Міністерство охорони здоров’я україни

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця

“Затверджено”

на методичній нараді кафедри

пропедевтики внутрішніх хвороб № 1

Завідувач кафедри

Професор В.З.Нетяженко

________________________

(підпис)

Протокол № ________

“______” _____________ 2007 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Догляд за хворими (практика)
Модуль № 1	Догляд за хворими, його роль у лікувальному процесі та організація в умовах профільного стаціонару
Змістовний модуль № 1	Структура та основні завдання догляду за хворими в загальній системі лікування хворих терапевтичного профілю
Тема заняття	Основні принципи загального та спеціального догляду за хворими терапевтичного профілю.
Курс	ІІІ
Факультети	ІІ, ІІІ медичні, факультет підготовки лікарів для ЗСУ

Київ – 2008

1. Актуальність теми:

Загальновідомо, що заходи догляду за хворими мають велике значення в успішному лікуванні хворих і, в усьому процесі їх одужання. Створення сприятливих умов пе­ребування хворого в палаті, делікатне і тактовне ставлення до нього медперсоналу, своєчасне надання йому першої медичної допомоги — не лише обов'язкова умова успішного лікування, часто ці заходи відіграють не меншу роль, аніж будь-яка складна медична маніпуляція або процедура. Без перебільшен­ня можна стверджувати, що раціонально організований догляд, насамперед за тяжкохворими, найчастіше вирішує характер пере­бігу недуги. Так, наприклад, за допомогою різних реанімацій­них заходів можна вивести хворого із стану клінічної смерті, провести технічно складну операцію, але внаслідок порушення елементарних вимог режиму і невиконання заходів догляду, при незадовільному гігієнічному утриманні, малорухливому стані у ліжку хворий може загинути у зв'язку з різноманітними ускладненнями (пролежні, запалення легень). Отже, догляд за хворим є складовою частиною лікувального процесу, від нього залежить ефективність терапевтичних заходів та одужання хворого. Взаємовідносини медичних працівників з хворим, з його родичами, між собою, з суспільством повинні базуватися на деонтологічних принципах, які формувались століттями попередніми поколіннями лікарів. Знання цих принципів - одна з необхідних умов успішного лікування.