- •Знімок, як центральна проекція. Масштаб фотознімка.
- •Система координат у фотограмметрії.
- •Види проекцій. Переваги центральної проекції при роботі зі знімками.
- •Елементи внутрішнього та зовнішнього орієнтування знімка.
- •Математичні залежності між координатами точок знімка.
- •Орієнтування пари знімків. Елементи геодезичного орієнтування моделі.
- •Фактори, що формують геометричну характеристику системи. Дисторсія.
- •Аерофотознімання та його властивості.
- •Фізичні характеристики аерофотознімків.
- •Геометричні властивості аерофотознімків.
- •1. Масштаб аерофотознімка
- •2. Лінійні зміщення на аерофотознімку, спричинені його нахилом
- •3. Лінійні зміщення на аерофотознімку, спричинені рельєфом місцевості
- •Стереоефект та стерео модель.
- •Вплив рефракції атмосфери на формування зображення.
- •Технологія опрацювання аерофотознімків.
- •Аналітичний спосіб у фотограмметрії.
- •Векторизація геометричної моделі об’єкта.
- •Загальні характеристики фото тріангуляції.
- •Технологія отримання та опрацювання.
- •Порядок проведення аналітичної маршрутної фото тріангуляції.
- •Математичні залежності між просторовими і плоскими координатами точок знімка.
- •Просторові фотограмметричні системи координат, кути Ейлера і напрямні косинуси
Математичні залежності між просторовими і плоскими координатами точок знімка.
Просторові координати точки знімка пов’язані з плоскими координатами залежностями:
де a, b, c – напрямні косинуси кутів, які утворені координатними осями X,Y,Z з координатними осями лівого знімка ; - координати центра проекції на знімку; координата Z для всіх точок однакова і дорівнює –f.
Просторові фотограмметричні системи координат, кути Ейлера і напрямні косинуси
Нехай маємо просторову прямокутну праву систему координат OXYZ (рис 2.11), в якій точка А має координати X, Y, Z. Також маємо іншу просторову систему координат SX'Y'Z', яка не є паралельною до попередньої системи, і в ній точка А має координати X', Y', Z'. Перехід від однієї системи координат до іншої часто називають задачею “повороту простору” за умови, що початки систем координат O та S збігаються. Непаралельність цих двох систем координат описується трьома кутами Ейлера α, ω, κ (вперше ввів це поняття відомий математик Леонард Ейлер).
Рис 2.11. Дві просторові системи координат та задача “поворот простору”
Взаємне розташування координатних осей X, Y, Z та X', Y', Z' описується напрямними косинусами - дев'ятьма числами, що утворюють таблицю (матрицю) напрямних косинусів. Розміщення осі X стосовно осей X', Y', Z' фіксується трійкою чисел a1, a2, a3; положення осі Y відносно X', Y', Z' – числами b1, b2, b3, і розташування осі Z відносно X', Y', Z' – трійкою чисел c1, c2, c3.
Формули обчислення напрямних косинусів:
Кути Ейлера:
; ;