11. П. Наторп як засновник соціальної педагогіки.

На початку XX ст. в педагогічній теорії і практиці гостро постала проблема демократизації освіти і наповнення її реальним змістом, що відповідає досягнутому рівню культури. 3 ідеєю інтеграції виховних сил суспільства з метою поширення просвіти серед народу, за всезагальну педагогізацію громадськості виступив Пауль Наторп один із основоположників соціальної педагогіки. У 1899 році він опублікував книгу "Соціальна педагогіка”, яка була перекладена на багато мов світу. У ній він обґрунтував поняття “соціальна педагогіка”: “Людина стає “людиною” тільки в людському суспільстві. І навпаки: існує і розвивається людське суспільство виключно завдяки людській освіті її членів...

Прийнято вважати, що започаткував соціальну педагогіку як окрему галузь знань, німецький філософ, педагог Пауль Наторп, він намагався визначити її суть, поняття, категорії. Сам термін “соціальна педагогіка” ввів німець Ф.В.А.Дістервег реформатор народної освіти і творець нових програм з підготовки вчителів, що викладені у праці “Посібник до освіти німецьких вчителів”.

За іншими літературними джерелами, першим, хто використав цей термін, був К. Магер, який спеціально досліджував соціальні аспекти освіти і виховання. Він зазначав, що соціальна педагогіка це досить широке поняття, яке передбачає виховання суспільства в цілому.

12. Роль козацької педагогіки в розвитку системи соціального виховання

На Лівобережній Україні визначальним фактором соціокультурного розвитку було козацтво, яке сформувало національну систему соц.. виховання, об’єднавши виховний потенціал родини, школи, громади, суспільного життя (зокрема військового - в таборах).

Козацька педагогіка була складовою частиною народної педагогіки, вона увібрала у себе прагнення укр.. народу до вільного, належного розквіту рідної землі. Провідні цінності козацтва (свобода і незалежність Укр., непорушність прав людини і народу, свобода особистості, народовладдя) домінували і в козацькій системі виховання, тому осн. метою її було формування через родину, громадське життя, школу козака-лицаря, мужнього захисника від чужоземного поневолення, громадянина з «яскраво вираженою укр.. національною свідомістю і самосвідомістю, дійовим патріотизмом, високим рівнем духовності».

Особливістю козацької системи соціального виховання була така його складова, як численні стійкі козацькі об’єднання – побратимства, гурти, братства. Ці об’єднання віддзеркалювали та захищали потреби, інтереси, права не лише окремої особи, але й усього народу. Вірність і відданість військових побратимів один одному увійшла в фольклор, дивувала іноземців.

Козацькій педагогіці було притаманне родинно-шкільне виховання як вияв глибокої єдності впливу на особистість найважливіших соц..-пед. факторів – сім'ї і школи при збереженні пріоритетності виховання батьків, родинного оточення. Це свідчить про те, що в соц.. вихованні укр.. народу (за часів, коли а західноєвропейських країнах формувалися національні держави, цінності яких транслювалися населенню і через соц.. виховання) ще домінували родинні цінності, що індустріальна культура не торкнулася економіки.

Ефективність козацької педагогіки (військовою за суттю і цінностями, розрахованої на хлопців-чоловіків) зумовлена була саме тим, що в усіх елементах системи соц.. виховання домінували ті ж самі цінності: родина, школа, мистецтво, церква, громада, об’єднання, організація суспільної життєдіяльності діяли стосовно виховання в унісон, доповнюючи і підтримуючи позитивні наслідки соц.. розвитку попереднього етапу та один одного. У результаті «козацька соціальна педагогіка сприяла формуванню в усіх верствах населення морально-вольових, духовних якостей, національної свідомості», відповідно до якої укр.. – велика родина, що потребує захисту.

Відсутність в козацькій соц.. педагогіці ціннісної складової, яка віддзеркалювала тенденції культурного розвитку людства, була одним з чинників, що призвів до втрати країною незалежності, незважаючи на прогресивний виховний ідеал особистості – мудра, шляхетна, мужня і справедлива людина.

Подальший розвиток системи соц.. вих.. в Укр. пов'язаний з культурою Російської держави, до складу якої увійшла наша країна.