- •2.Внесок школи людських взаємин в теорію і практику менеджменту.
- •3. Етапи процесу планування.
- •4.Загальна характеристика бізнес-планування.
- •5. Загальне поняття ефективності менеджменту організації, критерії та методи її оцінювання.
- •6. Інформація, її види та роль в менеджменті.
- •7. Класифікація цілей організації
- •8. Концепція життєвого циклу організації та її основні положення.
- •9. Надати порівняльну характеристику високої та пласкої організаційних структур управління організацією.
- •10.Надайте сутнісну характеристику «Теорії х» та «Теорії у» д. МакГрегора.
- •11. Основні підходи до оцінки ефективності систем управління організацією.
- •12. Охарактеризуйте ключові складові внутрішньої та зовнішньої соціальної відповідальності підприємства.
- •13.Охарактеризуйте концепції типів управління р. Блейка і Дж. Моутона.
- •14.Охарактеризуйте концепцію трьох стилів управління к. Левіна.
- •15.Охарактеризуйте модель процесу контролю.
- •17.Охарактеризуйте модель «шлях-мета» р. Гауса і т. Мітчелла.
- •18. Охарактеризуйте основні вимоги до управлінських рішень
- •19.Охарактеризуйте основні елементи програми організаційних змін за б. Стейном та т. Джиком.
- •20.Охарактеризуйте основні елементи програми організаційних змін за Дж. Коттером.
- •21.Охарактеризувати основні елементи та етапи комунікаційного процесу.
- •22.Охарактеризувати основні етапи процесу прийняття управлінських рішень.
- •23.Охарактеризуйте основні інструменти поліпшення етичності поведінки в організаціях.
- •24. Охарактеризуйте основні кроки по удосконаленню інформаційних систем в організації.
- •25.Охарактеризувати основні методи обґрунтування управлінських рішень.
- •26.Охарактеризувати основні переваги та недоліки дивізіональних організаційних структур управління.
- •27.Охарактеризувати основні переваги та недоліки лінійних організаційних структур управління.
- •28.Охарактеризувати основні переваги та недоліки лінійно-функціональних організаційних структур управління.
- •29.Охарактеризувати основні переваги та недоліки матричних організаційних структур управління.
- •30.Охарактеризувати основні переваги та недоліки функціональних організаційних структур управління.
- •31.Охарактеризуйте основні положення системного підходу до управління.
- •32.Охарактеризувати основні положення комплексної теорії мотивації л. Портера та е. Лоулера.
- •33.Охарактеризувати основні положення теорії «мотиваційної гігієни» ф. Герцберга.
- •34.Охарактеризувати основні положення теорії набутих потреб д. МакКлеланда.
- •35.Охарактеризувати основні положення теорії сподівань в. Врума.
- •36.Охарактеризувати основні положення теорії справедливості с. Адамса.
- •37.Охарактеризуйте основні причини опору організаційним змінам.
- •38.Охарактеризувати основні способи подолання опору організаційним змінам.
- •39. Охарактеризуйте основні фактори, які впливають на прийняття управлінського рішення
- •40.Охарактеризуйте основні форми влади керівника.
- •41.Охарактеризуйте процес делегування повноважень в організації.
- •42.Оцінка ефективності діяльності структурних підрозділів організації
- •43.Перешкоди на шляху ефективної комунікації та методи їх подолання.
- •44. Поняття ефекту і результату, їх збалансування.
- •45. Поняття і характеристика комунікацій
- •46. Поняття та загальна характеристика керівництва.
- •47.Поняття та характерні ознаки організації. Організація як відкрита система.
- •48. Поясніть механізм використання методу «дерево рішень» в процесі прийняття управлінських рішень.
- •49. Соціальна відповідальність в менеджменті. Необхідність створення позитивного іміджу і репутації організації та шляхи їх забезпечення.
- •50. Сутність, значення та різновиди управлінських рішень.
- •51. Сутність і зміст планування як функції менеджменту.
- •52.Сутність і особливості ситуаційного підходу до управління.
- •53.Сутність, сильні та слабкі сторони процесного підходу до управління.
- •54.У чому полягає сутність ідеї представників школи наукового управління ?
- •55.Які аналітичні методи використовуються для обґрунтування управлінських рішень і за яких умов їх доцільно використовувати?
- •56.Які експертні методи використовуються для обґрунтування управлінських рішень і за яких умов їх доцільно використовувати?
- •57. Які логічні методи використовуються для обґрунтування управлінських рішень і за яких умов їх доцільно використовувати?
- •58. Які статистичні методи використовуються для обґрунтування управлінських рішень і за яких умов їх доцільно використовувати?
- •59. Які теоретико-ігрові методи використовуються для обґрунтування управлінських рішень і за яких умов їх доцільно використовувати?
- •60. Які формалізовані методи використовуються для обґрунтування управлінських рішень і за яких умов їх доцільно використовувати?
41.Охарактеризуйте процес делегування повноважень в організації.
Делегування повноважень – це процес передавання керівником частини будь-якої своєї роботи та повноважень, необхідних для її виконання, підлеглому, який приймає на себе відповідальність за її виконання. За допомогою делегування повноважень встановлюються формальні відносини та посадові зв`язки працівників в організації. Саме вони слугують основою для упорядкування спільної діяльності підрозділів і забезпечують можливості координувати роботу організації. Необхідність делегування повноважень є наслідком обмеженості можливостей та здібностей керівника ( одна людина не спроможна виконувати весь комплекс робіт по управлінню всією організацією) та необхідності спеціалізації в управлінні. Делегування повноважень охоплює: - передавання повноважень (надання підлеглому обмеженого права приймати рішення, використовувати ресурси і спрямовувати зусилля підлеглих на виконання поставлених завдань); - прийняття відповідальності (прийняття підлеглим зобов’язань виконувати поставлені завдання і забезпечувати їх задовільне вирішення); підзвітність (це вимога до підлеглого, який, використовуючи свої повноваження, має усвідомлювати наслідки своїх дій і повідомляти про них своєму безпосередньому начальнику). Делегування призводить до позитивних наслідків за умови зваженого узгодження цих трьох складових, які утворюють "піраміду управління".
Відповідальність та повноваження мають бути збалансованими з підзвітністю: а) за допомогою заохочення у випадках позитивного результату виконання завдання; б) за допомогою покарання – у випадках негативного результату виконання завдання. Разом з тим слід зауважити, що підлеглий ніколи не буде нести повної відповідальності за результати дорученої справи, оскільки за неї в цілому відповідає той, хто передає свої повноваження. Повноваження, що передаються підлеглим, бувають трьох типів: лінійні; штабні; функціональні. Лінійні повноваження – це повноваження, які передаються від начальника безпосередньо йому підлеглому і далі іншим підлеглим. Делегування лінійних повноважень утворює ієрархію рівнів управління в організації. Така ієрархічна побудова називається "скалярним принципом організації". Отже, повноваження лінійного керівника знаходяться у прямому ланцюгу команд від вищого керівника до виконавця. Штабні повноваження (апаратні, адміністративні) – це повноваження, що передаються особам, які здійснюють консультативні, обслуговуючі функції щодо лінійних керівників. Повноваження штабного керівника пов’язані з експертизою, підготовкою рекомендацій, підтримкою лінійних керівників. Сутність штабних посадових зв’язків полягає у їх дорадчому характері. Функціональні повноваження - це повноваження, що дозволяють особі, якій вони передаються, в межах її компетенції пропонувати або забороняти певні дії підлеглим лінійних керівників. Іншими словами, функціональні повноваження дають право контролю за окремими видами діяльності інших підрозділів. При цьому слід зауважити, що функціональні повноваження є обмеженою формою повноважень. Вони охоплюють лише окремі специфічні види діяльності (наприклад, робота з кадрами, організація обліку тощо). Разом з тим, така обмеженість порушує принцип єдиноначальності. Підлеглий, на якого розповсюджуються дії функціонального керівника має одразу двох начальників - лінійного та функціонального. Це часто спричинює конфлікти між центральним апаратом управління компанією та керівниками лінійних підрозділів.