- •5. Спеціальна частина проекту 77
- •6. Охорона праці та навколишнього серидовища 90
- •7. Економічна частина проекту 101
- •Геологічна характеристика родовища
- •1.1. Відомості про рельєф, гідромережу і клімат
- •1.2. Геологічна будова родовища та гірничотехнічні умови його розробки
- •1.3. Гідрогеологічні умови родовища
- •1.4. Якісна характеристика гранітів
- •Хімічний склад гранітів
- •Основні фізико-механічні властивості гранітів
- •1.5. Балансові запаси корисних копалин
- •Об’єми запасів
- •Рух балансових запасів
- •Завдання на виробництво щебеню на 2010 рік
- •1.6. Підрахунок коефіцієнту розкриву
- •1.7. Можливості розширення родовища
- •Гірничо-технологічна частина
- •Основні техніко-економічні показники
- •2.1. Земельний та гірничий відвід
- •2.2. Загальна характеристика підприємства
- •2.3. Система розробки та її параметри
- •Параметри системи розробки кар'єра
- •2.4. Розкривні роботи
- •2.5. Розрахунок розкривного екскаватора hitachi zaxis 330-3 пряма лопата
- •2.6. Для транспортування розкривних порід використовується автосамоскид КрАз-65032-060 вантажопідйомністю 15 т
- •2.7. Відвальне господарство
- •2.8. Параметри буровибухових робіт
- •2.9. Розрахунок виробничої потужності бурового станка фірми „Atlas -Copca" марки roc-l6-h
- •Технічна характеристика бурового станка
- •2.10. Визначення величини небезпечної зони
- •2.11. Розрахунок видобутку гірничої маси на 2010 рік
- •2.12. Розподілення об'єму добичі гірничої маси по кварталам на 2010 рік
- •2.13. Розробка негабариту
- •2.14. Розрахунок виробничої потужності добувного екскаватора фірми ,,нітасні"(Японія) модель Zaxis 450ld-3 (пряма лопата)
- •2.15. Розрахунок автотранспорту на 2010 рік
- •2.16. Розрахунок виробничої потужності автонавантажувача 456 zx фірми jсв(Англія)
- •2.17. Кар'єрні автодороги
- •2.18. Кар'єрний водовідлив
- •2.19. Електрозабезпечення та освітлення кар'єру
- •Геодезичне забезпечення підприємства
- •Топографо-геодезична вивченість ділянки робіт
- •Топографо-геодезичні роботи на ділянці
- •Обстеження пунктів та знаків
- •Рекогносцировка та закладка центрів знімальної маркшейдерської мережі
- •Реконструкція маркшейдерської знімальної опорної мережі
- •Вимоги до полігонометрії 2 розряду
- •Кутові та лінійні виміри
- •Нівелірні роботи
- •3.3. Систематизація матеріалів.
- •Координати вихідних пунктів
- •Технічна характеристика ходу
- •Врівноваження мереж полігонометрії та теодолітних ходів
- •Маркшейдерська частина
- •Організація маркшейдерської служби підприємства
- •Структура та штат маркшейдерської служби
- •Задачі та обов’язки маркшейдерської служби на підприємстві
- •Організація та планування маркшейдерських робіт
- •Маркшейдерське обґрунтування гірничого підприємства
- •Маркшейдерські опорні мережі на горизонтах гірничих робіт
- •Вимоги до опорних маркшейдерських мереж
- •Маркшейдерські зйомочні мережі на горизонтах гірничих робіт
- •Висотне обґрунтування
- •Маркшейдерські зйомочні роботи
- •Характеристика способів виконання зйомок для умов даного гірничого підприємства
- •Порядок виконання маркшейдерської зйомки, прилади та інструменти для її виконання
- •Камеральна обробка результатів маркшейдерської зйомки
- •Маркшейдерські роботи при проведенні капітальних гірничих виробок (траншей і спусків)
- •Винесення в натуру геометричних елементів капітальних гірничих виробок і задання напряму їх проходження
- •Маркшейдерський контроль за проходженням капітальних гірничих виробок і маркшейдерська оцінка якості проведення гірничих капітальних робіт
- •Маркшейдерське забезпечення буровибухових робіт
- •Підготовка вихідних даних для складання проекту вибуху
- •Перенесення елементів вибухових виробок в натуру
- •Контроль фактичного положення елементів вибухових виробок після їх проходження
- •Визначення об’єму висадженої маси і положення виробленого простору після екскавації породи
- •Маркшейдерські роботи по обслуговуванню транспортних шляхів
- •Винесення в натуру геометричних елементів транспортних шляхів і контроль фактичного положення після будівництва транспортних шляхів
- •Маркшейдерське забезпечення екскаваторних робіт
- •Облік руху балансових запасів корисної копалини
- •Особливості обліку балансових запасів корисної копалини в умовах даного родовища
- •Об'єми запасів
- •Обґрунтування способу підрахунку балансових запасів, промислових запасів і запасів по степені підготовленості їх до виймання
- •Вибір методики розрахунку втрат корисної копалини та їх обліку
- •Маркшейдерські спостереження за деформаціями гірських порід при відкритій розробці родовищ корисних копалин
- •Гірнича графічна документація
- •Спеціальна частина проекту Тема: “Удосконалення маркшейдерського забезпечення буровибухових робіт в умовах тов “Ємільчинська гірничопромислова компанія“
- •5.1 Актуальність автоматизації проектування буровибухових робіт
- •5.2 Переваги автоматизації проектування буровибухових робіт
- •5.2 Принципи застосування комп’ютерних технологій у забезпеченні бвр
- •5.3. Маркшейдерський облік об’ємів
- •Охорона праці та навколишнього серидовища
- •Аналіз умові праці
- •Характеристика технологічного процесу
- •Аналіз потенційних небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •Заходи з охорони праці
- •Заходи з охороні праці при проведенні буровибухових робіт
- •Охорона навколишнього середовища
- •Економічна частина проекту
- •7.1. Характеристика економічного стану підприємства
- •7.2. Заробітна плата
- •Загальний штатний склад
- •Інженерно-технічні працівники кар’єру
- •Кількісний склад працівників по робочих місцях.
- •Розрахунок амортизаційних відрахувань
- •Амортизаційні відрахування до впровадження
- •Витрати електроенергії
- •Споживання електроенергії
- •Витрати на рекультивацію
- •Витрати на матеріали і паливо
- •Розрахунок витрат на проведення бвр
- •Висновки
- •Література
Контроль фактичного положення елементів вибухових виробок після їх проходження
Після закінчення буріння всіх свердловин блоку виконують зйомку, в результаті якої визначають фактичне положення свердловин кожного ряду та першого ряду відносно верхньої бровки і відкосу уступу. Вимірюють глибину свердловин і одночасно визначають величини перебуру по кожній свердловині. Неправильно пробурені свердловини па глибині і напрямленню бракуються.
Глибини вертикальних свердловин вимірюють за допомогою розділеного на дециметри тросу з вантажем. Вимірювання глибин похилих свердловин доцільно виконувати телескопічною дюралевою трубкою з ланками 2-2,5 м. Кут нахилу трас свердловин легко визначити гірничим компасом або півколом, що прикладається до труби, яка опущена в свердловину. По свердловинам першого ряду складають поперечні профілі з нанесенням на них контактів різних порід, а також інші деталі, що входять в розріз.
Рис. 4.1. Розміщення свердловин та зарядів ВР в уступі
Поперечні профілі дозволяють достатньо точно визначати лінію ЛОП, тобто найкоротшу відстань від заряду до поверхні відкосу та нижньої бровки уступу, а також фактичну величину перебуру.
За даними виконавчої зйомки складають паспорт буровибухових робіт. Для кожної свердловини з урахуванням її глибини, лінії опору по підошві і величини перебуру розраховують величину заряду вибухової речовини.
Після внесення всіх фактичних і розрахункових даних в проект його остаточно оформлюють, затверджують та передають до виконання.
Визначення об’єму висадженої маси і положення виробленого простору після екскавації породи
Після вибуху блоку виконують детальну тахеометричну чи фотограмметричну зйомку розвалу та знову утвореної верхньої бровки уступу. По результатам зйомки поповнюють поперечні профілі, по яким способом вертикальних паралельних розрізів або з допомогою об’ємною палетки визначають об’єм підірваної маси, ширину та кут розвалу, лінію верхньої бровки та кут верхньої частини відкосу уступу, а також коефіцієнт розрихлення.
Після повного відвантаження підірваної гірничої маси блоку виконують зйомку нижньої бровки і відкосу уступу. По результатам вказаної зйомки з’являється можливість визначення всіх показників вибуху. Серед них:
продуктивність свердловин;
поверхню відриву порід по ґрунту уступу;
вихід негабариту;
продуктивність екскаватора при відвантаженні гірничою маси;
повний об’єм гірничою маси, отриманої з даного вибуху.
Маркшейдерські роботи по обслуговуванню транспортних шляхів
Винесення в натуру геометричних елементів транспортних шляхів і контроль фактичного положення після будівництва транспортних шляхів
На Нараївському родовищі застосовується автомобільний транспорт.
На кар’єрі вихідними проектними матеріалами, на основі яких здійснюється розбивка транспортних шляхів, слугують:
поздовжній і поперечний профілі траси з указанням існуючих (чорних) і проектних (червоних) позначок, а також проектних ухилів;
план розміщення перевідних стрілок з координатами центрів переводів (математичних центрів);
При цьому маркшейдер виконує наступні роботи:
переносить в натуру осі траси транспортних ліній;
забезпечує розбивку заокруглень, відводів, стрілочних переводів і переносить кути нахилів транспортних ліній;
забезпечує розбивку елементів верхньої і нижньої площадки при спорудженні капітальних уклонів;
виконує зйомку і документує рейкові шляхи, автодороги, транспортні лінії;
спостерігає за переносними транспортними лініями, фіксуючи їх кожне нове положення на плані.
Розбивку осей транспортних ліній здійснюють від найближчих пунктів геодезичної основи. В натурі визначають початкові пункти і напрямки осі. Потім за допомогою теодоліту і мірної стрічки визначають положення вершин кутів повороту. Для цієї мети прокладають теодолітний хід з проектними кутами повороту і сторонами між точками повороту.
Положення кінцевого пункту і деяких точок кутів повороту, відмічених на трасі, повинно бути для контролю визначене незалежно від найближчих пунктів геодезичної основи. Після контролю всі відповідальні пункти (початковий, кінцевий, точки повороту) закріплюють дерев'яними стовпами. Між вершинами кутів повороту провішують прямі лінії - вісі прямолінійних ділянок траси.
Перенесення нахилу транспортних ліній здійснюється за допомогою геометричного нівелювання, передаючи висотні позначки на пікетні точки, які закріплюються через 10-20 м.
Перенесення проектних висотних відміток траси здійснюється способом геометричного нівелювання.