Рєстрація температури тіла та визначення температурних кривих

• внести значення температури з точністю до 0,1°С до листа динамічного спостереження за хворим

• зафіксувати ранковий та вечірній результати вимірювання в окремих графах листа

• сполучити точки на листі ламаною лінією

• визначитись у типі лихоманки хворого:

• постійна (continua) висока, різниця між ранковою і вечірньою температурою в межах 0,5-1,0°С (крупозна пневмонія, тиф черевний, ревматизм)

• послаблююча (remittens) – висока, різниця між ранковою і вечірньою в межах 1-2°С; вранці температура знижується до 38°С (гноячкові захворювання, вогнищеве запалення)

• переміжаюча (intermittens) – гіперпіретична, спостерігається періодично, через 1-3 доби (малярія)

• гектична (hectica) – гіперпіретична, коливання на протязі доби 4-5°С, з падінням вранці до нормальних показників (сепсис)

• зворотна (inversa) – субфебрильна, максимальний підйом вранці, ввечері нормальні показники (сепсис, туберкульоз)

• поворотна (recurrens) – гіперпіретична, чергування гарячкових періодів з безгарячковими (поворотний тиф)

• хвилеподібна (undulans) – висока, поступове підвищення температури з наступним літичним падінням (лімфогранульоматоз, бруцельоз)

• неправильна (irregularis, atipica) – помірно висока, різноманітніші добові коливання, поєднання різних температурних кривих (ревматизм, бронхіт, холецистит)

• визначитись у ступеню підвищення температури тіла за висотою:

• субфебрильна (не вище 38⁰С)

• помірно висока (38 - 39⁰С)

• висока (39 - 40⁰С)

• надтовисока (40 - 41⁰С)

• гіперпіретична (вище 41⁰ С)

5.4. Правила забезпечення пацієнтів таблетованими та розчинними лікарськими препаратами.

Існує чітко регламентований порядок забезпечення ліками хворого, він складається із кількох послідовних етапів:

1. призначення лікарем хворому необхідних ліків.

2. запис лікарем в історію хвороби і в лист лікарських призначень з визначенням доз і методів їх застосування.

3. заповнення палатною (постовою) медсестрою замовлення на необхідні ліки і передача його старший медсестрі відділення.

4. формування загального замовлення по відділенню і відправлення його старшою медсестрою до аптеки та отримання відповідних ліків.

5. отримання ліків постовою медсестрою від старшої медсестри.

6. доставка палатною медсестрою ліків хворому.

5.5. Організація роботи сестри маніпуляційного кабінету.

Їх має бути декілька:

- для підшкірних та внутрішньом’язових ін’єкцій

- для внутрішньовенних ін’єкцій, переливань крові, взяття крові з вени для дослідження

- для проведення спеціальних лікувальних та діагностичних процедур – плевральної пункції, парацентезу

- процедурні кабінети для промивання шлунку, постановки клізм.

Стіни маніпуляцій них кабінетів повинні бути обкладені кахлями, підлога – кахлями або лінолеумом. Площа – не меншою за 15 м². В кабінеті має бути таке обладнання:

- шафа для зберігання інструментарію та медикаментів

- бікси зі стерильними шприцами, голками, системами для переливання крові та рідини

- набори стерильних інструментів для проведення парацентезу, плевральної пункції

- штативи для крапельних уведень ліків

- штативи для чистих пробірок

- набори для визначення групи крові

- холодильник для зберігання крові, стерильних розчинів, сироваток, вакцин

- бактерицидна лампа

- декілька кушеток

- електровідсос