- •Передмова
- •1 Інженерний пошук при будівництві магістральних трубопроводів
- •1.1 Визначення області пошуку оптимальної траси
- •1.2 Підготовка вихідних даних
- •1.3 Узгодження з місцевими органами влади та різними державними інстанціями
- •1.4 Проведення натурних вишукувань
- •1.5 Інженерно-геологічні та гідрогеологічні вишукування
- •1.6 Вишукування місцевих будівельних матеріалів
- •1.7 Вибір та вишукування джерел водопостачання
- •1.8 Особливості лінійних вишукувань при будівництві магістральних трубопроводів
- •1.9 Проектна документація
- •1.9.1 Зміст проекту
- •1.9.2 Будівельний генеральний план траси трубопроводу
- •2 Організація будівництва магістральних трубопроводів
- •2.1 Розрахунок транспортної схеми будівництва трубопроводу
- •2.1.1 Розрахунок раціональних меж перевезення труб та матеріалів при будівництві магістрального трубопроводу
- •2.1.2 Визначення необхідної кількості транспортних засобів
- •2.2 Організація лінійних будівельних потоків при будівництві трубопроводу
- •2.2.1 Визначення оптимального числа комплексно-технологічних потоків
- •3 Основні положення із організаційно-технічної підготовки та виявлення техногенного впливу на навколишнє середовище при будівнцтві трубопроводів
- •3.1 Загальні положення із організаційно-технічної підготовки будівництва
- •3.2 Екологічна паспортизація базових будівельних технологій
- •3.3 Природоохоронний моніторинг
- •4 Організація і технологія будівництва трубопроводів на болотах
- •4.1 Основне поняття про болото
- •4.2 Фізико-механічні характеристики торфу
- •4.3 Класифікація боліт стосовно до будівництва трубопроводів
- •4.4 Технологічна схема та послідовність виконання робіт
- •5 Організація і технологія виконання підготовчих робіт
- •5.1 Розчистка будівельної смуги під трубопровід
- •5.3 Корчування та переміщення пнів до місця засипки та їх засипка
- •5.4 Способи збільшення несучої здатності ґрунту
- •5.5 Організація і технологія влаштування тимчасових доріг при будівництві магістральних трубопроводів
- •5.5.1 Класифікація тимчасових доріг при будівництві магістральних трубопроводів
- •5.5.2 Влаштування доріг на ґрунтах із низькою несучою здатність
- •5.6 Влаштування переїздів через діючі трубопроводи
- •5.7 Організація і технологія влаштування зимових тимчасових доріг
- •5.7.1 Вимоги до вздовжтрасових тимчасових зимових доріг
- •5.7.2 Конструкції тимчасових зимових доріг та область їх застосування
- •5.7.3 Організація і технологія виконання робіт із влаштування тимчасових зимових доріг
- •5.7.4 Влаштування тимчасових доріг лежневого типу
- •5.7.5 Влаштування лежневих доріг за допомогою геосітки із скловолокна
- •5.7.6 Влаштування льодових переправ методом пошарового наморожування
- •5.6 Контроль якості виконання підготовчих робіт
- •6 Організація і технологія виконання земляних робіт
- •6.1 Визначення основних параметрів вибухових робіт при влаштуванні траншей та каналів на болотах
- •6.2 Фільтраційний розрахунок при будівництві трубопроводів на заводнених дільницях та болотах
- •6.3 Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах і типу в літній період
- •6.4 Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах іі та III типів в літній період
- •6.5 Влаштування каналу (траншеї) за допомогою енергії вибуху
- •6.6. Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах в зимовий період
- •6.7 Зворотна засипка трубопроводу
- •6.8 Контроль якості та прийняття земляних робіт
- •7 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт
- •7.1 Вибір зварювального обладнання та режимів зварювання
- •7.2 Монтаж та зварювання труб в секції на трубозварювальній базі
- •7.3 Монтаж та зварювання секцій труб в трасових умовах
- •7.4 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт при ліквідації технологічних розривів
- •7.5 Контроль якості виконання зварювально-монтажних робіт
- •8 Стійкість трубопроводів прокладених на грунтах із низькою несучою здатністю та її забезпечення
- •8.1 Взаємодія підземного трубопроводу із ґрунтовим середовищем
- •8.2 Особливість роботи трубопроводів в ґрунтах із низькою несучою здатністю
- •Розрахунок стійкості трубопроводу проти всплиття
- •8.4 Групове баластування трубопроводу залізобетонними привантажувачами
- •8.5 Групове баластування трубопроводу з використанням залізобетонних привантажувачів та мінерального ґрунту засипки
- •8.6 Баластування трубопроводу за допомогою мінерального ґрунту
- •8.7 Розрахунок несучої здатності полімерно-контейнерних баластуючих пристроїв
- •8.8 Баластування трубопроводу із використанням ґрунтової суміші
- •8.8.1 Вимоги до зв’язуючих матеріалів
- •8.8.2 Розрахунок баластуючої здатності перемички виготовленої із ґрунтової суміші
- •8.8.2 Розрахунок основних параметрів ґрунтових перемичок
- •8.9. Баластування трубопроводів ґрунтом із використанням неткано синтетичних матеріалів
- •9 Баластування трубопроводів на грунтах із ниЗьКою несучою здатністю
- •9.1 Схеми закріплення трубопроводу
- •9.2 Класифікація привантажувачів для баластування трубопроводів
- •9.3 Конструкції залізобетонних привантажувачів
- •9.4 Область застосування конструкцій та способів баластування трубопроводів
- •9.5 Організація і технологія виконання підготовчих робіт при баластуванні трубопроводів за допомогою привантажувачів
- •9.5.1 Виготовлення захисних килимків та футеровочних щитів
- •9.5.2 Вивантаження привантажувачів та деталей із транспортних засобів
- •9.5.3 Транспортування бетонних блоків привантажувачів та деталей від місця складування до місця зборки
- •9.6 Організація і технологія виконання робіт із баласту-вання трубопроводів за допомогою привантажувачів
- •9.6.1 Баластування трубопроводів за допомогою сідлоподібних привантажувачів
- •9.6.2 Баластування трубопро воду за допомогою привантажувачів типу убо
- •9.6.3 Баластування трубопроводу груповим методом
- •9.6.4 Баластування трубопроводу із використанням м’яких матеріалів
- •9.7 Організація і технологія виконання робіт з баластування трубопроводів за допомогою перемичок виготовлених із ґрунтової суміші
- •9.8 Схеми встановлення привантажувачів на магістральний трубопровід
- •9.9 Контроль якості виконання робіт із баластування трубопроводу
- •9.10 Техніка безпеки при виконанні робіт із баластування трубопроводів
- •10 Закріплення трубопроводів на проектних відмітках за допомогою анкерних пристроїв
- •10.1 Класифікація та конструкції анкерних пристроїв
- •10.2 Основні технічні вимоги на конструювання, виготовлення та захист анкерних пристроїв від корозії
- •10.3 Методи випробування анкерних пристроїв
- •10.4 Механізація виконання робіт при закріпленні трубопроводів
- •10.5 Способи закріплення трубопроводів анкерними пристроями
- •10.6 Організація і технологія виконання підготовчих робіт при закріпленні трубопроводів проти всплиття за допомогою анкерних пристроїв
- •10.7 Організація і технологія виконання основних робіт при закріпленні магістральних трубопроводів анкерними пристроями
- •10.7.1 Закріплення трубопроводу в літній період будівництва
- •10.7.2 Закріплення трубопроводу в зимовий період будівництва трубопроводу
- •10.8 Організація і технологія закріплення трубопроводу стержневими анкерними пристроями
- •10.9 Організація і технологія закріплення трубопроводу анкерними пристроями, що вморожуються
- •10.10 Контроль якості виконання робіт при закріпленні трубопроводу
- •10.11 Заходи з охорони навколишнього середовища
- •11 Розрахунок анкерних пристроїв
- •11.1 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв
- •11.1.1 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв, що заглиблюються способом закручування
- •11.1.2 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв розкриваючого типу
- •11.1.3 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв в талих грунтах
- •11.1.4 Розрахунок несучої здатності стержневих, дискових та гвинтових анкерних пристроїв, які закріплюються способом вморожування
- •11.2 Розрахунок основних параметрів при різних способах заглиблення анкерних пристроїв в ґрунт
- •11.3 Врахування спільної роботи анкера та труби при повздовжньому переміщенні трубопроводу
- •11.4 Вплив повздовжніх і поперечних сил на напружений стан та положення трубопроводу
- •12 Організація і технологія виконання ізоляційно-укладальних робіт
- •12.1 Способи ізоляції та укладання трубопроводу
- •12.2 Організація і технологія виконання ізоляційних робіт
- •12.2.1 Технологія ремонту ізоляції зварних стиків та заводського ізоляційного покриття
- •12.2.2 Організація і технологія укладання трубопроводу з заводським ізоляційним покриттям
- •12.2.3 Організація і технологія виконання ізоляційно-укладальних робіт при будівництві трубопроводу із незаізольованих труб
- •12.3 Контроль якості ізоляції зварних стиків та ремонту заводського ізоляційного покриття
- •12.4 Укладання трубопроводу методом протягування
- •12.4.1 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по ґрунтовій доріжці
- •12.4.2 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по рельсовій доріжці
- •12.4.3 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по роликовій доріжці
- •12.4.4 Розрахунок тягового канату при протягуванні трубопроводу
- •12.4.5 Організація і технологія укладання трубопроводу методом протягування
- •12.5 Укладання трубопроводів на болотах методом сплаву у каналах утворених вибухами
- •12.5.1 Розрахунок параметрів укладання трубопроводу з поверхні води
- •12.5.2 Організація і технологія прокладання трубопроводів на болотах методом сплаву у каналах утворених вибухами
- •13 Очистка внутрішньої порожнини та випробовування трубопроводів
- •13.1 Порядок проведення робіт із очистки внутрішньої порожнини та випробування трубопроводів
- •13.2 Вибір необхідного обладнання та способу очистки
- •13.3 Очистка внутрішньої порожнини трубопроводу способом протягування очисного пристрою
- •13.4 Визначення технологічних параметрів
- •13.5 Випробовування трубопроводів на міцність та щільність (герметичність)
- •13.5.1 Випробовування газопроводу на міцність
- •13.5.2 Випробовування газопроводу на щільність (герметичність)
- •Приладами
- •13.6 Гідравлічне випробовування трубопроводу
- •Перелік використаних джерел
5.7 Організація і технологія влаштування зимових тимчасових доріг
5.7.1 Вимоги до вздовжтрасових тимчасових зимових доріг
В даний час, в залежно від інженерно-будівельних умов, умов будівництва та наявності місцевих будівельних матеріалів, для мерзлих боліт використовують різні конструкції тимчасових зимових доріг. Незалежно від конструкцій до тимчасових зимових доріг ставляться наступні вимоги:
вони повинні будуватися високими темпами з мінімальними витратами та максимальним використанням місцевих будівельних матеріалів й використанням комплексної механізації;
вони повинні забезпечувати проїзд і необхідну пропускну здатність в період будівництва трубопроводів всіх типів транспортних засобів та будівельно-монтажних машин; мати рівні покриття високої міцності; бути стійкими й функціонувати протягом розрахункового часу експлуатації;
бути придатними для виконання на проїжджій частині будівельно-монтажних робіт (розвантаження, розкладка труб та будівельних матеріалів монтажу та зварювання секцій труб в неперервну нитку), контролю якості зварних швів, ізоляції та укладання трубопроводу в траншею, баластування та закріплення трубопроводу на проектних відмітках;
забезпечувати безперебійний та безпечний рух з середньою швидкістю автотранспорту до 50 км/год та будівельних машин механізованих колон до 15 км/год, простоту експлуатації і відновлення після руйнування від дії транспортних засобів, сонячного тепла та інше.
Тимчасові зимові дороги для будівництва лінійної частини магістральних трубопроводів можуть бути класифіковані за призначенням, матеріалам покриття, типу транспорту, що допускається до руху, вантажообігу та інтенсивності руху транспортних засобів, а також терміну дії.
За призначенням тимчасові зимові дороги, як і дорогі для літнього будівництва трубопроводів, поділяються на три види: вздовжтрасові, під'їзні і технологічні.
За матеріалами покриття тимчасові зимові дороги поділяються: на сніжно-ущільненні - з снігу щільністю до 600 кг/м3, що ущільнюється в процесі руху автотранспортом й будівельними машинами; сніжно-крижані - з сніжно-льодяні щільністю від 600 до 700 кг/м3; крижані - з щільністю льоду більше 700 кг/м3, що утворюються на сильно зволожених болотах, водних переправах та в результаті інтенсивного поливання невеликих ділянок дороги.
Згідно транспорту, що допускається до руху, тимчасові зимові дороги поділяють на автомобільні, тракторні й автотракторні (для змішаного руху автомобілів й тракторів).
При влаштуванні автотракторних доріг передбачають дві смуги: для автотранспорту та для гусеничних машин.
Залежно від вантажообігу та інтенсивності руху транспортних засобів тимчасові зимові дороги поділяють на три категорії (табл.5.5).
Таблиця 5.5 – Технічна характеристика тимчасових зимових доріг
Ка-те-го-рія |
Швид-кість руху, км/год |
Сезонний вантажо-обіг (7 міс), тис.т |
Інтен-сив-ність руху, шт/д |
Характеристика доріг |
|
за призна-ченням |
для транспорту, що допускається |
||||
І
ІІ ІІІ |
50
35 до 15 |
180
50 до50 |
понад 300 до 90 до90 |
Вздовж-трасові Під’їзні Технологічні |
Автотракторні Автомобільні Автотракторні |
За терміном експлуатації тимчасові зимові дороги поділяються на сезонні - що працюють тільки в зимовий будівельний період, і дорогі із продовженим терміном експлуатації - що працюють в зимовий, весняний тачастково літній періоди.
Основними технічними параметрами тимчасових зимових доріг, які забезпечують безпечний, безперебійний рух автотранспортних та будівельно-монтажних машин, є розрахункові швидкості транспорту, повздовжній та поперечний нахили, видимість поверхні дороги та гусеничних транспортних засобів, радіуси кривих в плані й повздовжньому профілі, ширина проїжджої частини та висота снігового насипу.
Розрахункові швидкості руху транспортних засобів та будівельних машин для проектування елементів плану, повздовжнього й поперечних профілів тимчасових зимових доріг приведені в табл.5.6.
Таблиця 5.6. – Розрахункові швидкості руху транспортних засобів та будівельних машин
Вид дороги |
Тип транспорту, що рухається |
Швидкість руху, км/год |
Вздовжтрасові
Під’їзні
Технологічні |
Одиночні автомобілі, автопоїзда Одиночні автомобілі, автопоїзда Одиночні автомобілі, автопоїзда, будівельні машини |
50 30 35 35 15 15 10 |
Параметри плану й профільного нахилу для вдовжтрасових та під'їзних доріг можна приймати згідно табл.5.7.
Для технологічних доріг параметри плану та повздовжнього профілю назначають відповідно до проекту аналогічно до вертикального планування поверхні будівельної смуги під трасу трубопроводу, що прокладається.
Таблиця 5.7 – Значення параметрів для тимчасових зимових доріг
Елементи доріг в плані і профілі |
Параметрів для доріг |
|
Вздовжтра-сових |
під‘їзних |
|
Повздовжній схил, % Видимість, м: поверхні дороги зустрічного транспорту Найменші радіуси кривих, м: в плані в поздовжньому профілі: випуклих вгнутих |
до 25-30
60 120
100
1500 1200 |
до 25-30
45 90
45
800 800 |
Поперечні розміри й форма тимчасових зимових доріг залежать від рельєфу місцевості, характеристики району будівництва та експлуатаційних умов, а також фізико-механічних властивостей матеріалу, з якого зведена дорога, тобто снігу і льоду.
Тимчасові зимові дороги повинні бути без поперечних нахилів, із горизонтальним дорожнім полотном.
Під'їзну дорогу з’єднуються із вдовжтрасовою і технологічною під прямим або близьким до прямого кута на одному рівні. У місцях примикання проїжджу частину під'їзної дороги зазвичай розширюють зі врахуванням вимог СНиП ІІІ-42-80 та розмірів максимальних габаритів автопоїзда (трубовоза) в прямокутний поворот.
Ширину тимчасових зимових доріг розраховують залежно від їхнього призначення, об'єму перевезень й типу транспортних засобів. Ширину проїжджої частини вздовжтрасових та під'їзних доріг визначають виходячи із поперечних розмірів транспортних засобів, її можна розрахувати згіднго відомих формул для доріг цілорічної дії.
Ширину проїжджої частини технологічних доріг вибирають виходячи із умов, що забезпечують можливість виконання на дорозі технологічних операцій з ведення будівельно-монтажних робіт. Практика експлуатації зимових доріг в умовах боліт показала, що ширина повинна бути не менше 15 м. Така ширина зимових доріг дозволяє понизити знос покриття за рахунок збільшення смуги накату та покращити умови проти сніговому заносу.
Зимові дороги влаштовуються на нульових відмітках та на снігових насипах. На нульових відмітках дороги прокладають в районах із сніговим переносом до 200 м3/м. Основою таких доріг є грунт, що промерз. На ґрунтах із низькою несучою здатністю та на ґрунтах, що погано промерзли основу дороги армують лісоматеріалами, в безлісих районах - геотекстильними синтетичними матеріалами або втискуванням в основу шматків льоду (для вічномерзлих ґрунтів).
У районах з сніговим переносом більше 200 м3 /м зимові дороги будують на снігових насипах. Крім того, незалежно від снігового переносу, для забезпечення плавного руху транспорту, дороги будують на насипах в місцях перетину ярів, балок та на ділянках з різким переломом повздовжнього профілю. На ділянках, де об'єму снігу недостатньо для зведення насипу, використовують мінеральні ґрунти. Ґрунтові насипи відсипають заздалегідь до початку будівництва зимових доріг в безморозний період.
Для ділянок траси, де розрахункова висота сніжного покриву перевищує 1 м, необхідно перевіряти достатність піднесення насипу над сніжним покривом з умови безперешкодного розміщення снігу, що скидається з дороги при снігоочищенні. Нахили снігового насипу роблять крутизною 1:3. Щільність снігу в нижніх шарах тіла насипу повинна бути не менше 0,5 г/см3 у верхніх - 0,55 г/см3 .
Льодові переправи влаштовують при перетині тимчасовою зимовою дорогою річок й озер. Основним конструктивним елементом льодових переправ є природний крижаний покрив.
Після льодоставу товщина льоду швидко збільшується. У природних умовах найбільша інтенсивність льодоутворення має місце в першій декаді після льодоставу (1-2 см/добу). У подальшому (2-3 декади) вона сповільнюється до (0,5-0,8) см/добу, а в лютому-березні досягає мінімуму – (0,1...0,2) см/добу. Максимальна товщина крижаного покриву доводиться на березень - початок квітня.
Руйнування крижаного покриву починається в квітні, а на деяких річках в кінці березня і відбувається з інтенсивністю (0,1-0,3) см/добу. Найбільша інтенсивність танення (2-3 см/добу) має місце після переходу середньодобової температури через від’ємну до плюсової температури. Зазвичай на початок льодоходу товщина льоду знижується на третину, а на деяких річках більш ніж наполовину від максимальної за зиму.
Несуча здатність переправ на природному льоду навіть при його максимальній товщині обмежена транспортними навантаженнями (200-300) кН. Тому виникає необхідність штучного підсилення крижаного покриву для скорішого введення переправи в експлуатацію та забезпечення вантажоздатності при транспортних навантаженнях до 1000 кН та більше.
Поверхня льоду на проїжджій смузі переправи повинна бути рівною, без тріщин, провалів і мати достатню для проїзду транспорту товщину. Необхідну товщину льоду (у сантиметрах) визначають в залежності від маси транспортного засобу.
При середньодобовій температурі повітря від –5 °С до 0 °С товщина льоду повинна бути збільшена на 10%.
Для перевірки товщини льоду на відстані (5-10) м від берми проїжджої частини із двох сторін пробивають лунки. Відстань між лунками в ряду залежно від довжини льодової переправи та характеру льоду складає (10-50) м першу й крайню лунки пробивають у берегів на відстані не більше (2-3) м. Якщо заміряна товщина льоду не відповідає розрахунковою, проїжджу частину, льодового переходу необхідно штучно підсилити.
Льодові переправи влаштовують у вигляді двох смуг шириною не менше 20 м, розділених між собою не розчищеною від снігу смугою, причому другу (суміжну) смугу для зустрічного руху транспорту влаштовують на відстані не менше 100 м від першої.
При влаштуванні льодових переправ із використанням двофазних термосифонів можна влаштовувати три смуги рухи, які розділяються між собою тільки термосифонами, встановленими вздовж країв проїжджої частини центральної смуги руху.
Переправу слід влаштовувати в місцях, де швидкість течії найменша, великі перепади рівня води, немає виходів ґрунтових вод і скидання теплих вод. Повздовжній нахил з'їздів на переправу повинен бути не більше 10 %, а з плавним з’єднання крижаного покриву з берегами. Перетини льодової переправи із річкою влаштовують під прямим кутом.