Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
27.63 Кб
Скачать

2. Поняття методу, техніки, методики та процедури соціологічного дослідження.

15. Техніка спостереження, реєстраційні документи.

28. Логічна структура питання.

40. Проблеми організації телефонного опитування.

54. Види соціальних експериментів (види експериментальних планів).

67. Соціоматриця, побудова та аналіз.

80. Включене (етнографічне) спостереження, особливості його проведення.

2. Поняття методу, техніки, методики та процедури соціологічного дослідження.

Оскільки соціологічне дослідження це особливий вид наукового пізнання, він передбачає певні теоретико-методологічні засади дослідження, щоб отримувати, описувати, пояснювати нове знання.

Взагалі методи і процедури дослідження – це система формалізованих правил збору, обробки і аналізу інформації. І якщо метод – це засіб збору і аналізу інформації, то

Техніка – це сукупність прийомів, які дозволяють найбільш правильно використати метод. Але і технічні прийоми потребують певного узагальнення, тому

Методика – сукупність всіх технічних прийомів для найбільш ефективного використання даного методу. Вона вже буде враховувати всі операції, їх послідовність, взаємозв’язок.

Процедура – послідовність дій, операцій, тобто по суті систему засобів організації дослідження.

  1. Техніка спостереження, реєстраційні документи.

Спостереження – це - метод сбору первинної соціологічної інформації про об’єкт, що вивчається, шляхом безпосереднього сприйняття і прямої регістрації явищ, що значущі для дослідження

Мета – отримати об’єктивну інформацію про об’єкт, що вивчається.

При спостереженні фіксуються наступні ознаки:

1) Загальна характеристика соціальної ситуації (сфера діяльності правила і норми, що регулюють стан об'єкта дослідження);

2) Спроба визначити типовість об'єкта, що спостерігається в даній ситуації, щодо інших об'єктів і ситуацій;

3) Суб'єкти або учасники соціальних подій (за різними принципами, -. Сфера діяльності, статус в колективі, тощо)

4) Мета діяльності і соціальні інтереси суб'єктів і груп: загальні і групові цілі та інтереси, офіційні та неформальні, схвалювані і не схвалювані в даному середовищі, узгодженість інтересів і цілей.

5) Регулярність і частота спостережуваних подій: по ряду зазначених вище параметрів і по типових ситуаціях, які ними описуються.

При спостереженні важлуву роль відіграють реєстраційні документи, а сааме:

  1. картка – фіксуються найважливіші ознаки досліджуваного об’єкта.

  2. щоденник – фіксується дії і зауваження спостерігача щодо об’єкту спостереження;

  3. протокол спостереження - комбінує результати в формальних і неформальних процедурах.

  1. Логічна структура питання.

Питання та відповіді на них повинні бути сформульовані таким чином, щоб респондент

1) правильно зрозумів їх,

2) вибрав адекватну відповідь,

3) зміг правильно обгрунтувати обрану відповідь на словах.

Формулюючи питання, не можна використовувати неясні формулювання. Треба вкрай обережно використовувати спец. Термінологію (при цьому враховуючи систему категорій респондента). Також не слід зловживати емоційною термінологією та власними настановами дослідника (щоб у респондента не сформувалося враження нав’язування відповіді).

Всі це може бути в конструкції питання, тому слід бути уважними при побудові питань.

Якість кожного питання підготовленої анкети має бути оцінено за наступними критеріями:

1. Витримані вимоги до мови респондента.

2. Чи всі питання і варіанти відповідей зрозумілі? Чи немає у формулюванні питань складних термінів?

3. Чи не занадто абстрактні питання і чи не занадто вони конкретні?

4. Чи зрозумілі респонденту одиниці виміру, наявні в анкеті?

5. Чи компетентні респонденти для відповідей на питання, чи не слід включити фільтри на компетентність?

6. Чи немає небезпеки втомити опитуваного, як знизити монотонність питань?

7. Чи представляють питання значних вимог до пам'яті респондента?

8. Чи немає небезпеки отримання стереотипних відповідей?

9. Чи не занадто численні варіанти відповідей на питання, чи є потреба розчленувати їх на тематичні блоки?

10. Чи не викличе питання негативні емоції у респондента?

11. Чи не зачіпає питання почуття респондента?

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]