2.1. Концепція видавничого продукту

Знання специфіки друкованої продукції є невід’ємною складовою фахової освіти, редакторів видавництв, дизайнерів-художників, менеджерів, маркетологів книжкової торгівлі, бібліотечних працівників [14, 27 С.].

Концепція (лат. conceptio – розуміння) – система поглядів на ті чи інші явища, процеси; спосіб розуміння, трактування певних явищ, подій; засаднича ідея певної теорії. Вживається цей термін також у філософії.

Концепція (лат. conceptio – сприйняття) – система понять про ті чи інші явища, процеси; спосіб розуміння, тлумачення якихось явищ, подій; основна ідея будь-якої теорії. Термін "К." вживають також для позначення головного задуму в науковій, художній, політичній та інших видах діяльності людини". У філософії, логіці (а крім них можна згадати вживання терміна "концепт" у семантиці) поняття "концепція" термінологізувалося вже кілька десятиліть тому. Отже, теорії видавничої справи та журналістикознавству вже не дістанеться пальма першості за внесення терміна до поняттєво-категоріальних апаратів.

Досвід інших наук, звісно, не можна переймати буквально, та й не слід. Бо теорія видавничої справи та журналістикознавство мають надто конкретний і специфічний об'єкт – друковану продукцію. Без аналізу як етимології лексеми "концепція", так і подальших трансформацій етимологічного значення тут не обійтися. Слово "концепція", як відомо, латинського походження. Тому подається низка однокореневих слів, цікавих нам з огляду на з'ясування семантичних особливостей даного словотвірного гнізда:

А тепер кілька коротких суджень із приводу найважливіших компонентів значень у визначеннях наведених слів. По-перше, впадає в око те, що у багатьох них фігурує ідея започаткування. Концепція видається як задум, що пов'язаний із конструюванням видання та його підготовкою до друку. По-друге, слово conceptio несе ідею системи та системності. По-третє, привертає увагу такий нюанс значення слова conceptivus, як "встановлюваний за особливим порядком". Тобто концепція є організуючим чинником, а редагування розглядається як приведення тексту у відповідність із нормами, тобто організацією [25, 256 С.]. Характерно у цьому ж плані, що третім елементарним смислом conceptio є "формулюванням юридичних актів" – концепція має ще й конотацію законності та законотворчості. По-четверте, за другим елементарним смислом conceptio – "резервуар, сховище", а це наводить на думку про здатність концепції зберігати засадничі положення "замислу, вигадки". Звісно, протягом багатьох століть значеннєве поле слова "концепція" не залишалося незмінним. І в сучасних мовах, у тому числі й українській, слово "концепція", за тлумачними словниками здебільшого означає множину певних ідей, положень, поглядів.

Якщо говорити про концепцію такого видавничого продукту як серії рекламних видань, то вона, звичайно ж, не буде настільки розлогою і детальною, як концепція таких видів видавничої діяльності, як книга, журнал або газета. Про детальність і об’ємність концепції продукту можна судити за двома критеріями: 1) змістове наповнення видання (чим глибший зміст розроблюваної продукції, тим ширша концепція видання); 2) зовнішня форма втілення видавничого продукту (чим складніша робота над матеріалізацією видання, тим більше уваги їй має приділятися у концепції цього видання). З вищесказаного можна зробити висновок конкретно щодо серії рекламних видань. Так як даний вид видавничої продукції має завжди приблизно однакові параметри, що включають в себе психофізіологічні аспекти сприйняття читачем текстово-ілюстративної інформації та оцінку якості друкованої продукції [3, 34 С.]

Виготовлювач має зробити все, щоб не лише сама серія привернула увагу потенціального споживача, а й продукція, про яку в ньому йдеться, зацікавила його не менше. Тому, в концепції цей пункт займає найважливіше місце. Тому що саме від успішності її оформлення в першу чергу, а не від змістового, інформаційного наповнення, залежить успішність видавничого продукту.

Кожне видання має три концепції:

• смислову;

• художньо-графічну;

• маркетингову.

У переважній більшості видань смислова концепція стоїть на першому місці. Це і не дивно, адже основне завдання видавничої продукції – бути довготривалим носієм інформації. Це першочергово. У нашому ж випадку першочерговою є зовнішня привабливість видавничого продукту, тобто художньо-графічна концепція. Нею займаються дизайнери, художні редактори та спеціалісти із верстки. Працюючи над успішністю майбутнього буклету, вони оперують знаннями таких галузей знань, як колористика, психологія, психофізіологія, естетика, комп’ютерні технології та різні системи верстки.

Маркетингова (ринкова) концепція виявляє, наскільки вигідним і прибутковим буде проект для видавця. Інструментами організації єдиного інформаційного простору електронного бізнесу в глобальній мережі є різні інформаційні системи маркетинга [1, 71 С.]. У ній підраховуються витрати на виготовлення продукту і приблизний прибуток від збутого видавничого продукту. Якщо виробник після даних підрахунків залишається без прибутку, доводиться доопрацьовувати концепцію, про яку йшлося раніше – художньо-графічну, адже витрати видавця пов’язані саме з роботою над частиною оформлення продукту.

Так як серія рекламних видань – продукція, що розповсюджується серед потенціальних споживачів безкоштовно, то і собівартість його має бути незначною, тому що непомірні витрати зовсім не гарантують замовникові хорошого результату від розповсюдження продукції. Тут ключову роль радше гратиме професіоналізм і творчий підхід до роботи дизайнерів і верстальників.

Що ж до смислової концепції, то в нашому випадку, з нею найменше проблем і найменше роботи. Завдання цієї реклами– ознайомити читача з базовою інформацію про конкретний продукт чи явище. Тому завдання для редактора і коректора тут полягає у визначенні у нашу інформаційну еру серед нескінченного потоку різних повідомлень саме базової інформації, тобто тієї, без якої споживачеві важко буде орієнтуватися у даному конкретному питанні. Зазвичай замовник сам надає цю інформацію.