2. Обґрунтування способу підрахунку балансових запасів, промислових запасів і запасів по степені підготовленості їх до виймання

Зменшення запасів корисних копалин відбувається за рахунок їх видобування , переведення в розряд за балансових, втрат і списування. Приріст запасів відбувається за рахунок додаткової розвідки, розширення меж кар’єрного поля.

Облік руху запасів складається з первинного обліку, зведеного обліку і звітного балансу запасів. Первинний облік грунтується на даних про розвідувальні, гірничо-капітальні, підготовчі, нарізні і очисні виробки. Об'єктом первинного обліку є виймальні одиниці, які відпрацьовуються однією системою розробки.

Первинний облік дозволяє визначити числову характеристику стану запасів на початок звітного періоду, встановити зміни, які мали місце за звітний період з початку розробки. Крім того, можливо скласти характеристику за окремими видами запасів, що дозволяє контролювати хід виконання плану підготовки запасів.

Первинний облік дозволяє виконати зведений облік балансових запасів, який полягає в отриманні узагальнених даних про рух запасів і про стан їх на початок і кінець звітного періоду в цілому по підприємству. Зведений облік стану і руху запасів здійснюється щоквартально по всім діючим, підготовлюваним виймальним одиницям та одиницям, що знаходяться в дорозвідці і слугує підставою для складання статистичного звіту.

Промислові запаси корисних копалин визначаються у відповідності з проектними межами кар’єру, обсягами затверджених запасів та проектними нормативами втрат корисної копалини. За ступенем готовності промислових запасів до видобування вираховані запаси на кар’єрі поділяють на такі групи:

1. розкриті запаси, на площі яких зняті розкривні породи;

2. запаси готові до виймання;

3. запаси тимчасово завалені;

4. запаси в тимчасових ціликах.

Сума запасів (b) + c) + d)) дорівнює розкритим запасам.

Маркшейдерський контроль руху запасів полягає в тому, що періодично визначають: об’єми вилучених з надр гірських порід за даними маркшейдерських зйомок; середню повноту завантаження транспортних посудин для підвищення точності оперативного обліку; залишки корисних копалин на складах для корегування по ним книжних залишків. Оперативний облік видобутку і об’єму розкриву на кар’єрах здійснюється шляхом підрахунку кількості вийнятої гірничої маси.

Ведуться розрахунки по просуванню фронту робіт і площадки відпрацювання підготовлених запасів, виходячи з плану видобутку сировини корисної копалини.

3. Вибір методики розрахунку втрат корисної копалини та їх обліку

Втрати корисних копалин на родовищі розраховуються у відповідності до „Отраслевой инструкции по определению и учёту потерь нерудных строительных материалов» (ВНИИ Неруд, 1974).

Втрати корисних копалин визначаються по двом класам: загальнокар’єрні та експлуатаційні.

До I класу загальнокар’єрних втрат віднесені балансові запаси в охоронних ціликах піл капітальними гірничими виробками. На кар’єрі такі запаси відсутні.

До II класу експлуатаційних витрат відносять втрати двох груп.

I група – втрати корисних копалин в масиві, а саме:

• в бортах кар’єра, становлять 28,1 тис. м²;

• в відпрацьованому просторі – відсутні.

Всього експлуатаційних втрат I групи становитиме 28,1 тис. м² або 0,3 % від балансових запасів.

II група – втрати відділених від масиву корисних копалин, а саме:

• при виїмці разом з розкривними породами (в зв’язку з відсутністю розкривних робіт дані втрати не розглядаються);

• в місцях навантаження гірничою маси в автосамоскиди, становитимуть 0,1%, або 8,6 тис. м³;

• в місцях розвантажування гірничою маси – 0,1%, або 8,6 тис. м³;

• при транспортуванні гірничої маси з кар’єра на щебзавод – 0,25%, або 21,5 тис. м³;

• втрати при бурінні свердловин – 0,4%, або 17,2 тис. м³;

• втрати при проведенні вибухових робіт – 0,25% для перших трьох горизонтів, для останніх – 0%, або 10,7 тис. м³.

Всього експлуатаційних втрат II групи становитиме 66,6 тис. м³, або 0,8% від балансових запасів.

Всього експлуатаційних втрат визначено 94,7 тис. м³, або 1,1%.

Розубожіння корисних копалин можливе при відпрацюванні горизонту +216м, який при попередньому проведенні розкривних робіт буде не достатньо зачищений від жорстви, або піску, або при вибухових роботах можуть пісок чи жорства з прилеглих площ розкривних робіт попадати в гірничу масу. Таке розубожіння буде незначним по всій площі розробки даного горизонту i пісок та жорства не являються породами, що в значній мірі можуть погіршити якість гранітів. В зв'язку з чим, в даному проекті не підраховується розубожіння корисних копалин.