Собівартість внутрішнього виправного браку включає:

• вартість сировини, матеріалів і напівфабрикатів, витрачених на усунення дефектів продукції;

• витрати на оплату праці робітників, нараховану за виправлення браку;

• відрахування на соціальні заходи від нарахованої заробітної плати згідно з чинним законодавством.

Загальновиробничі витрати включаються до собівартості технічно неминучого браку пропорційно до суми основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), за нормативним співвідношенням, обчисленим під час визначення кошторисних (нормативних) ставок.

Якщо брак є невиправним (кінцевим), необхідно виділити з суми загальних витрат виробництва частку, яка припадає на забраковані та вилучені вироби, і списати її з рахунку 23 “Виробництво” за статтями витрат (матеріали, заробітна плата, загальновиробничі витрати) на рахунок 24 “Брак у виробництві”.

Бракована продукція не відображається в складі незавершеного виробництва. Проте, в індивідуальному та дрібносерійному виробництвах, де втрати відносяться на уточнення замовлення, за яким визначено брак, зазначені втрати включаються до замовлення, як незавершені виробництвом у звітному періоді, та повинні бути відображені у складі незавершеного виробництва.

Втрати від браку можуть бути відшкодовані винними особами. У разі виправного браку з винуватців стягується вартість виправлення, а при невиправному (кінцевому) браку - вартість матеріалів (за вирахуванням відходів), сума основної заробітної плати, виключаючи вартість браку за ціною лому.

Синтетичний облік браку у виробництві ведеться в Журналі 5 (5А).

13