1. інструкції, методичні вказівки, нормативи, норми;

2. закони, постанови, ліцензії та статути;

3. фінансові санкції, відсоткові ставки, курси валют;

4. Вірна відповідь відсутня.

162. Стратегічне управління – це:

1. головна функція апарату фінансової системи, пов’язана із визначенням фінансових ресурсів щодо забезпечення впровадження фінансової тактики;

2. розвиток форм та методів господарювання, що дозволяють реалізувати переваги різних форм власності;

3. визначення фінансових ресурсів на перспективу, встановлення обсягів фінансових ресурсів щодо реалізації цільових програм;

4. короткострокове управління фінансовою діяльністю.

163. Громадський фінансовий контроль здійснюють:

1. місцеві адміністрації;

2. Державна митна служба;

3. Державна податкова служба;

4. партії, рухи, профспілки.

164. Оперативне управління – це:

1. розвиток форм та методів господарювання, що дозволяють реалізувати переваги різних форм власності;

2. визначення фінансових ресурсів на перспективу, встановлення обсягів фінансових ресурсів щодо реалізації цільових програм;

3. головна функція апарату фінансової системи, пов’язана із визначенням фінансових ресурсів щодо забезпечення впровадження фінансової тактики;

4. Вірна відповідь відсутня.

165. Виберіть методи фінансового контролю:

1. попередній, наступний, поточний;

2. плановий, позаплановий;

3. балансовий, нормативний;

4. ревізія, аналіз, обстеження, перевірка.

166. Фінансова політика – це:

1. динамічний процес, який змінюється і коригується у зв’язку з практичною необхідністю;

2. сталий процес, оскільки не потребує коригування у зв’язку з уже затвердженими економічною та фінансовою програмами розвитку держави;

3. Усі відповіді вірні;

4. Немає правильної відповіді.

167. Фінансову політику держави розробляє:

1) Верховна Рада України;

2) Міністерство фінансів України;

3) Національний банк України;

4) Державне казначейство України.

168. Визначіть зміст фінансової політики:

1. зміст фінансової політики включає відображення економічних інтересів держави;

2. зміст фінансової політики включає здійснення практичних заходів, спрямованих на досягнення поставлених цілей;

3. зміст фінансової політики включає систему заходів у сфері фінансів з метою цілеспрямованого впливу держави на розвиток фінансово-кредитної системи та національної економіки загалом;

4. зміст фінансової політики включає визначення перспектив розвитку продуктивних сил і виробничих відносин та стану розвитку народного господарства.

169. До структури фінансового механізму входять взаємопов’язані елементи:

1. фінансові важелі та фінансові методи;

2. правове забезпечення;

3. нормативне та інформаційне забезпечення;

4. Усі відповіді вірні.

170. Фінансовий апарат – це:

1. сукупність усіх організаційних структур, що здійснюють управління фінансами;

2. сукупність усіх організаційних структур, що здійснюють фінансово-господарську діяльність;

3. лише Міністерство економіки, Міністерство фінансів та Державна податкова адміністрація;

4. лише Верховна Рада, Уряд, апарат Президента.

171. Управління фінансами – це:

1. економіко-організаційні та правові форми і методи, які застосовуються суспільством із метою забезпечення виконання державою своїх функцій;

2. методи господарювання, що дозволяють реалізувати переваги різних форм власності;

3. сукупність прийомів, форм та методів цілеспрямованого впливу на об’єкт з метою досягнення певного фінансового результату;

4. усі відповіді правильні.

172. Об’єктами управління фінансами є:

1. різні види фінансових відносин;

2. державні централізовані та децентралізовані фонди фінансових ресурсів;

3. фонди фінансових ресурсів недержавного сектору економіки;

4. усі відповіді правильні.

173. Об’єктами фінансового планування є:

1. лише грошові кошти, які формуються під час перерозподілу національного доходу;

2. фінансові ресурси, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу ВНП;

3. лише ресурси, які формуються за рахунок розподілу національного багатства;

4. немає правильної відповіді.

174. Принципами кошторисного фінансування є:

1. плановість, підзвітність, цільовий характер виділених коштів;

2. юридична та фінансова відокремленість;

3. виділення коштів незалежно від фактичних показників діяльності установи;

4. усі відповіді правильні.

175. Фінансовий механізм зовнішньоекономічних відносин – це:

1. процес планування фінансово-кредитної діяльності держави з міжнародними організаціями та іншими державами;

2. порядок регулювання валютних відносин між державами щодо запозичання ними тимчасово вільних коштів на світовому фінансовому ринку;

3. сукупність форм і методів управління фінансово-кредитними та валютними відносинами, що виникають між органами управління та суб’єктами господарювання різних країн;

4. частина кредитного механізму держави.

176. Україна є членом МВФ і МБРР:

1. з 1992 р;

2. з 1993 р;

3. з 1994 р;

4. з 1995 р.

177. Суб’єктами міжнародних фінансово-кредитних відносин є:

1. комерційні установи;

2. міжнародні та регіональні валютно-кредитні фінансові організації;

3. уряди країн;

4. усі відповіді вірні.

178. Найстарішою міжнародною фінансовою організацією є:

1. БМФ;

2. Світовий Банк;

3. МВФ;

4. вірна відповідь відсутня.

179. Які фінансові інститути діють на світовому фінансовому ринку:

1. міжнародні;

2. регіональні;

3. національні;

4. усі відповіді вірні.

180. За якими напрямами можуть бути згруповані міжнародні фінансові відносини:

1. усі відповіді правильні;

2. взаємовідносини між суб’єктами господарювання різних країн;

3. взаємовідносини держави з урядами інших країн та міжнародними організаціями;

4. взаємовідносини держави і суб’єктів господарювання з міжнародними фінансовими інститутами.

181. Страховики – це:

1. громадяни, що уклали із страховиками договори щодо страхування власного інтересу або інтересу третьої особи і не сплачують страхові премії;

2. юридичні особи, створені у формі акціонерних, повних, командних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, що одержали у встановленому порядку луцензію на право здійснення страхової діяльності;

3. юридичні особи та дієздатні громадяни що уклали із страховиками договори страхування власного інтересу третьої особи, сплачують страхові премії і мають право на отримання компенсації;

4. вірна відповідь відсутня.

182. До учасників страхового ринку:

1. страхові посередники;

2. страховики;

3. страхувальники;

4. усі відповіді вірні.

183. Підтвердження укладання договору страхування є:

1. страховий поліс;

2. заявка страхувальника;

3. довідка;

4. немає правильної відповіді.

184. Які ризики за обсягом відповідальності страховика:

1. катастрофічні;

2. індивідуальні;

3. аномальні;

4. вірна відповідь відсутня.

185. Яка організація займається державним регулюванням страхової діяльності:

1. Державна комісія регулювання ринків фінансових послуг в Україні;

2. Ліга страхових організацій України;

3. Міністерство фінансів України;

4. вірна відповідь відсутня.

186. При настанні страхового випадку страхувальник повинен:

1. скласти страховий акт;

2. одразу після страхового випадку почати відповідні роботи;

3. заявити про страховий випадок до компетентних органів;

4. обчислити суму збитку.

187. Відрізняються наступні галузі страхування:

1. майнове, особисте, відповідальності;

2. обов’язкове;

3. добровільне;

4. страхування життя.

188. З якого моменту вступає в дію договір страхування:

1. відразу після укладання договору страхування;

2. за рішенням страхувальника;

3. з моменту сплати першого внеску;

4. з момента настання страхового випадку.

189. Дія договору страхування завжди:

1. дорівнює строку страхування;

2. більше строку страхування;

3. менше строку страхування;

4. ніяк не пов’язано із строком страхування.

190. Які з перелічених видів страхування є обов’язковими: