- •Бакалаврська робота Розвиток текстотворчих умінь молодших школярів на уроках української мови
- •Зв’язне мовлення, суть його та шляхи оволодіння молодшими школярами.
- •1.2. Розвиток сприймання, уяви, мислення – основа словесної творчості.
- •Формування узагальнених способів сприймання, відтворення й
- •2.1. Вихідні основи дослідження.
- •Рівні сформованості писемного мовлення учнів експериментальних класів.
- •2.2. Результати досягнень навчання, методичні рекомендації.
- •III. Розділ. Цивільна безпека Вступ
- •3.1 Порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах .
- •3.2 Вироблення правильної постави учнів на уроках української мови
- •Висновки до третього розділу
- •Додатки до третьго розділу
- •Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом
- •Література
- •Література до третьго розділу
Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом
_______________________________________________________________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові потерпілого)
_______________________________________________________________________________________
(місце проживання потерпілого)
1. Дата і час настання нещасного випадку |
|
|
||||
|
(число, місяць, рік) |
|
||||
|
|
|||||
(год., хв) |
|
|||||
2. Найменування підприємства, працівником якого є потерпілий: |
|
|||||
|
|
|||||
Місцезнаходження підприємства, працівником якого є потерпілий: |
|
|||||
Автономна Республіка Крим, область |
|
|
||||
|
|
|
||||
район |
|
|
||||
|
|
|
||||
населений пункт |
|
|
||||
|
|
|
||||
Форма власності |
|
|
||||
|
|
|
||||
Орган, до сфери управління якого належить підприємство |
|
|
||||
|
|
|
||||
Реєстраційні відомості підприємства (страхувальника) у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань: |
|
|||||
|
|
|
||||
реєстраційний номер страхувальника |
|
|
||||
|
|
|
||||
дата реєстрації |
|
|
||||
|
|
|
||||
найменування основного виду діяльності |
|
|
||||
|
|
|
||||
та його код згідно КВЕД |
|
|
||||
|
|
|
||||
встановлений клас професійного ризику виробництва |
|
|
||||
|
|
|
||||
Найменування і місцезнаходження підприємства, де стався нещасний випадок |
|
|
||||
|
||||||
|
|
|
||||
Цех, дільниця, місце, де стався нещасний випадок |
|
|
||||
|
|
|
||||
3. Відомості про потерпілого: |
|
|
||||
стать: чоловіча, жіноча |
|
|
||||
|
|
|
||||
число, місяць, рік народження |
|
|
||||
|
|
|
||||
професія (посада) |
|
|
||||
|
|
|
||||
розряд (клас) |
|
|
||||
|
|
|
||||
стаж роботи загальний |
|
|
||||
|
|
|
||||
стаж роботи за професією (посадою) |
|
|
||||
|
|
|
||||
ідентифікаційний код |
|
|
||||
|
|
|
||||
4. Проведення навчання та інструктажу з охорони праці: |
|
|||||
|
|
|
||||
Навчання за професією чи роботою, під час виконання якої стався нещасний випадок |
|
|
||||
|
(число, місяць, рік) |
|
||||
проведення інструктажу: |
|
|
||||
вступного |
|
|
||||
|
(число, місяць, рік) |
|
||||
первинного |
|
|
||||
|
(число, місяць, рік) |
|
||||
повторного |
|
|
||||
|
(число, місяць, рік) |
|
||||
цільового |
|
|
||||
|
(число, місяць, рік) |
|
||||
Перевірка знань за професією чи видом роботи, під час виконання якої стався нещасний випадок (для робіт підвищеної небезпеки) |
|
|||||
|
|
|||||
(число, місяць, рік) |
|
|||||
Робота в умовах дії шкідливих або небезпечних факторів |
|
|||||
|
||||||
5. Проходження медичного огляду: |
|
|
||||
попереднього |
|
|
||||
|
(число, місяць, рік) |
|
||||
періодичного |
|
|
||||
|
(число, місяць, рік) |
|
||||
6. Обставини, за яких стався нещасний випадок |
|
|||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
|
|
||||
Вид події |
|
|
||||
|
|
|
||||
Шкідливий або небезпечний фактор та його значення |
|
|
||||
|
|
|
||||
7. Причини нещасного випадку: |
|
|
||||
основна |
|
|
||||
|
|
|
||||
супутні: |
|
|
||||
|
|
|
||||
|
|
|
||||
|
|
|
||||
8. Устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку |
|
|||||
|
||||||
(найменування, тип, марка, рік випуску, підприємство-виготовлювач) |
|
|||||
|
|
|||||
|
|
|
||||
9. Діагноз згідно з листком непрацездатності або довідкою лікувало-профілактичного закладу |
|
|
||||
|
|
|
||||
Перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння |
|
|
||||
|
(так, ні) |
|
||||
10. Особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці: |
|
|||||
|
||||||
(прізвище, ім’я, та по батькові, професія, посада, підприємство, |
||||||
|
||||||
порушення вимог законодавства про охорону праці із |
||||||
|
ДНАОП |
|||||
зазначенням статей, розділів, пунктів тощо) |
|
|||||
|
|
|
||||
11. Свідки нещасного випадку |
|
|
||||
|
||||||
(прізвище, ім’я, та по батькові, постійне місце проживання) |
||||||
|
||||||
12. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку
|
|
|||||
№ п/п |
Найменування заходу |
Строк виконання |
Виконавець |
Відмітка про виконання |
Голова комісії |
|
|
|
|
|
|
(посада) |
|
(підпис) |
|
(ініціали та прізвище) |
|
|
|
|
|
|
Члени комісії |
|
|
|
|
|
|
(посада) |
|
(підпис) |
|
(ініціали та прізвище) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
_____ ____________ 20___ р.
Висновки
Теоретичний аналіз , експериментальні дані одержані в ході дослідження проблеми розвитку зв’язного мовлення молодших школярів на уроках української мови, дозволяють робити наступні висновки:
Розвиток навичок текстотворення у молодших школярів на уроках української мови має не тільки педагогічне, а й соціальне значення, служить засобом пізнання навколишнього світу, розвитку мислення, оволодіння мовою як засобом спілкування і пізнання.
Текстотворення – це найважливіший вид роботи з розвитку мовно – мовленнєвих умінь, що виконує дидактичні функції розвитку сприймання, уяви, мислення як основи словесної творчості, засвоєння молодшими школярами елементарних взаємопов’язаних знань мовно – мовленнєвого характеру.
У зміст роботи з розвитку монологічного мовлення входить робота над подоланням труднощів творення висловлювань, тобто, «упорядкування і видача » власних думок; створення сприятливого для творчості мікроклімату; усвідомлення причиново – наслідкових відношень, розвиток основних комунікативних умінь, розширення знань про текст як мовленнєву одиницю.
Етапи мовленнєвої творчості мають бути взаємопов’язані і взаємообумовлені : орієнтування в ситуації, аналіз умов і мотивів текстотворення; планування ходу думки; добір мовних засобів для вираження продукту розумової діяльності; забезпечення зворотного зв’язку .
Формування навичок зв’язного мовлення забезпечується доцільним керуванням розвитком спеціальних умінь – інформаційно–змістових, структурно-композиційних, умінь добирати мовні засоби для вираження думки, розвивати головну думку, вдосконалювати своє мовлення.
Рівень сформованості інформаційно-змістових умінь підвищується за рахунок творчої активності учнів, осмислення теми та загального спрямування думки утворюваного тексту, поетапного опрацювання структурно - смислових компонентів тексту.
Високий рівень вияву структурно-композиційних умінь під час творення тексту – свідчення значної уваги в експериментальному навчанні до усвідомлення внутрішньої організації різних типів текстів,їх призначення відповідно до мети і умов спілкування.
Комунікативно доцільному вживанню лексичних, граматичних та інтонаційних багатств рідної мови в учнів експериментальних класів сприяє використання мовно-мовленнєвих, пошуково-аналітичних вправ з елементами диференціації, обґрунтування вибору мовних засобів, словесне малювання; конструктивні (відновлення, поширення, зіставлення, редагування, переказ) та творчі вправи; організація колективних спостережень, ігрової та предметно – практичної діяльності, проведення уроків мислення серед природи, екскурсій; розвиток комунікативних і мовних умінь у взаємозв’язку.
Найефективнішими виявилися наступні прийоми активізації мовленнєвої творчості : проблемна постановка завдань, зорієнтована на механізм діяльності уяви, мислення; цілеспрямоване збагачення чуттєво-емоційного досвіду дітей, розширення їхнього кругозору; взаємозв’язок різних видів мовленнєї діяльності (аналіз, відтворення, побудова тексту); врахування ситуації текстотворення, яка повинна максимально наближатися до реальних умов.
Розвиток навичок текстотворення молодших школярів відбувається успішніше за умови планового систематичного наукового керівництва, в якому враховуються вікові та індивідуальні особливості школярів, їх запити та інтереси, забезпечується природна комунікативність мовлення.
Вироблення текстотворчих умінь має стати аспектом повсякденної навчальної роботи і пов’язувати з вивченням програмних тем. Прийоми активізації мовленнєвої творчості повинні застосовуватися на кожному уроці української мови у початкових класах.
Експериментальна робота засвідчила ефективність розвитку текстотворчих умінь учнів через спеціально організовані уроки творчості, засновані на ефективному керуванні їх мовно-мовленнєвою діяльністю, що зумовлене психолого педагогічною підготовкою вчителя, цілеспрямованим послідовним добором і використанням комплексних вправ, організацією чуттєвого сприймання.