображається з кредита рахунка 46 “Неоплачений капітал” у дебет рахунків:

• необоротних активів (10, 11, 12, 14, 15) - на внесення майна довгострокового користування;

• запасів (20, 21, 22, 28) - внесення матеріальних цінностей;

• грошових коштів (30, 31, 34, 35) - гроші та цінні папери;

• 42 “Додатковий капітал” — зменшення заборгованості на суму додаткового капіталу, внесеного акціонерами;

• позики банку (50, 60) - внесення часток наданням кредитів;

• цінні папери довгострокові (51, 52, 62) - векселі та облігації;

• 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками” - перезарахування заборгованості;

• 66 “Розрахунки з оплати праці” - за рахунок заробітної плати;

• 67 “Розрахунки з учасниками” - за рахунок нарахованих дивідендів;

Як видно, погашення заборгованості може покриватися будь-якими активами або зобов’язаннями, що розширює можли­вості для створення акціонерних товариств чи підприємств інших організаційних форм. Основною вимогою при утворенні такої заборгованості є її погашення протягом року.

Синтетичний облік вилученого і неоплаченого капіталу ведеться в журналі 7 (за кредитом рахунків 45 і 46), аналітичний облік - у відомості чи книгах обліку довільної форми з відображенням сальдо на початок місяця, дебетового і кредитового обороту і сальдо на кінець місяця.

Облік вилученого капіталу ведеться за видами акцій, вкладів і паїв та особами (юридичними і фізичними).

Неоплачений капітал обліковується за видами розміщених акцій, за кожним акціонером і засновником.

Треба звернути увагу на те, що рахунки класу 4 - капіталу, кореспондують, в основному, між собою та рахунками класу 3 - грошовими коштами та цінними паперами, і лише через рахунок 46 “Неоплачений капітал” здійснюється зв’язок з іншими рахун­ками класу 1, 2, 3, 5 і 6. Разом із тим через рахунок 46 переважно є доступ до рахунка 40 “Статутний капітал”.

Отже, правильне і раціональне ведення цього рахунка має принципове значення для забезпечення інформації про власний капітал та його зміни. Доцільно на цю ділянку призначити досвідченого працівника бухгалтерії, який добре розбирається у фінансових проблемах та бухгалтерському обліку.

18