49. Міжнародна торгівля: роль, обсяг, структура, особливості.

Міжнародна торгівля — торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі товарами відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. При міжнародній торгівлі послугами клієнти та ті хто надають послуги є резиденти різних країн. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародний поділ праці.

Структуру міжнародної торгівлі розглядають у двох ракурсах: як торгівлю окремими групами товарів і як систему методів організації реалізації товарів на світовому ринку.

Товарна структура міжнародної торгівлі – це частка тих чи інших товарів у світовому товарообігу. Сюди відносять основні групи товарів:

Продовольство(включаючи напої та тютюн), сировина, мінеральне пальне, продукція переробної промисловості (машини, устаткування, хімічні товари, метали, текстиль).

Товари на світовому ринку мають штрихові коди – це належність товару до певної товарної групи, кодування його властивостей та якості за допомогою штрихових позначок. Код України 482. Україна вступила до Міжнародної асоціації товарної нумерації в Європі (ЕАN) в 1995. У 1996 році вийшла Постанова КМУ “Про введення штрихового кодування товарів”, а з 1997 року введено обов’язкове кодування національних товарів.

50. Платіжний баланс. Торговий дефіцит.

Баланс платіжний — співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону і сумою платежів за кордон протягом певного періоду (рік, квартал, місяць). Активний сальдо платіжного балансу (>0) призводить до зростання золотовалютного резерву центрального банку. Пасивний сальдо (< 0) має протилежні наслідки.

Торговий Дефіцит Або Активне (позитивне) Сальдо

Перевищення імпорту над експортом (торговий дефіцит (trade deficit) або експорту над імпортом (позитивне сальдо (trade surplus), в результаті чого виникає позитивний або негативний торговельний баланс (balance of trade). В торговий баланс включаються операції з товарами і рухомим майном, поточні рахунку (current account), в яких відображаються послуги та туризм, транспорт, та інші невидимі статті (invisible items), наприклад відсотки і прибутки, отримані за кордоном. Торговий баланс являє собою частину сукупного платіжного балансу (balance of payments). Фактори, що впливають на торговий баланс країни, включають положення (місце) її валюти по відношенню до валют країн, з якими вона веде торгівлю ("сильний" долар США, наприклад, робить товари, вироблені в інших країнах, відносно дешевими для американців), виробничі переваги в ключових галузях (японські автомобілі, наприклад) або стан економіки торгує країни, де виробництво може задовольняти або не задовольняти попит.

51. Валютна система. Конвертованість валюти. Валютний курс: фактори, які впливають на його зміну. Міжнародна валютна система.

Валютна система - правова форма організації валютних відносин, яка історично склалася на основі інтернаціоналізації господарських зв'язків. Економічні, політичні, культурні та інші зв'язки між окремими країнами породжують валютні відносини з приводу оплати отримуваних товарів, послуг, надання позик, кредитів, руху капіталів та ін

Міжнародні валютні відносини - сукупність суспільних відносин, що складаються при функціонуванні валюти у зовнішньоекономічному обороті. Валютна система тут виступає потужним ланкою, яка в значній мірі впливає на розширення або, навпаки, обмеження інтенсивності міжнародних економічних відносин. За допомогою валютної системи здійснюється перелив економічних ресурсів з однієї країни в іншу (або цей процес блокується), створюються сприятливі умови для розвитку виробництва та міжнародного поділу праці.

Об'єктивною основою валютних відносин є процес суспільного відтворення, який породжує міжнародний обмін товарами, послугами, капіталом. Валютні відносини вторинні по відношенню до відтворення, але роблять на нього вплив. В умовах інтернаціоналізації господарських зв'язків посилюється залежність відтворення від зовнішніх факторів - динаміки світового виробництва, розвитку міжнародної торгівлі, припливу іноземних капіталів.

Розвиток міжнародних економічних відносин значною мірою зумовлено особливостями валютної системи і дієвістю функціонування її інститутів.

Характерною рисою валютної системи є те, що вона постійно змінюється, розвивається. Найбільш загальна причина цих змін - поглиблення розвитку світових господарських зв'язків, поступові зміни в їх механізмах, різноспрямовані процеси у сфері державного втручання в економіку з метою чинення тиску на формування видів валютних відносин та ін

Розрізняють національні, регіональні та світові валютні системи.

На основі інтернаціоналізації господарських зв'язків спочатку виникає національна валютна система. Під національною валютною системою розуміється певний порядок організації міжнародних валютних відносин держави з іншими країнами. Вона складається історично, в залежності від ступеня розвитку економіки та зовнішньоекономічних зв'язків держави. Національна валютна система держави охоплює грошово-кредитні відносини, які забезпечують функціонування валюти для обслуговування зовнішньоекономічних зв'язків країни. Юридично національна валютна система закріплена в державних правових актах, які враховують норми міжнародного права.

Національну валютну систему характеризують такі елементи:

- Національна валюта;- Умови конвертованості національної валюти;- Режим валютного паритету національної валюти - співвідношення між двома валютами;- Режим курсу національної валюти (фіксований, плаваючий в певних межах);- Наявність або відсутність валютних обмежень;- Національне регулювання міжнародної валютної ліквідності країни;- Регламентація використання міжнародних кредитних засобів обігу;- Регламентація міжнародних розрахунків країни;- Режим національного валютного ринку і ринку золота;

- Національні органи, керівники і регулюють валютні відносини країни (центральний банк, міністерство фінансів, спеціальні органи).

Міжнаро́дна валю́тна систе́ма — це сукупність грошових відносин, пов'язаних із формуванням і розподілом валютно-фінансових та кредитних фондів, використанням розрахункових і платіжних засобів у сфері міждержавних господарських зв'язків.

Зростальна глобалізація виробництва змушує економічних суб'єктів (підприємства, банки, фізичних осіб) активно виходити на світовий ринок, що потребує здійснення відповідних міжнародних розрахунків, додержання вимог і рекомендацій міжнародних інституцій, конвенцій, договорів.

Питання валютного обігу досліджував на межі ХІХ і ХХ ст. видатний український економіст Михайло Туган-Барановський. Він уважав, що впровадження та регулювання паперової валюти в окремих країнах має доповнюватись угодами з цього приводу між головними державами. Так, на його думку, паперові гроші кожної окремої країни набудуть відповідної платіжної сили. За допомогою міжнародних угод можна здійснювати значно могутніший вплив на валютний вексельний курс, аніж ізольованими зусиллями окремої країни. За такої ситуації більшість золота перебуватиме у запасниках центральних національних банків.